Монастирі Тернопільської області. Всього монастирів — 29.

Історія

Більшість монастирів в Україні засновані у 11-12 ст.

1882 у Галицькій митрополії було 22 монастирі і 114 ченців; 1936: в 20 монастирях — 365 ченців-василіян, у 6 монастирях — 164 ченці-студити, в 4 монастирях — 72 ченці-редемптористи.

Монастирі на Тернопільщині — від 12 ст., зокрема монастирі печерно-скельного типу (с. Струсів, нині Теребовлянського району).

Найвідоміші свого часу монастирі діяли в населених пунктах:

м. Почаїв (1240), с. Улашківці, нині Чортківського району (14 ст.), с. Обич, нині Шумського району (1368), с. Рукомиш, нині Бучацького району (15 ст.), м. Тернопіль (1550), м. Кременець (1566), с. Старий Збараж, нині Збаразького району (1600), м. Бережани (16-17 ст.), м. Бучач, Монастир Святої Трійці (до 1652), православний, з 1652 — домініканський с. Жизномир Бучацького району, (1600–1606), с. Сокілець Бучацького району (1609), м. Золотий Потік, домініканський (фундуш 1608. — S. 871. ) с. Задарів, нині Монастириського району (1613), с. Завалів, нині Підгаєцького району (1614), с. Малі Загайці, нині Шумського району (1637), с. Краснопуща, нині Бережанського району (1665), містах Чортків (1676) і Бучач (1712), с. Михайлівка, нині Борщівського району (1896).

Майже всі, крім Скиту Почаївської лаври (1900), були василіянськими.

1940 року на Тернопільщині діяли монастирі:

греко-католицькі: василіянські чоловічі — в с. Краснопуща, м. Бучач, с. Кудринці-Завалля, нині Борщівського району, с. Михайлівка, с. Улашківці; василіянські жіночі — у с. Вишнівчик, нині Теребовлянського району, с. Кудринці; редемптористів чоловічі — у м. Тернопіль, студитів чоловічі — у с. Зарваниця, нині Теребовлянського району; студитів жіночі — с. Вел. Гаї, нині Тернопільського району, м. Підгайці; жіночі сестер-служебниць — у містах Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Монастириська, Тернопіль, селах Більче-Золоте, Глибочок, Королівка, Ланівці, всі нині — Борщівського району, Рудки і Самолусківці, нині Гусятинського району, Сокиринці, нині Чортківського району;

православні — у м. Почаїв, с. Малі Загайці, м. Кременець, с. Обич;

римо-католицькі: чоловічі — в містах Бережани, , Тернопіль, Чортків жіночі РКЦ — 4.

Упродовж радянського періоду (1939–1991) греко-католицькі монастирі офіційно були заборонені й частково діяли в підпіллі, римо-католицькі не діяли через переселення більшості поляків до Польщі, з православних монастирів діяла тільки Почаївська лавра.

Сучасність

2004 року на Тернопільщині діяли монастирі:

УГКЦ (16) — у містах Бучач, Зборів, Тернопіль (5), Чортків, селах Вел. Гаї, Завалля, нині Панівці Борщівського району, Зарваниця, Колодіївка Підволочиського району, Краснопуща, Михайлівка, Струсів, Улашківці; УПЦ МП (3) — у містах Кременець і Почаїв (2); УПЦ КП (2) — у селах Великі Дедеркали Шумського, Монастирок Борщівського районів; РКЦ (7) — у містах Збараж, Зборів, Чортків, смт Микулинці Теребовлян. р-ну і Підволочиськ, селах Драганівка Тер-ноп. і Язловець Бучац. р-нів.

Усього в 29 монастирях на території області — 354 ченці й черниці.

Монастирі УГКЦ Монастир Різдва Пресвятої Богородиці Ордену Братів Менших (францисканців) східного обряду Свято-Троїцький монастир Бучацький монастир, ЧСВВ Краснопущанський монастир Різдва св. Івана Христителя, ЧСВВ

Монастирі УПЦ КП

Монастирі РКЦ

Монастирі УПЦ МП

Примітки

Джерела Стоцький Я. Монастир //