Мар'ян Мар'янович Перетяткович (23 серпня 1872, с. Усичі Волинської губернії — 22 травня 1916, Київ) — український архітектор і вчитель. В архітектурній творчості Перетятковича модерн змішувався із середньовічними мотивами, а також з рисами неокласицизму, неоренесансу і російського стилю.

Біографія

Народився в сім'ї поміщика 23 серпня 1872 року в с. Усичі Луцького повіту Волинської губернії. Після закінчення Рівненського училища в 1890 році поступив на військову службу, з якої пішов в запас в 1896 році зі званням козацького сотника. В 1901 році закінчив Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. В1901—1906 роках подовжив навчатися в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. Дипломна робота «Зал для народних зборів» була виконана у майстерні професора Леонтія Миколайовича Бенуа. В 1907 році М. М. Перетяткович був відісланий для завершення навчання в Італію та Францію. На думку мистецтвознавця М. В. Нащокіної, під час поїздки на формування творчого стилю М. М. Перетятковича вплинули майстри фінського модерну Л. Сонк и Е. Саарінен.

Після повернення із закордону працював помічником у таких архітекторів, як Барановський Гавриїл, Рерберґ Іван, Сюзор Павло. Багато проєктів здійснив у співавторстві з Мар'яном Лялевичем. В 1913 році удостоївся звання академіка архітектури.

Обширну архітектурну практику поєднував з викладацькою діяльністю. З 1904 по 1910 роки М. М. Перетяткович був викладачем Технологічного інституту, Вищих Жіночих Політехнічних курсів. Читав курс лекцій в Вищому художньому училищі Петербурзька академія мистецтв. В 1910–1912 роках брав участь в складанні «Проєкта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Є. Єнакієва і Л. М. Бенуа.

Крім проєктної та викладацької діяльності, М. М. Перетяткович був членом таких громадських організацій, як Императорское Санкт-Петербургское Общество архитекторов, Общество архитекторов-художников, Рада Музею Старого Петербурга, працював у Комісії з вивчення та опису пам'яток Старого Петербурга, працював у редакційній раді журналу «Зодчий».

Помер від інфаркту 22 травня 1916 року в Києві.

Проєкти і споруди

Санкт-Петербург — Петроград Храм Лурдської Божої Матері, разом з Л. Н. Бенуа 1903–1909 Конкурсний проєкт дохідного будинку А. Н. Перцова (1905–1908), НЕСТВОРЕНО Конкурсний проєкт Ситного ринку, разом з М. С. Лялевичем та Ф. Е. Вишинським 1906, 4 варіанта, НЕСТВОРЕНО Проєкт Дом ленинградской торговли|будинку Гвардійського економічного товариства 1907, НЕСТВОРЕНО Конкурсний проєкт Палацу мира (1907, Гаага), НЕСТВОРЕНО Зал засідання Держ ради в Маріїнському палаці, автор-будівельник Л. Н. Бенуа (1907–1908 Трамвайний міст через Фонтанку, разом із Г. Г. Кривошеїним 1908, пролітна будова знята, збереглися берегові устої Дім страхового товариства «Саламандра», при участі Н. Н. Вєрьовкіна 1908–1909 Церква Христа Спасителя в пам'ять Гефсиманської битви і святителя Миколая Чудотворця («Спас-на-Водах»), при участі Н. В. Покровського і С. Н. Смірнова 1910, знесений (підірваний у 1932 році) Дохідний дім і торговий банк М. И. Вавельберга (1910–1912) Дім міських установ, при участі М. С. Лялевича 1912–1913 Будинок Римо-католицького благодійного товариства притулку для хлопчиків 1912–1913 Будинок Російського торгово-промислового банка 1912–1914 Будинок Міністерства торгівлі і промисловості 1912–1915 Залізобетонний звід в головному залі будинку Біржі, разом з Ф. І. Лідвалем 1913–1914

Москва Участь в проєктуванні Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна по проєкту архітектора Р. И. Клейна 1898–1900 Участь в обробці торгових залів будинку , разом із В. В. Воєйковим під керівництвом Г. В. Барановського 1898–1901 Участь у декоративній обробці фасадів готелю «Метрополь» 1901–1903 Конкурсний проєкт будинку Московського Купецьких зборів, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1905  (1-я премія)НЕСТВОРЕНО Міський будинок дешевих квартир для одиноких імені Г. Г. Солодовнікова, у співавторстві з М. С. Лялевичем (будував арх. Т. Я. Бардт) 1908 Будинок Південного Страхового товариства, у співавторстві з І. І. Рербергом, І. А. Голосовим і В. К. Олтаржевським 1909–1911

Інші міста Російської імперії

Віадук, у співавторстві з М. С. Лялевичем 1906, Варшава, конкурс. НЕСТВОРЕНО Церква Олега Брянського в селі Осташ'єво, у співавторстві з С. М. Дешевовим 1915 Волоколамський район Московської області Державний банк 1910–1914, Ростов-на-Дону. Романівська грязелікарня (будував архітектор Е. Ф. Шреттер 1911–1914, П'ятигорськ. Конкурсний проєкт санаторію в Єсентуках. Здобув першу премію. Опублікований у щорічнику Товариства архітекторів-художників у Санкт-Петербурзі 1911 року.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 156.

Примітки

Література Зодчий. 1916 г. № 23. Ст. 219, 220. Космачевский Г. «Памяти М. М. Перетятковича». Архитекторы-строители Санкт-Петербурга середины XIX — начала XX века. Справочник. СПб.: «Пилигримм». 1996 г. Стр. 242. Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века. СПб.: «Лениздат». 1998 г. Стр. 723—745. Гостев И. Е. «Мариан Перетяткович». Труды Государственного музея истории Санкт-Петербурга. Выпуск 17. Кононенко Е. А. — составитель. СПб.: ГМИСПб. 2008 г. Кириков Б. М. М. М. Перетяткович // Строительство и архитектура Ленинграда. — 1973. — № 1. — С. 30—31.

Посилання Перетяткович Мариан Марианович Перетяткович Мариан Марианович

Галерея