Фотоніка — це наука про генерацію та застосування світла та інших видів променистої енергії, квантовою одиницею якої є фотон.
З одного боку фотоніка - це фундаментальна наука, що вивчає фізичні основи відповідних явищ. З іншого - галузь технології, що займається застосуванням цих знань до практичних задач.
У компетенцію фотоніки входить: випромінювання (емісія) світла за допомогою лазерів та інших джерел світла передавання його на відстані, наприклад, за допомогою волоконної оптики керування напрямком поширення, відхилення підсилення реєстрація за допомогою оптичних та електронних приладів
Застосування фотоніки включають в себе генерацію енергії, її детектування, спектроскопічний аналіз речовин, оптичні засоби зв'язку та передачі інформації.
Історія фотоніки
Фотоніка як область науки почалася в 1960 з винаходом лазера, а також з винаходу лазерного діода в 1970-х з подальшим розвитком волоконно-оптичних систем зв'язку як засобів передачі інформації, що використовують світлові методи. Ці винаходи сформували базис для революції телекомунікацій в кінці XX-го століття, і послужили підмогою для розвитку Інтернету.
Історично, початок вживання в науковому співтоваристві терміна «фотоніка» пов'язаний з виходом у світ в 1967 книги академіка А. Н. Тереніна «Фотоніка молекул барвників». Трьома роками раніше за його ініціативою на фізичному факультеті ЛДУ була створена кафедра біомолекулярної і фотонної фізики, яка з 1970 р. називається кафедрою фотоніки.
А. Н. Теренін визначив фотоніку як «сукупність взаємопов'язаних фотофізичних і фотохімічних процесів». У світовій науці набуло поширення пізніше і більш широке визначення фотоніки, як розділу науки, що вивчає системи, в яких носіями інформації є фотони. У цьому сенсі термін «фотоніка» вперше прозвучав на 9-му Міжнародному конгресі по швидкісній фотографії (Denver. USA. 1970).
Термін «Фотоніка» почав широко вживатися в 1980-х у зв'язку з початком широкого використання волоконно-оптичної передачі електронних даних телекомунікаційними мережевими провайдерами (хоча у вузькому вживанні оптичне волокно використовувалося і раніше). Використання терміна було підтверджено, коли співтовариство IEEE підготувало архівну доповідь з назвою «Photonics Technology Letters» наприкінці 1980-х.
Протягом цього періоду приблизно до 2001 р. фотоніка як область науки була значною мірою сконцентрована на телекомунікаціях. З 2001 року термін «Фотоніка» також охоплює величезну область наук і технологій, у тому числі:
лазерне виробництво, біологічні та хімічні дослідження, зміна клімату та екологічний моніторинг, медична діагностика і терапія, технологія показу і проєкції, оптичне обчислення.
В Україні В Україні фахівців з фотоніки готує кафедра експериментальної фізики фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(в межах спеціальності Е5/104 фізика та астрономія)
Див. також Плазмоніка
Посилання
Джерела
Photonics Dictionary - Definition for photonics Український інформаційний портал - Фотоніка
Додаткова література
Книги
Серія книг Optics and Photonics (Routledge, 2014-2023+) Серія книг Series in Optics and Photonics (World Scientific, 1989-2022+) Серія книг IOP Series in Emerging Technologies in Optics and Photonics (IOP Publishing, 2017-2023+) Dobrzyński Leonard; Akjouj Abdellatif; El Boudouti El Houssaine та ін. (2021). Photonics. Interface transmission tutorial book series. Amsterdam Kidlington, Oxford Cambridge, MA: Elsevier. ISBN 978-0-12-819388-4.
Журнали
Nature Photonics (сайт, Nature Portfolio) IEEE Photonics Technology Letters (Institute of Electrical and Electronics Engineers) Laser and Photonics Reviews (Wiley-VCH) ACS Photonics (American Chemical Society) IEEE Photonics Journal (Institute of Electrical and Electronics Engineers) Nanophotonics (Walter de Gruyter) Advances in Optics and Photonics (Optica Publishing Group) Journal of Biophotonics (Wiley-VCH) та інші.