Тернува́те (до 1946 — Гайчур) — селище Запорізького району Запорізької області. Адміністративний центр Тернуватської селищної громади. Населення становить 20 осіб у 2025 році.
Географічне розташування Селище міського типу Тернувате знаходиться на відстані 3 км від лівого берега річки Гайчур, за 1 км від села Косівцеве. Через селище проходить залізниця, станція Гайчур. На південно-східній околиці селища бере початок балка Кринична.
Відстань до Новомиколаївки становить 27 км і проходить автошляхом місцевого значення та . Територія селищної громади межує з Синельниківським районом Дніпропетровської області.
Історія Селище засноване як залізнична станція Гайчур на залізничній гілці Бердянськ-Чапліне. Першочергово у населеному пункті проживали працівники залізниці, станції та відповідної пристанційної інфраструктури.
Залізнична гілка та станція були зпроектовані на високому вододілі на лівобережжі р.Гайчур, де в минулому проходило одне з відгалуджень відомого Муравського шляху.
Назву станція та селище отримало від однойменної річки Гайчур, що протікає східніше.
Станція Гайчур відкрита у 1898 році. З того часу залізничне селище швидко розширювалось та перетворилось на значний інфраструктурний та економічний вузол. Селище та станція відігравала значну роль в регіоні у експорті зернових до порту Бердянськ.
Станція швидко обростала інфраструктурою. Біля неї з'явились пакгаузи, казарми працівників, гамазеї, ремісничі майстерні.
Одним із найвідоміших підприємців який вкладав капітал у бізнес навколо станції та селища був німець Едуард Гєйн. Поруч селища він володів економією Гєйнріхсталь, при якій працював заснований ним пивоварний завод. На станції він володів великим паровим млином, численною комерційною та житловою нерухомістю.
У часи Української революції 1917-21 рр. селище та станція відігравали важливу стратегічну роль. За контроль станції відбувались запеклі бої між Революційною повстанською армією (махновцями), білогвардійськими військами та червоними військами. Контроль станції та висоти відкривав з півночі дорогу на м.Гуляйполе.
За радянської доби у селищі відкрили кілька великих підприємств та збудували елеватор.
У 1946 році селище перейменоване на Тернувате.
Жителів у 1913 р. - 262, у 1923 - 402, у 1938 - 714.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
До 2019 року було адміністративним центром Тернуватської селищної ради, до складу якої, крім того, входили села Зарічне, Косівцеве, Придорожнє.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новомиколаївського району, село увійшло до складу новоутвореного Запорізького району.
У січні 2026 року село намагалися захопити російські військові, на цей час воно перебувало за 15 км від лінії зіткнення в російсько-українській війні. Протягом години диверсійну групу знищили, а залишки взяли в полон Сили оборони України.
Мешканці
У селищі народилися: В'ялий Володимир Петрович (1930—2005) — український скульптор. Котєшевський Дмитро Іванович (1977—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Похвальський В'ячеслав Володимирович ( 1947) — український державний і політичний діяч, дипломат.
Населення
Чисельність населення 1959 1979 1989 2001 2016 3032 1893 1726 1568 1379
Розподіл населення за рідною мовою (2001) українська мова російська95,39 %4,61 %
Економіка «Гайчур-Агро», ЗАТ — елеватор. «Гайчур», ТОВ. Гайчурська меблева фабрика.
Об'єкти соціальної сфери Школа № 1. Школа № 2. Стадіон.
Релігія Жіночий монастир апостола Іоанна Богослова.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)
Примітки
Посилання
Тернувате — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.) Облікова картка Банк даних Державної служби статистики України Cities & towns of Ukraine