Сунля́о, Маньчжурська рівнина, Північно-Східна Китайська рівнина () — рівнина на північному сході Китаю, в басейні річок Сунгарі і Ляохеchina.org.cn. CHINA FACTS & FIGURES 2002 . Retrieved 12-5-2019., між горами Великого і Малого Хінгану та Чанбайшанем, що закінчується на березі бухти Ляодун, БохайваньChina: a Country Study , Library of Congress Country Studies, 1987. Retrieved 12-5-2019. Площа близько 350 тисяч км², висота 200—300 м, на південному заході менше 100 м.Great Soviet Encyclopedia, Northeastern Plain.
Сунляо має у своєму складі: рівнину на півночі, рівнину Ляохе на півдні та рівнину на північному сході.
Суннень складена переважно річковими та озерними відкладами, слабо розчленована. Рівнина Ляохе, розташована у горбистій місцевості поблизу Чанчуня, була на вододілі Сунгарі та Ляохе. Рівнина Саньцзян, розташована при злитті річок Сунгарі, Амур та УссуріEncyclopedia Britannica. Northeast Plain . Retrieved 12-5-2019., спочатку була болотом, відомим як "Велике північне пустище", після рекультивації стала продовольчою зоною. Первісна заболочена територія рівнини Саньцзян значно скоротилася.
На рівнині багаті, родючі ґрунти з великою кількістю ріллі. Величезні площі засаджені пшеницею, кукурудзою, соєю, рисом, цукровими буряками, соняшниками, сорго, льоном. Терен багатий на залізну руду, вугілля та нафту. Після 1949 року на рівнині почалася меліорація земель і були створені радгоспи. Терен має замало дерев, які не були б посаджені, як правило, це тополі що довгими рядами висаджені вздовж доріг або по обидва боки від залізничних колій. Також є багато водно-болотних угідь та багато районів, які зазнають затоплення.Istituto Geografico De Agostini. Il Milione, vol. VIII (Chinese region - Indochinese region), pp. 25-62. Novara, 1962.
Найбільші міста — Харбін, Чанчунь, Шеньян, Ціцікар.
Примітки
Література
Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 458 ISEE Newsletter, Vol.9, No. 4 Major land-type categories of China