Мико́ла Сергі́йович Сядри́стий (* ) — український майстер мікромініатюри. Майстер спорту СРСР, абсолютний чемпіон України з підводного спорту. Заслужений майстер народної творчості України, Народний художник України (2004).

Член Національної спілки журналістів України.

Біографія Микола Сергійович народився 1 вересня 1937 року у селі Колісниківка Куп'янського району Харківської області в селянській родині.

Навчався в Харківському художньому училищі.

У 1960 році закінчив Харківський сільськогосподарський інститут імені В. В. Докучаєва.

З 1960 по 1967 рік працював агрономом у Закарпатській обласній контрольно-насіннєвій лабораторії, а з 1967 по 1974 рік — інженером в Інституті синтетичних надтвердих матеріалів Держплану УРСР.

У 1978 році став абсолютним чемпіоном України з підводного спорту.

Про свої вміння плавця говорить таке:

Також досліджує історію тоталітарних режимів: фашизму, комунізму, нацизму. Документально підтверджена виставка про комуністичний терор у двадцятому столітті, яка підготовлена Сядристим на базі зібраних документів, демонструвалася в 20 обласних центрах України, а також в Угорщині та ГреціїІнтерв'ю Миколи Сядристого тижневику «Культура і життя» (скан сторінки) .

Є автором усіх архівних текстів на Меморіалі пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Нагороджений медаллю «За трудовое отличие» (1960), орденами «За заслуги» 3-го ступеня (2007) та 2-го ступеня (2011).

Мікромініатюри

З 1960-х років займається створенням мікромініатюр.

Виготовлені вручну, за допомогою мікроскопа, твори Сядристого демонструвалися на численних виставках у багатьох країнах.

Про нюанси роботи розповів журналістам таке:

Створив мистецькі та технічні мікромініатюри: на вишневих і тернових кісточках — портретні барельєфи Тараса Шевченка, Соломії Крушельницької, Данте Аліг'єрі та інших; на зрізах зернят дикої груші і яблуні — акварельні портрети Івана Франка, Василя Симоненка, Мікеланджело, Ернеста Гемінґвея; на половині виноградного зернятка, на вставленому склі — карту Закарпаття; найменша у світі книга — «Кобзар» Тараса Шевченка розміром 0,6 мм (має 12 сторінок зі склокераміки, зшиті павутинкою, обкладинка — з пелюстки безсмертника); найменші в світі шахи (шахівниця з фігурками розміщена на голівці шпильки; показана позиція гри однієї з партій Альохіна і Капабланки), в тому числі — найменшу у світі шахову фігуру: золотий пішак у 3 мільйони разів менший за макову зернину; найменший у світі збірний виріб — маленький працюючий золотий замок (в 50 тисяч разів менший за шпилькову голівку і має ключик); у кубічному міліметрі можна вмістити 50 тисяч таких замків; підкував блоху.

Виставки творів

Найбільш повно його твори представлені в Музеї мікромініатюр Миколи Сядристого на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Політехнічному музеї (Москва, Росія), Музеї мікромініатюр у князівстві Андорра, а також у місті Сентендре (Угорщина).

Персональні виставки: 1959 Харківський музей образотворчого мистецтва, УРСР. 1965 Ужгород, УРСР. 1968 Виставковий павільйон «Алмаз», Київ. 1969 Львівський музей образотворчого мистецтва, УРСР. 1971 Технічний музей, Прага, Чехословаччина. 1971 Технічний музей, Братислава, Чехословаччина. 1972 Палац культури, Будапешт, Угорщина. 1972 Палац відкриттів, Париж, Франція. 1974 Технічний музей, Прага, Чехословаччина. 1974 Хмельницький історико-етнографічний музей, УРСР. 1976 Палац культури, Софія, Болгарія. 1976 Технічний музей, Дрезден, НДР. 1976 Музей образотворчого мистецтва, Мінськ, БРСР. 1976 Братислава, Чехословаччина. 1976 Южно-Сахалінський історико-етнографічний музей, СРСР. 1977 Технічний музей, Варшава, Ольштин, Польща. 1977 Культурний центр, Біллінгем, Англія. 1978 Культурний центр, Дрезден, НДР. 1979 Виставкові зали фірми «Сейбу»: Судзіока, Фунабасі, Кіото; Японія. 1980 Музей Сари Хільден, Тампере, Фінляндія. 1980 Палац культури, Краків, Польща. 1981 Палац культури, Лейпциг, НДР. 1982 Музей образотворчого мистецтва, Омськ, СРСР. 1982 Штаб-квартира ЮНЕСКО, Париж, Франція. 1986 Культурний центр, Сідней, Австралія. 1990 Політехнічний музей, Стокгольм, Мальме, Софіеро, Швеція. 1990 Культурний центр, Турку, Фінляндія. 1990 Культурний центр, Рованіємі, Фінляндія. 1991 Музей образотворчого мистецтва, Буенос-Айрес, Аргентина. 1991 Культурний центр, Музей образотворчих мистецтв у Вінья-дель-Мар, Сантьяго, Чилі. 1992 Культурний центр, Кордова, Аргентина, 1992 Мар дель Плата, Санта-Фе, Аргентина. 1995 Виставковий центр, Відень, Австрія. 1996 Музей мініатюр, Монтелімар, Франція. 1996 «Корт Інглес», Мадрид, Іспанія. 1996 Виставковий зал, Ордіно, Князівство Андорра. 1996 Відкриття Музею мініатюр Миколи Сядристого в Князівстві Андорра. 1997 Готель «Рамадан», Абу Дабі, Об'єднані Арабські Емірати. 1998 Ювелірний салон «Мартенос», Афіни, Греція. 1998 Міжнародна галерея мистецтв, Валево, Сербія. 1998 Палац Армії, Скоп'є, Македонія. 1999 Технічний музей, Варшава. 1999 Сентендре, Угорщина. 2001 Бібліотека Корнхауз. Берн. Швейцарія. 2002 Інтернаціональний музей годинників, Ля-Шо-де-Фон. Швейцарія. 2003 Інститут народних мистецтв «Міст» в Гіфгорні. Німеччина. 2003 Інтернаціональний музей в Гіфгорні. Німеччина. 2004 Гала-Галерея. Магдебург. Німеччина. 2004 Міська галерея. Стокмаркнес. Норвегія. 2004 Рігге, Ротарі Клуб. Норвегія. 2004 Мерія міста Торонто. Канада 2004 Канадська Національна виставка. Торонто. Канада. 2005 Торговельний центр. Дубай. ОАЕ 2005 Фрідрікстадт, Ротарі Клуб. Норвегія. 2005 Сентендре, Угорщина. 2006 Ізраїль, Ейлат, Red Sea Star. 2011 В'єтнам, Ханой, В'єтнамський виставковий центр культури та мистецтв. 2011 Сингапур, готель «Shangri-La». 2013 Торговий центр «Аква Флорія», Стамбул, Туреччина. 2014 Культурний центр імені Бориса Манчо, Стамбул, Туреччина. 2014 Торговий центр, Трабзон, Туреччина. 2014 Торговий центр, Кайсері, Туреччина. 2015 Культурний центр Бейликдюзю, Стамбул, Туреччина. 2015 Акваріум, Анталія, Туреччина. Участь у виставках: 1967 Всесвітня виставка ЕКСПО-67 у Монреалі, Канада. 1977 Національна виставка СРСР в Осака, Нагасакі, Японія. 1977 Міжнародна виставка книги в Москві, СРСР. 1981 Національна виставка СРСР в Мехіко, Мексика. 1982 Виставка «Видатні пам'ятники науки і техніки», Москва, СРСР. 1983 Виставка «Від мікро до макро», Делі, Калькутта, Індія. 1983 Національна виставка СРСР в Копенгагені, Данія. 1986 Всесвітня виставка ЖСПО-86 у Ванкувері, Канада. 1986 Національна виставка СРСР в США, Новий Орлеан, Атланта. 1987 Національна виставка СРСР в США, Даллас, Орландо. 1988 Всесвітня виставка ЕКСПО-88 у Брісбені, Австралія. 1989 Національна виставка СРСР в США, Даллас, Сан Дієго. 2000 Всесвітня виставка ЕКСПО-2000, Ганновер, Німеччина.

Бібліографія

«Таємниці мікротехники» (Книга витримала декілька видань, у 1970 році на Всесоюзному конкурсі у номінації «найкраща науково-популярна книга» автор отримав Першу премію).

(Дебютна збірка поезії). Книга–інструкція із «розрадянізації» від незалежного українського історика Миколи Сядристого Микола Сядристий: «Комуно-мраксизмські міфи не піддаються руйнуванню з боку розуму, для їх смерті потрібно багато років»

Вшанування творчості Про творчість Миколи Сядристого знято документальний фільм «Між ударами серця» (1970, Київська кіностудія науково-популярних фільмів). У 2007 вийшов друком каталог з фотографіями і описом творів Миколи Сядристого (56 сторінок), який також містить біографічну довідку, перелік виставок та вірші. Каталог виданий трьома мовами (українською, англійською і німецькою). 11 травня 2012 року автор надав право використовувати цей каталог на умовах вільної ліцензії, яка діє у ВікіпедіїКаталог мікромініатюр Миколи Сядристого — тепер доступний на умовах CC BY-SA. У 2017 році у місті Куп'янськ (Харківська область) встановили скульптурну композицію, присвячену творчості Миколи Сядристого (скульптор — Л. Бетліємська, архітектор — Е. Семененко. Творчість майстра затвердила у світі появу нового слова — «мікромініатюра», яке він сам вигадавОсипчук Игорь. Николай Сядристый: «Подкованная блоха — одна из самых простых моих работ». — Факты. — 2017. — 6 вересня..

Примітки

Література

Білокінь С. І. Сядристий Микола Сергійович // Довжик В. М. Підкувати блоху. Київ: Веселка, 1979. 120 с., з іл. Земко Ганна. Микола Сядристий: «Вирішив почати з головного». Слово жінки. 2014. № 6. С. 26-31. Коломієць Аліна. Микола Сядристий. Той, хто підкував блоху. Український інтерес. 2017. 9 серпня. Осипчук Игорь. Николай Сядристый: «Подкованная блоха — одна из самых простых моих работ». Факты. 2017. 6 вересня. Прокопчук Станіслав. Микола Сядристий: «Історія — це величезні перегони людських обманутих мас по історичній савані». Урядовий кур'єр. 2013. 22 червня. Рудаков Микола Іванович. Автографи майстрів. Київ: Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», 2005. 128 с.: фотогр. С. 93-94. ISBN 966-7025-05-5

Яновська Людмила. Микола Сядристий: «У Торонто мою виставку відвідали за два тижні 30 тисяч канадійців». Урядовий кур'єр. 2014. 23 серпня.

Посилання Сайт Миколи Сядристого