Окса́на Олекса́ндрівна Супру́н (, Умань, Київська губернія, Українська СРР, СРСР — , Київ, Українська РСР, СРСР) — українська скульпторка.
Біографія Народилась 14 жовтня 1924 року в Умані (тепер Черкаська область, Україна). У 1951 році закінчила Київський художній інститут, навчалася у Галини Петрашевич та Макса Гельмана.
Померла 1 травня 1990 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Родина Мати — Галина Петрашевич (1903—1999) — українська скульпторка, народна художниця УРСР. Чоловік — Анатолій Білостоцький (1921—1993) — український скульптор, народний художник УРСР. Син — Сергій Білостоцький (1952—2003) — український художник-монументаліст, графік.
Відзнаки Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1964 року). Нагороджена орденом «Знак Пошани».
Твори «Партизанка» (1951). «Дружба» (1954). «Пісня» (1955). «Колгоспниця» (1957). «Майбутнє» (1960). Бюст І. Я. Франко на станції метро «» у Києві (1960) «Думи» (1964). Портрет командира бронепоїзда Л. Мокієвської (1965). «Польова царівна» (1966—1967). «Хлібороб» (1969). Меморіальна композиція пам'яті поета-партизана М. Шпака (1975). «Літо» (1976). «Урожай» (1978). «Гімнастки» (1980—1981).
Твори, створені разом з Анатолієм Білостоцьким: Сюжетна група «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс та Іван Богун» (1954). Пам'ятники: Воїнам-односельчанам, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни — у Золочеві (1951). Учасникам Баштанського повстання 1919 року — у смт Баштанка Миколаївської області Іванові Франку у Києві (відкрито 28 серпня 1956), Тарасові Шевченку в Одесі (1966). Володимирові Леніну в Чернігові (1967). Леніну в Кам'янці-Подільському (у співавторстві з Галиною Кальченко та Анатолієм Білостоцьким; відкрито 14 квітня 1970, демонтовано 18 серпня 1992).
Зображення
Джерела Супрун Оксана // — Т. 8. Супрун Оксана Олександрівна // Супрун Оксана Олександрівна // Супрун Оксана Олександрівна // Супрун Оксана Олександрівна // — С. 70. Супрун Оксана Олександрівна // Посилання