Анджей Казімеж Потоцький (, 10 червня 1861, Крешовиці — 12 квітня 1908, Львів) — австрійський граф, урядник, польський політичний діяч у Галичині, власник промислових підприємств та великих земельних наділів. Маршалок Галицького крайового сейму, вбитий Мирославом Січинським 1908 року.

Життєпис Народився 10 червня 1861 року в місті Крешовицях (Краківського округу Королівства Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Краківського повіту Малопольського воєводства, Польща). Молодший синАркуша О. Г. Потоцький Анджей… — С. 453. графа Адама Юзефа Потоцького (, 1822—1872Adam Józef Mateusz Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 2.261.115) . ), власника маєтків, політика-консерватораKieniewicz S. Potocki Adam (1822—1872)] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 755. , та дружини батька, уродженки Любомля (нині Волинської области) Катажини з графівKatarzyna hr. Branicka h. Korczak (ID: 2.261.114) . Браніцьких Polarczykowa A. Potocka z Branickich Katarzyna (1825—1907) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 742. . Представник Крешовицької гілки роду Потоцьких (гербу Срібна Пилява, гілка на ПідгайцяхAndrzej Kazimierz Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) .), яка володіла маєтками, зокрема, у містах Крешовицях, Кам'янці-Струмиловій.

Навчався спочатку вдома; серед домашніх учителів — письменник О. Шедлер, учитель братів Станіслава та Казімєжа Бадені. З 1877 року — в гімназії святої Анни у Кракові, де склав матуру з відзнакою 1879 року. Вищу освіту розпочав здобувати в Грацькому університеті (нині Австрія), де вивчав римське право, географію, філософію, психологію, історію. У квітні 1880 перервав навчання, оскільки проходив у Празі (нині столиця Чехії) однорічну військову службу як улан. Продовжив навчання в Ягайлонському університеті у Кракові, де 21 лютого 1884 року здобув ступінь доктора права.

Був послом до Райхсрату (віденського парламенту) та Галицького сейму (у 1901–1903 — маршалок сейму), з 1903 — намісник Королівства Галичини та Володимирії (Лодомерії). У 1901 році переїхав до Львова з Кракова.

Тривалий час виступав проти задоволення національних вимог українського населення у Галичині, підтримував москвофільську течію в громадсько-політичному житті краю. Зокрема, значне обурення серед українських політиків викликало обрання послом лідера галицьких москвофілів Володимира Дудикевича за підтримки А. К. ПотоцькогоАркуша О. Г. Потоцький Анджей… — С. 454..

Під час виборів до Галицького сейму 1908 р. намагався шляхом виборчих порушень та політичного терору не допустити обрання до крайового парламенту представників українських партій національно-демократичного спрямування, застосував стару польську засаду «пустити русина на русина».Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 180. — ISBN 5-7773-0359-5. Завдяки його діяльності до Галицького сейму потрапили 11 народовців і радикалів, 10 москвофілів, що явно не відображало політичних настроїв Галичини того часу і викликало трактування такого розвитку подій як провокацію.

Видається, що зрозумів свою помилку, тому пробував за порадою Міхала Бобжинського відновити перемовини з українцями (Українським клубом). Навів особисті контакти з керівником народних демократів д-ром Євгеном Олесницьким, який схилявся прийняти пропозиції А. К. Потоцького (стримувало їх ймовірне несприйняття частиною української громади)Buszko J. Potocki Andrzej (1861—1908)… — S. 781.. Незадовго до смерті приїхав автомобілем до Стрия на зустріч із українським політиком Євгеном Олесницьким, запропонував йому уневажнення мандатів москвофілів, посаду віце-маршалка Галицького сейму, нову посаду другого віце-президента Крайової шкільної ради для українського шкільництва тощо. Угода була зірвана вбивством (Євген Олесницький пережив інфаркт, наступний — через рік)Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 167.. Не встиг обнародувати домовленості з Е. Олесницьким.

Незадовго до смерті Марко Каганець отримав два листи від намісника Галичини з вимогою не брати участь у виборахМаркевич В. Спогади про Коропець // .

Убитий 12 квітня 1908 року у Львові українським студентом (3-й курс філософії) Мирославом Січинським на знак протесту проти виборчих зловживань.

Сім'я 1889 року одружився із Кристиною з графів Тишкевичів, дочкою польського аристократа в Литві. У них народилося дев'ятеро дітей, зокрема: Катажина (1890—1977), дружина Леона Сапіги Марія Тереза (1891—1918), дружина графа Юзефа ТишкевичаMaria Potocka z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: lu.23128) . Ізабелла (1893—1962), дружина Францішека Красінського Кристина (1894—1963), дружина Станіслава Семенського-Левицького Адам (1896—1966) Артур (1897—1941) Анджей (1900—1939) Зоф'я (1902—1940), дружина Владислава Єзерського Йоанна (1904—1967), дружина Станіслава Потоцького

Нагороди і відзнаки Орден Лева і Сонця (1905), Великий хрест ордена Леопольда (1905), Орден Золотого руна (1907)Kronika. Odznaczenie namiestnika hr. Andrzeja Potockiego // Kurjer Stanisławowski. -1907. — № 1122 (24 marca). — S. 2. Почесний громадянин міст: Нового Санча, Золочева, Сокаля (1906)Wiadomości bieżące. Obywatelstwo honorowe // Słowo Polskie. — 1906. — № 166 (17 kwietnia). — S. 6. , Хирова, Бучача.

Вшанування Вулиці в різних містах; зокрема, теперішня Вулиця Генерала Чупринки (Львів), Галицька (Бучач)

Примітки

Джерела Аркуша О. Г. Анджей Потоцький: біографія політика на тлі українсько-польських відносин // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2009. — С. 107—162. Аркуша О. Г. Потоцький Анджей // Біографія політика.

Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2. Buszko J. Potocki Andrzej (1861—1908) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 778—782.

Посилання Andrzej Kazimierz Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: lu.23126) .

<span style="color: #1370c6;">Попередник<span style="color: #1370c6;">Леон Пінінський <span style="color: #1370c6;">Намісник Галичини<span style="color: #1370c6;">1903 — 1908 <span style="color: #1370c6;">Наступник<span style="color: #1370c6;">Міхал Геронім Бобжинський