Джантар-Мантар — старовинна індійська обсерваторія, комплекс із 19 астрономічних інструментів, споруджений раджпутським правителем Джаєм Сінґхом II, засновником Джайпура. Пам'ятку завершили 1734 рокуThe Jantar Mantar at Jaipur, India Portal to the Heritage of Astronomy, in partnership with UNESCO World Heritage Site. Це був один з п'яти збудованих Сінґхом Джантар-мантарів. Тут розташований найбільший у світі кам'яний сонячний годинник, а сама пам'ятка входить до Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Джантар-Мантар розташований поблизу та Гава-Магала. Інструменти дають змогу спостерігати положення небесних тіл неозброєним оком. Обсерваторія є прикладом позиційної астрономії Птолемея, спільної для багатьох цивілізацій.

Пам'ятка містить інструменти, що працюють у кожній із трьох основних класичних систем небесних координат: локальній системі горизонтальних координат, екваторіальній та екліптичній системах координат. Канмала Янтрапракара — один з інструментів, який працює у двох системах і дає змогу безпосередньо перетворювати координати з однієї системи в іншу. ЮНЕСКО називає обсерваторію найвизначнішою та найкраще збереженою історичною обсерваторією Індії, що представляє астрономічні й космологічні знання пізньої доби Імперії Великих Моголів.

Назва Назва «джантар» походить від «янтра» — санскритського слова, що означає «інструмент, машина», а «мантар» — від «мантрана», також санскритського слова зі значенням «радитися, обчислювати». Отже, Джантар-Мантар буквально означає «інструмент для обчислень».

Мета Джай Сінґх II помітив, що зідж, який використовували для визначення положення небесних тіл, не відповідав положенням, обчисленим за таблицями. Щоб створити точніший зідж, він спорудив п'ять нових обсерваторій у різних містах. Створені Джаєм Сінґхом астрономічні таблиці, відомі як «Зідж-і Мухаммад Шахі», безперервно використовували в Індії протягом століття. (Однак за межами Індії ці таблиці мали невелике значення.) Їх також використовували для вимірювання часу.

Історія Точна дата початку будівництва Джаєм Сінґхом II обсерваторії в Джайпурі невідома, однак до 1728 року вже спорудили кілька інструментів, а будівництво інструментів у Джайпурі тривало до 1738 року. 1735 року, коли будівництво сягнуло найбільшого розмаху, у Джайпурі працювали щонайменше 23 астрономи. Через зміну політичної ситуації Джайпур замінив Делі як головна обсерваторія раджі Джая Сінґха й залишався його центральною обсерваторією до смерті правителя 1743 року. За правління Ішварі Сінґха (1743—1750) обсерваторія втратила підтримку через боротьбу за престол між Ішварі та його братом. Однак Мадх'я Сінґх I (1750—1768), наступник Ішварі Сінґха, підтримував обсерваторію, хоча вона вже не була такою активною, як за часів Джая Сінґха. За правління Пратапа Сінґха (1778—1803) у Джантар-Мантарі провели деякі реставраційні роботи. Обсерваторію безперервно використовували приблизно до 1800 року, після чого вона занепала й поступово стала непридатною для роботи. У цей період на території спорудили храм, а Пратап Сінґх перетворив обсерваторію на фабрику зброї.

Джантар-Мантар неодноразово реставрували за часів Британської імперії. Рам Сінґх (1835—1880) завершив реставрацію Джантар-Мантара 1876 року. Він також підвищив довговічність деяких інструментів, заклавши свинець у їхні лінії та використавши камінь для відновлення частини інструментів, виготовлених зі штукатурки. Однак невдовзі обсерваторія знову занепала, і її не реставрували до 1901 року, коли роботи провели за правління (1880—1922). 1948 року Джантар-Мантар оголосили національною пам'яткою. 2006 року його знову реставрували. Під час реставрації на початку XX століття деякі оригінальні будівельні матеріали замінили іншими. З 1961 року Джантар-Мантар перебуває під управлінням відповідно до Закону Раджастхану про археологічні пам'ятки та старожитності, а з 1968 року має статус національної пам'ятки РаджастхануTHE RAJASTHAN MONUMENTS ARCHAEOLOGICAL SITES AND ANTIQUITIES RULES, 1968.

Опис

Обсерваторія складається з 19 інструментів для вимірювання часу, прогнозування затемнень, відстеження положення основних зір під час обертання Землі навколо Сонця, визначення схилень планет, а також вимірювання висот небесних тіл і пов'язаних із ними ефемерид. Інструменти обсерваторії:

Чакра-Янтра (чотири напівкруглі дуги, на які гномон відкидає тінь, що дає змогу визначати схилення Сонця у чотири задані моменти доби. Ці дані відповідають полудню в чотирьох обсерваторіях світу — Гринвіч у Великій Британії, Цюрих у Швейцарії, Нотке в Японії та Сайчен у Тихому океані. Це аналог стіни годинників, що показують місцевий час у різних частинах світу) Дакшин-Бгітті-Янтра (вимірює меридіан, висоти та зенітні відстані небесних тіл) Дігамша-Янтра (стовп у центрі двох концентричних зовнішніх кіл, який використовують для вимірювання азимута Сонця та розрахунку часу сходу й заходу Сонця) Діша-Янтра (використовують для визначення напрямку) Дгрува-Даршак-Паттіка (використовують для спостереження та визначення положення Полярної зорі відносно інших небесних тіл) Джай-Пракаш-Янтра (два напівсферичні сонячні годинники у формі чаш із мармуровими плитами з розміткою, на яких відображаються перевернуті зображення неба; спостерігач може перебувати всередині інструмента; вимірює висоти, азимути, годинний кути та схилення) Капалі-Янтра (вимірює координати небесних тіл в азимутальній та екваторіальній системах; будь-яку точку на небі можна візуально перетворити з однієї системи координат в іншу) Каналі-Янтра Кранті-Врітта-Янтра (вимірює довготу та широту небесних тіл) Лаггу-Самрат-Янтра (менший сонячний годинник пам'ятки, нахилений під кутом 27°, призначений для вимірювання часу, хоча й менш точний, ніж Врігат-Самрат-Янтра) Мішра-Янтра (дослівно «змішаний інструмент», комплекс із п'яти різних інструментів) Наді-Валая-Янтра (два сонячні годинники на різних сторонах інструмента, що відповідають північній та південній півкулям; дають змогу вимірювати час із точністю до менш ніж хвилини) Палбга-Янтра Рама-Янтра (вертикальна споруда, призначена для визначення висоти та азимута Сонця) Раші-Валая-Янтра (12 гномонних циферблатів, що вимірюють екліптичні координати зір, планет і всіх 12 сузір'їв) Шастанш-Янтра (поруч із Врігат-Самрат-Янтрою. Цей інструмент має дугу завширшки 60°, вбудовану в площину меридіана в затемненій камері. Опівдні зображення Сонця, утворене через отвір, падає на шкалу внизу, що дає змогу спостерігачеві вимірювати зенітну відстань, схилення та діаметр Сонця.) Уннатамса-Янтра (металеве кільце, розділене горизонтальними та вертикальними лініями на чотири сегменти, з отвором у центрі; положення та орієнтація інструмента дають змогу вимірювати висоту небесних тіл) Врігат-Самрат-Янтра (найбільший у світі сонячний годинник із гномоном, що вимірює час із інтервалом 2 секунди за тінню, яку відкидає сонячне світло) Янтра-Радж-Янтра (бронзова астролябія заввишки 2,43 м, одна з найбільших у світі; використовується лише раз на рік для обчислення індуїстського календаря)

Врігат-Самрат-Янтра, назва якої означає «великий цар інструментів», має висоту 27 м і належить до найбільших у світі сонячних годинників. Його площина нахилена під кутом 27°, що відповідає географічній широті Джайпура. Вважають, що він дає змогу визначати місцевий час Джайпура з точністю близько двох секунд. Його тінь помітно переміщується зі швидкістю 1 мм за секунду. Індуїстська чгатрі (невеликий купол) на вершині слугує майданчиком для оголошення про затемнення та початок мусонів.

Більшість інструментів дуже великі. Вважають, що масштаб, у якому їх спорудили, мав підвищити їхню точність. Однак півтінь Сонця може мати ширину до 30 мм, через що поділки сонячного годинника Самрат-Янтра з кроком 1 мм не мають практичного значення. Крім того, муляри, які споруджували інструменти такого масштабу, не мали достатнього досвіду, а подальше просідання фундаментів призвело до зміщення їхнього положення. Кожен інструмент споруджено з місцевого каменю та мармуру й оснащено астрономічною шкалою, зазвичай нанесеною на внутрішнє мармурове облицювання. Під час будівництва інструментів комплексу, що займає близько 18 700 м², також використовували бронзові таблички, цеглу та розчин.

Теорія Веди згадують астрономічні терміни, вимірювання часу та календар, але не містять згадок про астрономічні інструменти. Найдавніший опис астрономічних інструментів — гномона та клепсидри — міститься у Веданґах, давніх санскритських текстах. Гномон, знайдений у комплексі Джантар-Мантар, описаний у Веданґах першого тисячоліття до н. е. та в багатьох пізніших текстах, таких як . Інші описи астрономічних інструментів містяться в індуїстських текстах, зокрема в Артхашастрі IV століття до н. е., у буддійських текстах, таких як «Сардулакарна-авадана», та текстах джайнізму, таких як «Сур'я-праджняпті». Теорію, що лежить в основі цих інструментів, викладено в текстах Аріабгати V століття н. е., Брамагупти та Варахамігіри VI століття, IX століття, та Бгаскари II XI століття. Тексти Бгаскари містять окремі розділи про інструменти, які він називає Янтра-адг'яя.

Теорія чакра-янтри, ясті-янтри, дганур-янтри, капалі-янтри, наді-валая-янтри, картарі-янтри та інших інструментів міститься в давніх текстах.

Астрономічне використання Повний масштаб використання інструментів Джай Сінґха для астрономічних спостережень залишається нез'ясованим. Хоча самі інструменти справляють враження, існує мало свідчень про наявність спеціальної програми спостережень або команди підготовлених астрономів. Це породжує питання, чи основним призначенням обсерваторії були суто наукові дослідження, чи вона також виконувала інші символічні або культурні функції.

Астрономічний довідник «Зідж Мухаммад-Шахі», укладений за підтримки Джай Сінґха, схоже, не спирається значною мірою на дані, зібрані в його обсерваторіях. Натомість він переважно використовує вже наявні таблиці, зокрема Улугбека та астрономічні таблиці Філіппа де Ла Іра. «Зідж Мухаммад-Шахі» фактично адаптує ці таблиці, враховуючи поправки на прецесію точок рівнодення та різницю географічних довгот між Парижем і Делі.

Місце зйомок Комплекс використовували як місце зйомок фільму «Фонтан» 2006 року, де він зображував лабіринт.

Сторм Торґерсон сфотографував сонячний годинник для обкладинки DVD музичного гурту «Shpongle» «Live at the Roundhouse 2008».

Хуліо Кортасар сфотографував його за участю Антоніо Гальвеса для книги .

Примітки

Посилання

Official website of Rajasthan government, India , Jantar Mantar Jantar Mantar — Section III Theory, Construction and Limitations, National University of Singapore Photos of Jantar Mantar Jantar Mantar (Jaipur) Jantar Mantar Articles and History Architecture in the Service of Science The Jantar Mantar at Jaipur, India at