Володимир Данилович Баран (9 серпня 1927, с. Дем'янів, Станиславівське воєводство, Польська республіка, нині Івано-Франківської області — 5 листопада 2019, м. Київ) — український історик, археолог. Доктор історичних наук, професор, Член-кореспондент НАН України (з 1995). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991).
Життєпис
Понад 30 років (від 1969) очолював відділ археології слов'ян Інституту археології НАН України, створений за його ініціативою, та 10 років — відділ етнології Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії. Був заступником директора Інституту археології у Києві, науковим керівником авторів 16 кандидатських та консультантом 6 докторських дисертаційних робіт. У часи завідеології ЦК КПУ Маланчука був під загрозою звільнення «за націоналізм».
Керував роботою багатьох археологічних експедицій, що досліджували пам'ятки давніх слов'ян та періоду Київської Держави. Разом з німецькими археологами досліджував слов'янське городище Ольденбург (на півночі Німеччини біля кордону з Данією).
Досліджував ранньослов'янські поселення в селах Рашків (Хотинський район Чернівецької області), Теремці (Кам'янець-Подільський район Хмельницької області), Зелений Гай Заліщицького та Івачів Горішній Тернопільського районів Тернопільської області. Вперше і дотепер єдині розкопані повністю слов'янські поселення Рашків І (80 жител VII-ІХ ст.), Рашків 3 (92 житла V—VII ст.).
Володимир Баран у 1979—1980 роках разом зі студентами-істориками Івано-Франківського педагогічного інституту працював на археологічних розкопках між селами Бакота і Теремці у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Частина досліджених слов'янських поселень тепер під водами Дністровської ГЕС. На березі Дністра було знайдено поселення Празько-Корчацької археологічної культури (V—VII ст.) та Черняхівської культури (III — IV ст. н. е.) з усіма елементами побуту: житла, печі, господарські ями, знаряддя праці, бронзова фібула.Баран В. Теремці — пам'ятка раннього середньовіччя на Дністрі // Хмельниччина: роки становлення та поступу. — Хмельницький, 1997. — С. 170—177.
Помер Володимир Данилович Баран 5 листопада 2019 року, на 92-му році життя, у Києві.
Праці Автор близько 400 наукових праць, з яких понад 20 індивідуальних та колективних монографій. Серед монографій: «Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю» (1972), «Черняхівська культура» (1981), «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (російською мовою, Київ, 1990) «Історичні витоки українського народу» (У співавторстві з Я. В. Бараном. 2005), «Кий, Щек і Хорив, сестра їх Либідь та пракорені українського народу» (2007), «У пошуках джерел українського народу. Вибрані наукові праці» (2011. У співавторстві з Я. В. Бараном. 50,2 ум.друк.арк.) «У пошуках джерел українського народу» (2017. У співавторстві з Я. В. Бараном. 55,44 ум.друк.арк.)
Примітки
Джерела — С. 121—122. Б. Строцень, Л. Строцень Баран Володимир Данилович // С. П. Юренко Баран Володимир Данилович // Л. І. Крушельницька Баран Володимир Данилович // Мезенцева Г. Дослідники археології України : енциклопедичний словник-довідник / Г. Г. Мезенцева; Національна академія наук України, Інститут археології, Чернігівський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка. — Чернігів: Сіверянська думка, 1997. — 228 с. До 70–річчя Володимира Даниловича Барана // Археологія. — 1997. — № 3. — С. 155—157. До 80-річчя Володимира Барана // Вісник Інституту археології. — 2007. — Вип. 2. — С. 185—189. Інститут археології НАН України. Володимир Данилович Баран Новітня історія України. Галичина: довідково-біографічне видання. — Т. 1 / [Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу] (Київ); авт.-упоряд. В. Болгов. — Київ: Поліграфкнига, 2004. — С. 38. — ISBN 966-7953-47-5.