Володи́мир Євге́нович Мартине́ць (псевдо: «Волянський», «Маруся», «Туратті» 15 липня 1899, Львів — 10 грудня 1960, Вінніпег, Канада) — український політичний діяч, журналіст, публіцист, один з найплідніших авторів націоналістичного руху, борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Життєпис
Народився 15 липня 1899 року у Львові. Здобувши гімназійну освіту, вступив у 1918 добровольцем до Корпусу Січових Стрільців у Києві. Працював секретарем губернського комісара Холмщини, Осяння та Підляшшя Олександра Скоропис-Йолтуховського. За українсько-польської війни 1918–19 був старшиною Холмсько-Городельського коша ім. С. Петлюри.
Студіював право (1920—1923) на юридичному факультеті Львівського університету; економіку (1923-26) — у Вищій торговельній школі в Празі; політичні науки і журналістику (1927—1929) — у Берліні; філософію (1934—1936) — в Парижі у Сорбонському університеті. Відбувши рік еміграції (1925) у ЧСР, стає віце-президентом ЦЕСУС (Центральний Союз Українського Студенства) (1936—1937).
Член ЛУН та Верховної команди УВО (1927—1933), секретар і член Проводу українських націоналістів (ПРУН), головний редактор часописів «Розбудова Нації» і «Сурма» (УВО), потім — «Українського слова» (Париж). В 1934—1940 роках мешкав у Франції, де спільно з Миколою Сціборським і Миколою Капустянським вів націоналістичну роботу.
Після розколу в ОУН став на боці Андрія Мельника, очолював Крайовий провід ОУН на ЗУЗ; з 1945 року на еміграції в Німеччині, а з 1949 року — у Канаді, редагував «Новий шлях». Автор низки праць з історії УВО і ОУН. Родина Був одружений із відомою оперною співачкою Іриною Туркевич-Мартинець.
У грудні 1934 р. у Володимира та Ірини в Парижі, де вони жили з жовтня 1934 р., народився синОнацький Є. У вічному місті. Т.4., Торонто, 1989. С. 384..
Творчість Автор спогадів «Від УВО до ОУН» (1949), «Шляхом таборів» (1950), книжок «За зуби та пазурі нації» (1933), «Під румунським постолом» (1937), «Жидівська проблема в Україні» (1938), «Ідеологія організованого націоналізму» (1954), понад 3000 статей. Окремі видання: Мартинець В. Забронзовуймо наше минуле! — Париж: вид-во «Українське слово», 1937. — 31 с. Мартинець В. Шляхом таборів ДП. Спогади. — Вінніпег, 1950. — 380 с.
Примітки
Джерела та література О. І. Луцький. Мартинець Володимир Євгенович //
Література І. Патриляк. Мартинець Володимир // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.427 ISBN 978-966-611-818-2 Українська журналістика в іменах . За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1997. — Вип. IV. — 351 c. Є. Коновалець. Я б'ю у дзвін, щоб зрушити справу ОУН з мертвої точки… — Київ: Темпора — 2003. — 225 с. Мартинець Володимир // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1478. Марунчак М. Мартинець Володимир // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег: Накладом УВАН у Канаді, 1986. — С. 436. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Інтернет-ресурси Володимир Мартинець