Гефестіон (;  — ) — найближчий друг Александра Македонського і один із його полководців.

Життєпис Гефестіон, син Амінтора із Пелли, був приблизно одного віку з Александром і ріс разом з ним. Немає відомостей про їхнє спільне навчання у Арістотеля в Мієзі, хоча Діодор Сицилійський згадує про листування між філософом і Гефестіоном.

У популярній літературі Гефестіона часто називають коханцем Александра, хоча історичних відомостей про стосунки між ними такого роду відсутні. Висновки роблять на основі дуже довірливих стосунків царя зі своїм другом, а також відомості про бісексуальність Александра, цілком буденну для македонських царів і античних греків класичної епохи.

Гефестіон супроводжував Александра впродовж усього його походу в Азію, будучи в складі «Загону друзів». Після битви при Іссі Александр в супроводі Гефестіона направився оглядати особистий караван царя Дарія ІІІ, який втік. Їх зустріли дочка Дарія Статіра і його мати Сісігамбіс. Побачивши переможців мати-цариця впала навколішки перед Гефестіоном, який був вищий на зріст і, на думку персів, більш схожий на царську особу. Александр заспокоїв її, додавши:

У вирішальній битві при Гавгамелах в 331 р. до н. е. Гефестіон був поранений в бою в руку. Якщо до того часу він був просто особистим другом царя, то тепер увійшов до числа так названих «тілоохоронців», з числа який цар призначав полководців і сатрапів завойованих провінцій. Проте цар рідко доручав Гефестіону самостійне керування військом.

Перед походом в Індію і переходом через Гіндукуш (в сучасному Афганістані) Александр надав Гефестіону статус хіліарха (перський ранг) і фактично поставив його другою після себе людиною в державі. За часів походу Гефестіон перебував у головному загоні, займався будівництвом мостів, а також очолював кінноту гетайрів в битві при Гідаспі. Саме Гефестіон зображений на картині давньогрецького художника поруч з Александром під час останнього одруження на Статірі, а також ще 89 шлюбів у Сузах. Це масове одруження відоме як «Весілля в Сузах». Повернувшись після тяжкого індійського походу в Сузи, одну з столиць Перської імперії, Александр одружився з дочкою Дарія Статірою, а її молодшу сестру Дріпетіду зробив дружиною Гефестіона. У такий спосіб він вирішив скріпити дружбу з Гефестіоном родинними зв'язками.

Восени 324 до н. е. армія Александра розташувалась в Екбатанах на зимування. Там під час урочистих ігор після одного з бенкетів Гефестіон захворів і за тиждень помер. Існує багато версій про причини його смерті, найімовірнішою є черевний тиф (про це свідчать описані симптоми хвороби). Також поширеною є думка про отруєння Гефестіона, оскільки у нього, одного з найбільш наближених до царя осіб, було надзвичайно багато заздрісників і ворогів.

Александр був вражений його смертю і, збожеволівши від горя, відмінив усі свята і наказав стратити лікаря, який лікував Гефестіона. За словами Арріана:

Було наказано віддати шану Гефестіону як великому герою. Його тіло перевезли до Вавилона і спалили з дуже витратними почестями. Вісім місяців по тому і сам Александр помер від хвороби.

Див. також

Александр і Гефестіон

Примітки

Джерела Hephaestion, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, ed. by Smith Hephaestion at livius.org Арриан, Поход Александра , — М.: МИФ, 1993 Квинт Курций Руф, История Александра Македонского , — М.: Издательство МГУ, 1993 Клавдий Элиан. «Пёстрые рассказы» (7.8, 12. 7) Плутарх (Александр, passim ; Эвмен, I, 5 ; II ; Пелопид, XXXIV); Баттистини О. и Шарвель П. Александр Великий, изд. «Лафонт», Париж, 2004. / Olivier Battistini et Pascal Charvet (dir.), Alexandre le Grand, Histoire et dictionnaire, Laffont, collection " Bouquins ", Paris, 2004 (ISBN 2-221-09784-X).