Луїджі Руска (; 2 вересня 1762, Аньо-Мондоніко, Швейцарія — 1822, Валенца, Італія) — російський архітектор італійського походження, представник стилю класицизм, який довгий час працював в Російській імперії.
Життєпис Походив із італійського кантону Швейцарії. Навчався в Італії. Переїхав на заробітки до Петербургу в 1783.
Починав як майстер-будівник і будував за проектами інших відомих архітекторів — Фельтена, Джакомо Кваренгі, Вінченцо Бренна, Соколова.
Перша самостійна робота в Петербурзі — палац Мятлєвих (пізніше володарем став граф Бобринський О. Г.). Окрім унікальних споруд займався будівництвом мостів, стаєнь, казарм, набережних, вимосткою площ і облаштуванням тогочасних бульварів.
З 1802 — придворний архітектор царя Олександра I. Був двічі одруженим і мав двох синів.
Постійно займався проектуванням павільйонів і оздоб для палаців в передмістях Петербурга — Ропша, Гатчина, Стрєльна, Оранієнбаум, Царське Село (музей-заповідник). Архітектор Руска зробив проекти взірцевих фасадів в стилі пізнього класицизму для провінційних міст Російської імперії. За його проектом в місті Київ був побудований Гостинний двір.
В 1811 вийшли з друку зібрання його архітектурних проектів. Пішов у відставку і покинув Петербург. Помер у Валенці.
Перелік головних творів
Будинки в Петербурзі (палацові споруди):
В. І. Кусова (1-я лінія Василівського Острова, 58) И. Г. Фрейганга (наб. річки Мойки, 10, перебудовано) Н. Г. Карадигіна (Центральний район) Казанська вул., 30) П. В. Мятлєва (Галерна вул., 60, перебудовано)
Казарми в Петербурзі:
Гренадерські казарми (1803—1807) Кавалергардські казарми (1803—1806) Ізмайловські казарми (1809—1812) Астраханські казарми
Інші споруди:
Портик Перинної лінії. Будинок ордену єзуїтів. Велика тераса в Царському Селі. Поштова станція в Стрєльні. Особняк графа Літти на Мільонній вулиці. Будинок міністерства на Марсовому полі. За його проектом був відновлений (1803) після пожежі Великий (Костянтинівський)палац у Стрельні, збудований за проектом архітектора Ніколо Мікетті
В Україні за проектами Руска
Гостиний двір, місто Київ. смт Диканька, Тріумфальна арка, 1820 р., садиба Кочубеїв (Полтавська об.) Дзвіниця церкви Св. Миколи в смт. Диканька, 1810 р. Ліцей (Гімназія вищих наук) на гроші князя О. Безбородька, місто Ніжин.
Галерея
Примітки
Джерела Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник /Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдаков Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.— М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992. Використані матеріали італійської, української, російської вікіпедій.
Посилання
Энциклопедия Санкт-Петербурга Биография архитектора Руска на Сайте истории Киева Сайт музею «Царське Село» Сайт Аничкова дворца История в лицах