Віктор Васильович Приклонський (, місто Ізюм Харківської губернії, тепер Харківської області — , Українська РСР, СРСР) — український радянський транспортник. Начальник Донецької залізниці (1968—1981). Член ЦК КПУ в 1971—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому — квітні 1981 року. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання (1980—1981).
Життєпис Трудову діяльність розпочав у 1941 році учнем токаря паровозного депо Рузаївки Мордовської АРСР. З 1942 року — бухгалтер, рахівник паровозного депо в місті Новосибірську, РРФСР.
У 1942—1943 роках — в Червоній армії.
З 1944 року — старший технік, черговий на залізниці.
Член ВКП(б) з 1946 року.
У 1949 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.
З 1950 року працював на Північно-Донецькій залізниці — черговим, диспетчером поїзда, заступником начальника відділу руху, помічником начальника політвідділу по комсомольській роботі, начальником відділу експлуатації Дебальцевського відділення, начальником служби руху Донецької залізниці. У 1961—1963 роках — начальник Ясинуватського відділення Донецької залізниці.
У 1963—1967 роках — 1-й заступник начальника Середньоазіатської залізниці.
У 1967—1968 роках — 1-й заступник начальника Донецької залізниці.
У травні 1968 — 6 квітня 1981 року — начальник Донецької залізниці.
Через негаразди в сім'ї і на роботі 6 квітня 1981 року покінчив життя самогубством.Запрещенный матч (журнал «Огонёк»)
Нагороди орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора шість медалей Заслужений працівник транспорту Української РСР Заслужений інженер Узбецької РСР
Вшанування На його честь названа дитяча мала Донецька залізниця імені В. В. Приклонського в Донецьку та станція Просяна Донецької залізниці. 2009 посів 3 місце в рейтингу «Видатні залізничники України», за версією читачів газети «Магістраль».
Джерела Газета «Магістраль»
Примітки