Угорці в Україні — національна меншина, що проживає на теперішній території України з X століття.

Тривале сусідство угорців і українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу, початково слов'янського на угорську культуру у звязку переходом угорців на повну осілість та тривалої асиміляції слов'янської більшості в умовах політичного панування угорського населення над слов'янським Тисо-Дунайської низовини та навколо у тому числі Закарпаття у зв'язку з угорською державністю. Сильного угорського впливу зазнали мова, побут, фольклор, музика українців Закарпаття, що посилилось у період мадяризації XIX — початку ХХ століть. Більшість угорців сучасної України проживають компактно на прикордонній з Угорщиною території Закарпатської області.

Історія

X—XVI століття Перші хвилі багатолюдного переселення фіно-угорських племен на територію нинішньої Угорщини відбулися з початку Х століття.

Нинішню територію Закарпаття (частково її західно-південну частину), яке ще IV століття було заселене праукраїнцями (зокрема Білими хорватами) угорці почали заселяти з XVI ст.ст.

Оселення угорців на території України проходило також у пізніші періоди у результаті двох великих міграційних хвиль: в другій половині XIII століття (після татаро-монгольської навали) і в другій половині XVI століття (війни з турками-османами).

XVIII століття Протягом 1703—1711-х років край став центром антигабсбурзької визвольної боротьби під керівництвом угорського князя Ференца II Ракоці (див. Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)).

У цій боротьбі активну участь брали й українці.

Визвольна війна 1703—1711-х років, татарський напад 1717 року та моровиця 1738—1742-х років призвели на середину XVIII століття до скорочення населення краю, в тому числі й угорського. Почалося нове заселення, переважно з навколишніх угорських областей.

Цей процес тривав до початку XIX століття, потім продовжився в його другій половині.

XX століття За переписом 1910 року угорці становили 30 % населення нинішнього Закарпаття. Така офіційна частка угорців була пов'язана з політикою мадяризації, згідно з якою, етнічними угорцями вважалися також євреї, котрі розмовляли угорською мовою (про це свідчить перепис релігійних громад, де юдеїв за віросповіданням було 14,2 %, а за мовою — 0 %).

За переписом 1930 року угорці становили вже 16 % населення.

Зменшення статистичної частки угорців у населенні було пов'язано з приєднанням Закарпаття до складу Чехословаччини, яка припинила політику мадяризації.

Але головним чинником було урахування євреїв як окремої групи — у переписі 1930 року, проведеного в Чехословаччині. Ще однією причиною було повернення угорців на територію Угорщини.

Угорці, які залишилися в Закарпатті, об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920—1930-х роках від 10 до 11 % голосів виборців. Провідними угорськими діячами на Закарпатті в чехословацьку добу були Ендре Корлат, Карой Гоккі, Ференц Еґрі та інші. Частина угорських політиків, зокрема Корлат, були організаторами угорської іреденти у міжвоєнний період, чому також сприяв із Будапешта барон Жиґмонд Перені.

Під час окупаційного панування Королівства Угорщини на Закарпатті, угорська політика була надзвичайно жорстокою щодо корінного українського населення та була спрямована на насильницьку асиміляцію українців.

З цією метою до середини XVIII ст. в краї було заборонено Православну Церкву, поетапно вводились обмеження на використання української мови і закриття українськомовних шкіл, політичного переслідування зазнали всі національно свідомі українці.

До початку ХХ ст. на Закарпатті було закрито всі школи з українською мовою навчання.

Особливу жорстокість угорська влада Королівства Угорщини проявила стосовно українців Карпатської України (Закарпаття), в період поетапної новітньої мадярської окупації краю з осені 1938 по осінь 1944 рр.

За цей період політичних репресій, убивств, катувань до смерті, направлень до концтаборів смерті (з них близько 100 000 євреїв) та ув'язнення зазнали близько 250 000 українців та представників інших національностей.

На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 року.

Після возз'єднання Карпатської України (Закарпаття) з УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6 % населення області.

Надалі їхня частка в населенні повільно зменшувалася в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.

XXI століття Станом на 2017 рік на території Закарпатської області проживає до 95 000 угорців (що складає бл. 7,3 % населення краю).

Станом на 2024 рік кількість угорців на Закарпатті зменшилася з колишніх 150 тисяч до реальних 70-80 тисяч.Кількість угорців на Закарпатті зменшилася з колишніх 150 тисяч до реальних 70-80 тисяч – ОВАУгорці на Закарпатті: «У нашому селі було перше хрещення за три роки війни, діти не народжуються»

+ Вікова структура, 2001 рікВікЧисельність 0-1429.58218,9 % 15-64107.20268,5 % >6519.78212,6 %+ ++ Історична динаміка чисельності угорців в Україні19591970197919892001 Чисельність, тис 149,2 157,7 164,4 163,1 156,6 Частка, % 0,36 0,33 0,33 0,32 0,32+

Особливості розселення

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців.

Кількість угорців, порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 4 %, що пояснюється в першу чергу нижчим рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат.

Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом.

Так, майже 95 % угорців назвали рідною мовою угорську (149 431 чол.), 5 367 чол. — українську (3,4 %) і 1513 чол. — російську (1,6 %).

Абсолютна більшість угорців України — це жителі Закарпаття (151,5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять понад 12 % населення.

Угорцями за переписом 2001 р. були 3/4 населення Берегівського району, 1/3 Ужгородського, 1/4 населення Виноградівського та 1/8 населення Мукачівського районів.

+ Розподіл угорців за містами Закарпатської області (перепис 2001 року)Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) назва міста населення кількість угорців % населення Ужгород (Ungvár) 115 568 7 972 6,90Берегове (Beregszász) 26 554 12 785 48,15 Мукачеве (Munkács) 81 637 6 975 8,54 Хуст (Huszt) 31 864 1 726 5,42

+ Розподіл угорців за районами Закарпатської області (перепис 2001 року) назва району населення кількість угорців % населення Берегівський район (Beregszászi járás) 54.052 41 163 76,15 Великоберезнянський район (Nagybereznai járás) 28.211 15 0,05 Виноградівський район (Nagyszőlősi járás) 117.957 30 874 26,17 Воловецький район (Volóci járás) 25.474 25 0,10 Іршавський район (Ilosvai járás) 100.905 114 0,11 Міжгірський район (Ökörmezői járás) 49.890 8 0,02 Мукачівський район (Munkácsi járás) 101.443 12 871 12,69 Перечинський район (Perecsenyi járás) 32.026 78 0,24 Рахівський район (Rahói járás) 90.945 2 929 3,22 Свалявський район (Szolyvai járás) 54.869 383 0,70 Тячівський район (Técsői járás) 171.850 4 991 2,90 Ужгородський район (Ungvári járás) 74.399 24 822 33,36 Хустський район (Huszti járás) 96.960 3 785 3,90 + Рівень урбанізації серед угорців України за даними переписів населення:Населення197019892001 міського 53.818 34,1 % 62.912 38,6 % 56.611 36,2 % сільського 103.913 65,9 % 100.199 61,4 % 99.955 63,8 % всього 157.731 100,0 % 163.111 100,0 % 156.566 100,0 %+

+Динаміка частки угорців у районах Закарпаття, % 2001 1989 1959 Берегівський район76,175,680,3 Берегове48,150,855,6 Ужгородський район (з м.Чоп)33,434,838,9 Виноградівський район26,224,830,0 Мукачівський район12,712,313,5 Мукачеве8,58,514,9 Ужгород6,97,912,2 Хуст4,35,2у складі Хустського району Хустський район3,94,36,1 Тячівський район2,93,73,8 Рахівський район3,24,19,9 Свалявський район0,70,81,1 Перечинський район0,20,30,3 Іршавський район0,10,30,3 Воловецький район<0,1<0,1<0,1 Міжгірський район<0,1<0,1<0,1 Великоберезнянський район<0,1<0,1<0,1 Закарпатська область12,112,515,9+

За різними сучасними оцінками, у той час, коли населення Закарпатської області загалом стагнувало або трохи збільшилося, через низьку народжуваність та еміграцію значної частини угорців до Угорщини їхня чисельність в області суттєво скоротилася: зі 151,5 тисячі осіб у 2001 році до 70—80 тисяч або 80—90 тисяч у 2024 році.

Чисельність угорців у інших регіонах України Решта 5 тисяч угорців нерівномірно розсіяні по різних регіонах України

Дніпропетровська область — 593 Харківська область — 453 Донецька область — 421 Львівська область — 384 Полтавська область — 349 Кіровоградська область — 265 Київ — 257 Луганська область — 246 Запорізька область — 218 Херсонська область — 212 Крим — 186 Одеська область — 175 Черкаська область — 164 Київська область — 139 Івано-Франківська область — 124 Миколаївська область — 120 Житомирська область — 94 Сумська область — 93 Хмельницька область — 91 Тернопільська область — 85 Чернівецька область — 80 Вінницька область — 77 Волинська область — 71 Рівненська область — 68 Чернігівська область — 61 Севастополь — 24Національний склад регіонів України за переписом 2001 р.

Мова

Рідна мова угорців України за переписами, %Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973 + 1970 1979 1989 2001 угорська97,896,795,695,4 українська1,21,92,63,4 російська0,91,31,61,0 інша0,10,10,20,2

Вільне володіння мовами серед угорців України (УРСР) за даними переписами населення, %: рікугорськаукраїнськаросійська197098,011,324,6197998,011,536,91989 98,014,444,32001Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють97,549,131,7

Райони та міста компактного проживання угорців та угорськомовних за результатами перепису 2001 року. Угорська національна меншина в державотворчому процесі України за роки незалежності (1991—2006 рр.) Місто/РайонРідна мова угорськаУгорці за національністюУгорськомовні / угорці Берегівський район80,2 %76,1 %1,05 м. Берегове54,8 %48,1 %1,14 Ужгородський район36,5 %33,4 %1,09 Виноградівський район26,3 %26,2 %1,00 Мукачівський район13,8 %12,7 %1,09 м. Мукачеве9,6 %8,5 %1,13 м. Ужгород7,0 %6,9 %1,02 м. Хуст4,3 %5,4 %0,80 Хустський район3,9 %3,9 %0,99 Тячівський район2,8 %2,9 %0,95 Рахівський район2,5 %3,2 %0,78 Свалявський район0,5 %0,7 %0,71 Перечинський район0,19 %0,28 %0,69 Іршавський район0,9 %0,13 %0,74 Воловецький район0,07 %0,10 %0,68 Великоберезнянський район0,05 %0,07 %0,67 Міжгірський район0,01 %0,04 %0,25 Закарпатська область12,7 %12,1 %1,05

Рідні мови угорців у районах і містах Закарпатської області за результатами перепису 2001 року. чисельністьугорськаукраїнськаросійськаінша Берегове1278599,20,50,20,0 Хуст172677,122,20,50,1 Мукачеве697592,46,60,80,2 Ужгород 797287,79,52,40,3 Берегівський район4116399,80,10,00,0 Хустський район378598,31,60,10,0 Іршавський район11473,725,40,9 Мукачівський район1287198,91,00,00,2 Великоберезнянський район1566,733,3 Виноградівський район3087497,92,00,10,0 Міжгірський район825,075,0 Перечинський район7869,229,51,3 Рахівський район292975,923,80,20,1 Свалявський район38353,845,40,30,5 Тячівський район499193,86,70,20,3 Ужгородський район2482299,00,70,20,1 Воловецький район2568,028,04,0 Закарпатська область151 51697,12,60,20,1

Населені пункти Закарпатської області, у яких угорську мову назвали рідною понад 50 % населення.