Амандіна Аврора Люсіль Дюпен, у шлюбі Дюдеван (Amantine Lucile Aurore Dupin (Dudevant)Перше ім'я іноді зустрічається як Amandine. (, 1 липня 1804 — 8 червня 1876), знана за псевдонімом Жорж Санд () — французька новелістка, мемуаристка, соціалістка та феміністка. Одна з найпопулярніших авторів Європи за життя, в Англії у 1830-х та 1840-х роках була популярнішою, ніж разом узяті Віктор Гюго та Оноре де Бальзак, одна з найвизначніших постатей у європейському романтизмі.
Життєпис Серед предків Аврори Дюпен — Моріц Саксонський, маршал Франції, що займався деякою літературною працею. Бабуся з батьківського боку була позашлюбною дочкою маршала, в першому шлюбі графинею (Аврора не успадкувала графський титул бабусі).
Аврора була пізньою дитиною (і батько, й мати мали понад 30 років на час одруження). Мати мала просте походження, тому графиня шлюб не схвалювала. Після загибелі батька внаслідок нещасного випадку бабуся і мати Аврори розірвали стосунки. Аврора залишилась в маєтку бабусі (пізніше успадкувавши його).
Отримала освіту в Августинському жіночому монастирі Парижа, читаючи багато національної й перекладної літератури.
У 18 років одружилася з Казимиром Дюдеваном, позашлюбним сином барона. Народила сина і дочку, проте тривалим шлюб не став, і пара фактично розійшлася: у 1831 році Аврора переїхала до Парижа, залишивши чоловіка управителем її маєтку Ноан в обмін на ренту; надалі зиму проводила в Парижі, а влітку з дітьми переїздила до Ноану. В 1836 році вони розлучилися.
Аврора Дюдеван вирізнялася вільною поведінкою, захоплювалася «чоловічими» видами спорту, одягалася в чоловічі костюми. Низка її коханців розпустили багато чуток.
Восени 1836 Дюдеван познайомилася з Шопеном і, попри різницю в віці (34 і 28), нав'язала з ним стосунки тривалістю 10 років. Турбуючись про Шопена, Дюдеван жартома називала його своєю третьою дитиною. Згодом написала літературний твір, де в інфантильному героєві Шопен упізнав себе. Ежен Делакруа написав їхній подвійний портрет.
Аврора Дюдеван померла від гострої кишкової непрохідності в садибі Ноан поблизу містечка Шатору департаменту Ендр, де й похована. У XX ст. садиба стала літературним музеєм. Були пропозиції перенести прах письменниці до паризького Пантеону, проте від них відмовилися.
Літературна діяльність Жінки з аристократичних родин у XIX ст. не мали права працювати. Нестача грошей спонукала Дюдеван шукати фах, а зустріч з журналістом Жулем Сандо дала можливість реалізуватися в літературі. Вона почала писати з Сандо, тоді обрала псевдонім Санд. Її літературні твори написані самостійно виявилися значно цікавішими від творів коханця. Твори Санд починають друкувати окремо, що, як другорядного малообдарованого літератора, неприємно вразило Сандо. Дюдеван рве з Сандо і обирає новий, чоловічий псевдонім — Жорж Санд.
1831 року друкується перший роман Жорж Санд — «Роза і Бланш», історія про юних акторку й черницю.
Аврора Дюдеван досягла визнання за життя. Вона приятелювала з такими митцями як Альфред де Мюссе, Проспер Меріме, батько і син Дюма, Оноре де Бальзак, Віктор Гюго. Товаришувала зі співачкою та композиторкою Поліною Віардо, котра стала прообразом героїні роману «Консуело».
Збір пам'яток культури
XIX століття для Жорж Санд минуло в захопленні літературою і порятунку й вивченні пам'яток декоративно-ужиткового мистецтва. На цей період припав паризький бум розпродажу мистецтва середньовіччя, бароко, рококо, реставрації стародавніх замків і соборів.
Серед творів Жорж Санд з'являються книги «Майстри мозаїк» або «Діалоги про поезію пролетаріату». Баронеса займалась порятунком мільфльорів і аррасів середньовіччя, їздячи провінційними містами по старі килими.
Галерея
Бібліографія
Дівчина з Альбано (1831) Індіана (1832) Валентина (1832) Мельхіор (1832) Кора (1833) Лелія (1833) Метелла (1834) Інтимний щоденник (1834) Особистий секретар (1834) Жак (1834) Леоне Леоні (1835) Лавінія (1835) Симон (1836) Майстри мозаїк (1838) Сім струн Ліри (1840) Поліна з Міссісіпі (1840) Зима на Майорці (1842) Консуело (1843) Графиня Рудольштадт (1843) Ян Жижка (1843) Шампанські свята (1846) Гріх пана Антуана (1847) Замок Самотності (1851) Історія профана, на ім'я Грибуль (1851) Сільські музики (1853) Адріани (1854) Навколо столу (1856) Сільські прогулянки (1857) Зелені дами (1859) Сільські вечори (1861) Родина Жерманд (1861) Антонія (1863) Сповідь молодої дівчини (1865) Останняє кохання (1867) Кадіо (1868) Незважаючи ні на що (1870) Цезаріна Дітріх (1871) Щоденник мандрівника часів війни (1871) Нанон (1872) Два брати (1875) Казки бабусі (1876) Сільські легенди (1877)
Переклади українською
Жорж Санд. Замок Піктордю /пер. з фр. Маркіян Якубяк. — Л. Староого лева, 2026. — 115 с. — ISBN 978-966-448-566-8
Пам'ять 10733 Жорджсанд — астероїд, названий на честь письменниці.
Див. також Фемінізм у Франції Список феміністичної літератури
Примітки
Література Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука / Леся Воронина ; художник Наталка Клочкова. — Київ : Грані-Т, 2010. — 125 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 примірників. — ISBN 978-966-465-301-2 Андре Моруа «Жорж Санд», М, 1968 (рос) Венкстерн Н. А. «Жорж Санд», М, 1993 (рос)
Посилання