Шо́стка (інші назви — Галинківська або Галинківка) — річка в Україні, на півночі Сумської області (у межах Шосткинського району). Ліва притока Десни (басейн Дніпра).
Опис Довжина 56 км, площа басейну (сточище) 412 км². Долина коритоподібна, завширшки 2—3 км. Заплава багниста, складається з торф'яних та піщаних ґрунтів. Річище слабозвивисте, переважають глибини до 0,5 м. Швидкість течії — 0,2 м/с. Похил річки — 1,2 м/км. Живлення снігове та дощове. Стік частково зарегульований 6-ма шлюзами-регуляторами, є ставки. Річище відрегульоване впродовж 40 км. Використовується для водопостачання і зрошування.
Розташування Бере початок у Воздвиженському. Тече переважно на захід, у нижній частині — на північний захід. Впадає до Десни на північ від села Пирогівка.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Грем'ячка, Туранівка, Собичиве, Макове, Гамаліївка, Шостка, Богданка, Богданівка.
Ліва притока - річка Понурка
Назва Інша назва (місцева) — Галинківська або Галинківка (Галінковка).
Хімічний склад води
Обробка й систематизація багаторічних даних (1967-1980, 1997-2013 рр.) хімічного складу води р. Шостка свідчить, що загальна мінералізація змінювалася від 272,9 мг/дм³ (12.04.2012) до 1282,5 мг/дм³ (22.08.1968) і була однією з найбільших з-поміж усіх річок басейну Десни (табл. 1).
Таблиця 1. Статистична характеристика хімічного складу води притоки Десни 1 порядку р. Шостка за 1967-1980 та 1993-2013 рр.
ІнгредієнтиУміст, мг/дм³Рівень надійності (95 %)МінімальнийМаксимальнийСереднійСтандартна
похибкаСтандартне відхиленняCa2+40,0147,683,981,6321,523,22Mg2+4,648,619,850,729,501,42Na+3,3172,034,982,4432,164,81K+1,913,04,820,171,750,33СО3»-012,00,950,252,420,51НСО3-149,0529,2301,984,9665,399,78SO4-11,2435,269,315,0366,289,92Cl-5,7339,536,563,1641,656,23Мінералізація272,91282,5548,4913,99184,4827,60 При цьому, найменші значення мінералізації води припадають на весняне водопілля, а найбільші – на літню й зимову межень. Усі значення загальної мінералізації вищі за 1000 мг/дм³ фіксували в 1968 та 2006 рр.
Амплітуда коливання загальної мінералізації за весь період досліджень склала 1009,6 мг/дм³ при середньому арифметичному значенні 548,56 мг/дм³.
Слід зазначити, що середня величина мінералізації води Шостки в часі мала значні коливання і найвищою була в 1967-1970 рр. (661,44 мг/дм³), а найменшою — в 2001-2005 рр. (456,31 мг/дм³, табл. 2).
Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів
і мінералізації води р. Шостка за різні періоди спостережень Інгредієнти1967-19701971-19801997-20002001-20052006-20102011-2013Уміст, мг/дм³СО32-0,620,212,180,550,810,42НСОз-333,91306,97289,79277,52297,62289,14SO42-117,6595,3932,3539,4150,9249,05СІ-37,1256,4224,0923,5138,5728,49Са2+89,1395,0376,0676,0182,4182,09Mg2+24,3021,5516,6215,2019,7117,19Na+ 57,58*53,5019,7420,3126,5921,43К+-6,054,084,315,304,94Мінералізація661,44623,63462,73456,31515,88492,34Уміст, %-еквСО32-0,190,040,600,170,140,13НСОз-65,0759,7577,5375,7073,0174,91SO42-23,9022,9411,2013,5314,5513,54СІ-10,8417,2810,6810,6112,3011,43Са2+52,6455,9562,6863,1360,5262,68Mg2+22,6120,6921,9820,5623,3121,62Na+ 24,95*23,1513,6314,5014,2113,74К+-0,211,701,811,961,96 Примітка: * — натрій + калій
За ступенем мінералізації згідно екологічної оцінки вода р. Шостка в 52,02 % проб належить до прісної гіпогалинної 1 класу 1 категорії (відмінна), 43,93 % проб – до прісної олігогалинної і 4,04 % проб – до солонуватої β- мезогалинної.
Уміст переважаючого аніона гідрокарбонату у воді за весь період досліджень змінювався від 149,0 мг/дм³ (23.04.1968) до 529,2 мг/дм³ (12.05.1967), тобто мінімальне значення менше за максимальне в 3,55 рази.
Середньоарифметичні значення умісту НСО3- у воді Шостки в еквівалентній долі змінювалися від 59,75 %-екв у 1971-1980 рр. до 77,53 – в 1997-2000 рр., тобто вода річки у всі періоди досліджень за аніонами мала гідрокарбонатний склад.
Уміст переважаючого катіона – кальцію змінювався від 40,0 мг/дм³ (23.04.1968) до 147,6 мг/дм³ (22.08.1968). ГДК за умістом кальцію для водойм рибогосподарського призначення не перевищено в жодній з проб. Найчастіше уміст кальцію у воді Шостки фіксували в інтервалах 59-70, 70-81 мг/дм³ (по 20,54 % проб) та 81-92 мг/дм³ (13,39 % проб).
Середня багаторічна еквівалентна доля умісту кальцію у воді Шостки змінювалася від 52,64 %-екв за 1967-1970 рр. до 63,13 %-екв у 2001-2005 рр., що свідчить про переважання кальцію у складі катіонів у всі періоди досліджень. Отже, за класифікацією Альокіна вода річки Шостки має гідрокарбонатний кальцієвий склад.
Уміст сульфатів у воді р. Шостка змінювався від 11,2 мг/дм³ (15.08.1967, 21.08.1969) до 435,2 мг/дм³ (22.08.1968). Слід зазначити, що 13,3 % проб води мали концентрацію сульфатів вищу за ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Це свідчить про забруднення води Десни сульфатами привнесеними з водою р. Шостки в окремі періоди, особливо в 1967-1980 рр. та в 2006-2012 рр. Середня багаторічна величина умісту сульфатів у воді річки – 69,31 мг/дм³.
Відсоткова доля сульфатів у пробах води річки змінювалась від 3,22 до 53,3 %-екв. Високу долю сульфатів від суми аніонів фіксували при мінералізації води р. Шостки вищій або близькій до 1000 мг/дм³. Середня відсоткова доля сульфатів за відмічені періоди досліджень змінювалась від 11,2 %-екв за 1997-2000 рр. до 23,90 – у 1967-1970 рр. (табл. 2)
За екологічною оцінкою якості вода річки Шостка за умістом сульфатів у 1967-1970 рр. належала до 3 класу 4 категорії якості (задовільна), 1971-1980 рр. – до 2 класу 3 категорії (добра), у 1997-2005 та 2011-2013 рр. – до 1 класу 1 категорії якості, у 2006-2010 рр. – до 2 класу 2 категорії якості.
Уміст хлоридів у воді р. Шостка змінювався від 5,7 (20.04.2005) до 339,5,0 мг/дм³ (1.12.2006). При цьому, лише в одній пробі з 180 концентрація хлоридів була вищою за ГДК для водойм рибогосподарського (300 мг/дм³) призначення. Середньоарифметичне значення умісту хлору у воді Шостки за весь період досліджень 36,56 мг/дм³. Це значення є значно вищим ніж у Десні на кордоні з Росією. Отже, вода річки Шостки за умістом хлоридів також забруднює воду Десни.
За екологічною оцінкою якості вод вода річки Шостки за умістом хлоридів у 1967-1980, 2006-2010 рр. належала до 2 класу 3 категорії якості (добра), у 1997-2005 та 2011-2013 — до 2 класу 2 категорії якості (дуже добра).
Уміст у воді Шостки, іншого токсичного інгредієнту хімічного складу води – натрію також змінювався в значних межах від 3,3 мг/дм³ (21.05.1997) до 170,0 мг/дм³ (44.04.1968) і в 4,62 % проб концентрація Na+ перевищувала ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Найчастіше уміст натрію фіксували у діапазонах значень 18-36 мг/дм³ 42,86 % проб, 0-18,0 – 17,86 % та 36-54 мг/дм³ – 15,18 % проб.
Середньоарифметичний уміст Na у воді річки за весь період досліджень склав 34,98 мг/дм³, що також є вищим ніж у Десні на кордоні з Росією. Таким чином, вода Шостки забруднює воду Десни і за умістом натрію.
Уміст магнію у воді Шостки змінювався від 4,6 мг/дм³ (23.03.1972) до 48,6 мг/дм³ 22.08.1968). У 5,78 % проб уміст магнію був вищим за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм³). Середньоарифметичні значення його за весь період досліджень становлять 19,85 мг/дм³, що також дещо вище ніж у Десні на кордоні з Росією.
Жорсткість води Шостки за період спостережень змінювалась від 3,21 (15.04.2003, 18.04.2006) до 11,38 (22.08.1968) мг-екв/дм³. У 24,28 % проб води жорсткість перевищувала ГДК для вод теплопостачання (7 мг-екв/дм³). Середньоарифметичні значення жорсткості води за менш короткі періоди досліджень змінювались від 5,05 (2001-2005) до 6,53 (1971-1980) мг-екв/дм³ (табл. 3). Отже, в усі періоди досліджень середньоарифметичні значення жорсткості були нижчими за ГДК для теплопостачання.
Оцінювання якості води за еколого-санітарними показниками. До трофо-сапробіологічних показників якості води належать: зважені частки, температура рН, уміст кисню і насичення ним води, концентрація N-NH4+, N-NO2-, N-NO3-, P-PO43-, уміст загального водорозчинного азоту, перманганатна й біхроматна окиснюваність, біологічне споживання кисню протягом п’яти діб, хімічне споживання кисню.
У воді Шостки вміст завислих речовин змінювався від 1,3 (25.05.1999) до 173,2 (9.09.1975) мг/дм³ (рис. 6). У 25 % проб води уміст завислих речовин був вищим граничного рівня 3 категорії якості (>20 мг/дм³), у 2,45 % проб мали значення вищі граничного рівня 7 категорії якості (>100 мг/дм³), тобто дуже брудні [9, 11]. За середньоарифметичними умістом зважених речовин вода річки в періоди 1967-1970 належала до 6-ї категорії якості (брудна), 1971-1980 рр. – 5 (помірно забруднена), у 1997-2013 рр. – до 3-ї категорії якості (досить чиста) (табл. 3).
Таблиця 3. Середньоарифметичний уміст інгредієнтів трофо-
сапробіологічних показників води р. Шостки за період спостережень, мг/дм³ Інгредієнти1967-19701971-19801997-20002001-20052006-20102011-2013Мін.Макс.Жорсткість, мг-екв/дм³6,466,535,495,055,745,523,2111,38рН, од7,057,507,927,927,957,863,18,8Si5,564,846,464,637,895,122,616,5N-NO2-0,7520,1650,0740,1270,0530,04502,72N-NO3-13,805,123,533,353,862,530116,0N-NH4+3,9633,0460,3260,3160,3280,289030,0Фосфати--0,4670,4740,4750,4450,013,70О25,757,737,698,789,187,151,214,7Кольоровість, град.25,8326,1527,9825,5529,8328,807,073,6Прозорість, см18,7519,5422,4329,0829,3126,568,036,0Зважені речовини54,0043,9917,6112,8612,3612,981,3173,2Запах, бали0,590,561,331,962,002,0003ПО14,1210,72----2,142,1БО43,1740,36----5,4110,7БСК511,335,813,192,662,993,990,7862,2БСК20--3,463,463,355,641,77,7ХСК--20,2620,2120,2925,338,459,8ІЗВ14,716,391,401,901,561,880,3974,60 За величиною рН визначається реакція водного середовища. За цим показником вода Шостки належить до нейтральної або лужної, а граничні рівні становили: найнижче значення 3,1 (22.08.1968), найвище – 8,6 (15.08.1967, 10.07.1970, 12.04.2000) при середньоарифметичному значенні 7,65 од. По 2,07 % проб води мали значення рН нижчі й вищі за допустимий інтервал для водопостачання 6,5-8,5 од. Близько 5,51 % проб води мали рН менше 6,5, тобто кислотну реакцію, 31,4 % проб мали рН 6,5-7,5 – нейтральну реакцію середовища, 36,55 % проб мали рН 7,51-8,0 - слабо лужну реакцію середовища і всі інші – лужну. Граничнодопустима величина рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5.
За середньоарифметичною величиною рН (табл. 3) вода річки Шостки у 1967-1980 рр. була нейтральною й належала до 1 категорії якості (відмінної), у 1997-2013 рр. – слабо лужною й належить до другої категорії якості (доброї).
Уміст кисню у воді Шостки змінювався від 0,73 (8.07.1970) до 14,2 (21.10.1997) мгО2/дм³. При цьому, 18,54 % проб води мали уміст розчиненого кисню нижчий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (<6 мгО2/дм³), а 9,9 % проб – нижчий за граничну межу 7 категорії якості (<4 мгО2/дм³).
Середні арифметичні значення вмісту розчиненого кисню у воді Шостки в часі змінювались від 5,75 (1967-1970) до 9,18 (2006-2010) мгО2/дм³ (табл. 3). Вода за умістом розчиненого кисню в 1967-1970 рр. належала до 5 категорії якості, у 1971-1980, 1997-2000 рр. – до 2, у 2001-2010 — до 1, у 2011-2013 — до 3 категорії якості.
Концентрація N-NH4+ у воді річки змінювалася від 0 (10.02.1967, 7.07.1970) до 10,6 (9.08.1968), 11,2 (12.10.1977), 30 (12.09.68), 71,5 (28.06.1960) мг/дм³. У 48,2 % проб води концентрація азоту аміаку була вищою граничнодопустимого рівня для водойм рибогосподарського призначення (0,39 мг/дм³), у 62,23 % проб – вищою за граничну межу 3 категорії екологічної оцінки — 0,3 мг/дм³ (вода досить чиста, добрий екологічний стан). У 18,33 % проб води концентрація N-NH4+ перевищувала граничний рівень 7 категорії якості — 2,5 мг/дм³. При цьому, всі проби з високим умістом азоту аміаку (>2,5 мг/дм³) припадають на період 1967-1980 рр. Рівень забруднення води Шостки азотом аміаку за повторюваністю оцінюється як стійкий (перевищення ГДК в 40-50 % проб) і високий (є випадки перевищення ГДК більш ніж у 10 разів).