ЛіАЗ 52802 — 12-метровий повністю низькопідлоговий тролейбус, що випускається на Лікінському автобусному заводі з 2007 року. Проект побудови тролейбусів у ЛіАЗа визрівав ще з початку 1990-х років, однак перший тролейбус був збудований лише на початку 2007 року. ЛіАЗ 52803 поки що випускаються у невеликих кількостях, такі тролейбуси працюють у містах Росії.
Окрім ЛіАЗ 52802, Лікінський автобусний завод випускає ще дві моделі тролейбусів: ЛіАЗ 5280, високопідлоговий, на базі ЛіАЗ 5256 з реостатно-контакторною системою управління та двигуном Динамо ДК-213, і ЛіАЗ 52803 (на базі ЛіАЗ 5293), наполовину низькопідлоговий (наполовину — тут мається на увазі те, що сходинки до салону наявні лише у задніх дверях, задня частина салону має високий рівень підлоги, передня — низький); він обладнується системою управління IGBT або РКСК. Описання моделі Тролейбус ЛіАЗ 52802 побудований на базі цілком низькопідлогового автобуса російського виробництва ЛіАЗ 5292 і використовує дуже багато уніфікованих деталей з цього автобуса. Тролейбус призначений для міських перевезень з великим пасажиропотоком, перевагою цього тролейбуса є низький рівень підлоги. Сам по собі, цей тролейбус є досить крупним, довжина автобуса становить 12.4 метри, у висоту цей тролейбус навіть на 20 сантиметрів вищий, аніж його автобусний аналог. Кузов тролейбуса одноланковий, вагонного компонування, зовнішня обшивка тролейбуса — тривка оцинкована сталь, той же самий матеріал, що використовується на автобусах ЛіАЗ 5292, взагалі, завдяки використанню багатьох уніфікованих з автобусом деталей, деякі запчастини можуть використовуватися як на автобусі, так відповідно і на тролейбусі; обшивка покрита антикорозійним покриттям, у тролейбуса досить високий ресурс кузова та основних агрегатів (дана модель — не менше ніж 12 років роботи).
Передок тролейбуса майже повністю уніфікований з автобусом ЛіАЗ 5292. Лобове скло, як у всіх нинішніх випусках сучасних ЛіАЗів є розділеним, хоча деякі випуски ЛіАЗ 52802 збиралися з суцільним лобовим склом, вітрове вікно гнуте, загнуте з боків і безколірне. На даному тролейбусі застосовано лобове скло «триплекс», тобто безскалкове лобове скло (здатне утримувати осколки), скло яке з двох боків обклєюється пластиком, і завдяки цьому при сильному ударі розбите скло не вилітає, а осколки залишаються у масі до заміни склопакету, таким чином не розлітається і не може нікого травмувати; склоочисники тролейбуса — паралелограмного типу; можливе встановлення склоомивачів. Світлотехніка на передку тролейбуса представлена двома комплектами подвійних округлих фар а також двох протитуманних на бампері, ідентичних до тих, що встановлено на ЛіАЗ 5292 і ЛіАЗ 6213. Фари мають високу потужність та лінзове скління, завдяки чому значно збільшується далекоглядність фар. Протитуманні фари вміщені у бампер, вони теж оснащуються лінзовим склінням. Бампер тролейбуса зварний, чіткоокреслений, однак за габарити не виступає . Емблема Лікінського автобусного заводу з красиво виписаними літерами ЛиАЗ розміщена посередині передка. Над лобовим склом розміщений передній рейсовказівник тролейбуса (маршрутовказівник), як у сучасного тролейбуса, у ЛіАЗ 52802 це сучасне електронне табло. Однак, дисплей табло не є суцільним, як, наприклад у Белкоммунмаш 4200 або Solaris Trollino 12, кожен символ, літера та цифра мають бути розміщені у окремій клітинці, цифри маршруту мають, природно, більші клітинки; у переднього рейсовказівника два ряди з клітинками. Це був передній маршрутовказівник, також рейсовказівники розміщуються з правого боку, є і один задній (показує лише номер рейсу). Бокові дзеркала зовнішнього виду тролейбуса сферичні, закріплені на боках так, що звішуються у стилі «rabbit ear style mirror», «вуха кролика», вуха зайця.
Моторний відсік тролейбуса знаходиться на задньому звисі, попри те, що тролейбус є низькопідлоговим, рівень його підлоги підвищується ззаду, а двигун розміщений на задньому звисі «під підлогою». Тролейбус комплектується двигунами російського виробництва Динамо ДК-213 (ЕК-213, ЕДК-213), потужністю 115 кіловат, а також асинхронними ТАД-280L4, ТАД-3 (потужністю 180 кіловат), асинхронні ТАД використовуються і на інших російських тролейбусах, наприклад ВМЗ-62151, ВМЗ-6215 (обидва тролі виробництва Транс-Альфа). Тролейбус оснащений IGBT-транзисторною системою управління, яка дозволяє економити витрачену електроенергію усередньому на 30%, це дозволяє плавний розгін та гальмування, зменшено шум, який робить тролейбус при русі, у тролейбуса пневматичні гальма. Використання IGBT у цього тролейбуса надає йому значну перевагу порівняно з тролейбусами з РКСК, наприклад той же ЛіАЗ 5280, багато енергії реостатно-контакторної системи управління йде на нагрівання пускогальмівних реостатів. Тролейбус, як його автобусний аналог комплектується мостами угорського виробництва Raba, тролейбус є двовісним, шини тролейбуса можуть бути як дисковими, так і радіальними, на тролейбусі можуть застосовуватися шини «Matador»; тяговий міст — задній. На відміну від автобуса, у тролейбуса наявне заднє скло, яке у автобуса ЛіАЗ 5292 просто заварене. Цікавий факт, що заднього скла немає (воно заварене, як і у ЛіАЗ 6213) і у єдиному випущеному екземплярі МТрЗ-6232, який був перероблений з ЛіАЗ 6213. Гальмівна система тролейбуса: робоче гальмо (для регулювання швидкості руху та зупинки транспортного засобу, включається у дію натиском педалі гальма, сповільнення відбувається залежно від сили натиску) — пневматичне гальмо, з окремим контуром на кожну вісь (двоконтурна гальмівна система); резервне гальмо — стоянкове гальмо; стоянкове гальмо — ручний важіль, який слугує для фіксації транспортного засобу у нерухомому положенні під час зупинки — ручний важіль, діє на задні колеса (Knorr Bremse). ABS — також тролейбус комплектується антиблокувальною системою ABS. Тролейбус ЛіАЗ 52802 вважається низькопідлоговим, рівень його підлоги (близько 35 сантиметрів до дорожнього покриття) у передній частині салону трохи підвищується, а при задньому вході наявна одна невелика сходинка. До салону тролейбуса ведуть три двостулкові двері поворотно-зсувного типу, хоча на деяких з ЛіАЗ 5292 присутні двері притискного типу, такі двері можна побачити у ЛіАЗ 52803. Салон є значно осучаснений порівняно з ЛіАЗ 5280 та комплектується сучасними матеріалами. Настил підлоги салону — з цільнотягнутого лінолеумного листа, також у нього можуть бути блискітки. Поручні тролейбуса товстого типу, вони покриті полімерною фарбою для запобіганню корозії. І горизонтальні, і вертикальні поручні достатньо зручно розміщені у салоні; вертикальні поручні розміщені майже біля кожного ряду сидінь, також вони наявні на збірних майданчиках; горизонтальні розміщені зверху та простягаються уздовж усього салону, і проходять на дверних отворах, також вони можуть бути оснащені пластиковими ручками для забезпечення більшого комфорту. Сидіння у салоні тролейбуса напівм'які, роздільного типу, спинки сидінь — пластикові, м'яка частина з синтетичних матеріалів. Характерною проблемою для багатьох, навіть сучасних ЛіАЗів стала низька відстань між рядами крісел, у даному тролейбусі відстань між рядами сидінь вже нормальна. Деякі з сидінь розміщені на невеликих помостах (на колісних арках, наприклад), у цього тролейбуса немає заднього ряду з 5 сидінь. У салоні тролейбуса міститься 23—25 сидінь, залежно від комплектації; у його автобусного аналога було лише 20 сидінь; на загальну місткість це особливо не вплинуло — тролейбус при повному завантаженні може перевозити до 115 людей.
Оскільки даний тролейбус є сучасним та низькопідлоговим, він може перевозити пасажирів-інвалідів у візках (на збірному майданчику можна побачити іконку з позначкою про місце для інвалідного візка, якщо така там клеїться); і він має усе, що для цього необхідно. Навпроти середніх дверей розташована досить крупна збірний майданчик, на якій можна розмістити навіть два інвалідні візки; також тролейбус обладнується висувним пандусом-рампою, що розкладається і складається вручну, він розміщений прямо навпроти середніх дверей. На збірному майданчику наявне одне спеціальне розкладне крісло, спеціально для пасажирів-інвалідів; також там є спеціальний ремінь для утримання візка.
Тролейбус має високий комфорт перевезення пасажирів, вентиляція у салоні представлена обдувними люками та кватирками на бокових вікнах, окрім цього, на тролейбус може встановлюватися кондиціонер. Тролейбус оснащується тонованими склопакетами (тонованими є бокові вікна). Також перевагою тролейбуса є висока стеля у салоні, низька стеля б причиняла незручності людям високого зросту.
Кабіна водія тролейбуса відокремлена від салону суцільною перегородкою, також під вихід/вхід водія з/до кабіни прилаштована передня стулка передніх дверей, що відкривається автономно; також для входу/виходу водія до або з салону є спеціальні двері у перегородці. Дизайн місця водія є значно покращений порівняно з ЛіАЗ 5280. Приладова панель тролейбуса у багатьох елементах нагадує приладову панель ЛіАЗ 5292, вона є у вигляді напівкруглу та зроблена з пластмаси, оскільки з лівого боку двері входу-виходу для водія немає, там розміщена додаткова панель з приладами. Більшість клавіш, потрібних при керуванні розташовуються з боків приладової панелі. Один суттєвий елемент, який відрізняється у тролейбуса від автобусного аналога — стрілкові прилади тепер не присутні тут, усі вони «загнані» у сучасне рідкокристалічне табло контролю, у якого усі прилади електронні, такі табло замість показникових приладів часто наявні у тролейбусів з електронними системами управління, наприклад вона також є у ЛіАЗ 52803 з IGBT, у МТрЗ-6232. Водійське крісло комфортне, з підголівником, спинка крісла регулюється у залежності від фізичних параметрів водія. Кермова система тролейбуса від чеської фірми «Csepel», з гідропідсилювачем, на кермі можна побачити трипроменеву зірку фірми «Mercedes-Benz». Проблему кількох підрульових важелів з різними функціями було вирішено шляхом об'єднання їх у мультиджойстик, який розміщений зліва. Керування тролейбусом відбувається за допомогою двох керівних педалей (акселератор і гальмо), які розміщені по боках від кермової колонки, тобто прилаштовані для керування двома ногами. Характеристика моделі Тролейбус ЛіАЗ 52802 має декілька переваг: уніфікація та максимальне використання деталей від автобуса ЛіАЗ 5292; застосування IGBT-транзисторної системи управління, завдяки якої можна зекономити витрати електроенергії у середньому на 30 відсотків; можливість застосування суцільного лобового скла; застосування безскалкового лобового скла, що з двох боків обклеєне шаром пластику і при ударі скло не розсипається, а тримається у масі; можливість встановлення склоомивачів; наявність антиблокувальної системи ABS; плавний розгін та гальмування; електронні рейсовказівники; зменшено шум, що створює тролейбус завдяки шумоізоляції моторного відсіку та салону; можливість застосування шин «Matador»; низький рівень підлоги у передній і середній частині салону; можливість перевезення 2 інвалідів у візках, велика збірний майданчик; можливість встановлення відкидного пандусу для в'їзду пасажирів у інвалідних візках; тоновані склопакети (бокові вікна); висока стеля салону, зручна для користування людям будь-якого зросту; можливість встановлення кондиціонеру; занесення показникових приладів у одне сучасне рідкокристалічне табло. Цікаві факти
Автобус ЛіАЗ 5292 (на базі якого зроблено дану модель тролейбуса) має і свою «довгу», 18-метрову версію — ЛіАЗ 6213. Тролейбус на базі ЛіАЗ 6213 також вже побудований, однак лише у одному екземплярі. Тролейбус відомий під назвою МТрЗ 6232 (збудований наприкінці 2007) також оснащений електронною системою управління IGBT, проте поки що його серійний випуск не відбувається. Нині їздить у Москві. Московський тролейбусноремонтний завод випускає тролейбус моделі МТрЗ-5279.1 (відомий також під прізвиськом «СадКо»), який майже у точності виглядає як ЛіАЗ 52802, він теж збирається на базі ЛіАЗ 5292. Технічні характеристики