Лубана (, ) — місто в Мадонському районі Латвії.
Географія Розташоване на північний схід від Мадони на річці Айвієксте.
Історія Перші поселення на території сучасної Лубани пов’язані з басейном Лубанського озера і відомі з давніх часів як місця проживання балтійських та фінно-угорських племен. У середньовіччі ці землі входили до сфери впливу Лівонського ордену та належали до історичного регіону Латгале.
Писемні згадки про Лубану з’являються у джерелах XVI століття, коли вона фігурує як маєток і торгово-господарський пункт поблизу важливих шляхів сполучення. Територія неодноразово зазнавала наслідків воєн між сусідніми державами, зокрема під час Лівонської війни.
Після включення Латгале до складу Речі Посполитої у XVI столітті регіон перебував під адміністративним управлінням польсько-литовської держави. У цей період посилився вплив католицизму та сформувалися особливості культурної традиції Латгале.
У результаті першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Лубана разом із усією Латгале відійшла до Російської імперії та увійшла до складу Вітебської губернії. У XIX столітті поселення розвивалося як місцевий торговий центр, пов’язаний із сільським господарством, рибальством і переробкою природних ресурсів регіону.
Наприкінці XIX століття — на початку XX століття розвиток Лубани був пов’язаний із меліораційними роботами в районі Лубанського озера та покращенням транспортних зв’язків. Під час Першої світової війни місцевість зазнала економічних втрат і демографічних змін.
Після проголошення незалежності Латвії у 1918 році Лубана увійшла до складу Латвійської держави. У міжвоєнний період вона набула рис місцевого адміністративного та господарського центру. Статус міста було надано у 1992 році.
У 1940 році Лубана була включена до складу Латвійської РСР. Під час Другої світової війни територія перебувала під німецькою окупацією, що призвело до репресій і втрат серед населення, зокрема єврейської громади внаслідок Голокосту.
У повоєнний період населений пункт розвивався в умовах радянської економічної системи, зокрема в галузях сільського господарства та переробної промисловості. Після відновлення незалежності Латвії у 1991 році Лубана стала центром однойменного краю та зберігає значення локального культурного й природного осередку, пов’язаного з Лубанським озером і навколишніми природоохоронними територіями.
Населення Динаміка чисельності населення свідчить про поступове зростання у другій половині ХХ століття та спад на початку ХХІ століття. У 1935 році населення становило 653 особи. До 1959 року воно зросло до 1 655 осіб, що означало значний середньорічний приріст. У 1970 році кількість мешканців досягла 1 900 осіб, після чого до 1979 року залишалася стабільною.
У 1989 році населення знову зросло — до 2 114 осіб. Після 1990-х років почалося поступове скорочення: у 2000 році чисельність зменшилася до 1 994 осіб, у 2011 році — до 1 728, а у 2021 році — до 1 485 мешканців. Загалом у XXI столітті спостерігається стійка тенденція до зменшення чисельності населення.
Релігія лютеранська церква (1868—1972) католицька церква
Примітки
Джерела Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання Офіційна сторінка