Катери́на Олекса́ндрівна Осмяло́вська ( 13(26 листопада) 1904, Полтава, Україна — 16 листопада 1997Катерина Олександрівна Осмяловська — Полтава історична, Київ, Україна)  — українська акторка. Народна артистка Української РСР (1951).

Життєпис З 14 років займалася на театральних курсах.

У 1921 р. закінчила Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка (курс Олександра Загарова).

13 жовтня 1920 року зарахована до трупи Державного драматичного театру ім. Т. Шевченка. В театрі познайомилася з актором Лесем (Олександром) Липківським, з яким одружилася.

Після гастролей в 1923 р. театра ім. І. Франка на Донбасі театр організував там свою постійну філію під загальним художнім керівництвом Гната Юри, до складу якої входили О. Юрський, К. Осмяловська та художник М. Драк. Липківський та Осмяловська стали акто­рами «Дондерждрами». Театр охоплював своєю діяльністю Донецьк, Лу­ганськ, Маріуполь.

У 1926–1929 рр. акторське подружжя працювало у Одеському державному драматичному театрі. В Одеській «Держдрамі» Осмяловська зіграла багато різноманітних ролей, найбільший успіх мала Есмеральда.

В 1930 р. Осмяловська з чоловіком переїхали до Києва і почали працювати в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Найбільш резонансними були її ролі Софії у «Безталанній» І. Карпенка-Карого, Оксани у «Доки сонце зі­йде.. .» М. Кропивницького, Одарка у «Дай серцю волю…» М. Кропивницького, Анна із "Украдене щастя " І. Франка, ролі із комедій В. Шекспіра.

В 1963 р. «з метою омолодження» театру звільнили майже всіх провід­них досвідчених акторів старшого віку, зокрема й Осмяловську.

Знімалась у кіно («Перекоп» (1930), «Прометей» (1936), «Наталка Полтавка» (1936), «Нескорені» (1945)).

Родина Батько — Олександр Матвійович Осмяловський, член аматорського театрального об'єднання «Полтавський український музично-драматичний гурток», актор і режисерОлександр Матвійович ОсмяловськийПолтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст. Мати — Клавдія Муромцева. Чоловік — Лесь Липківський — український актор, син українського релігійного діяча та церковного реформатора Митрополита ВасиляМитрополит Василь Липківський. Життя та діяння. РодинаГанна Липківська: «Іще раз про кохання…». Катерина Осмяловська та Лесь Липківський — знаменита подружня і творча пара, що прославила український театр Газета «День» (11.03.2005) Син — Костянтин Олександрович Липківський (нар. в листопаді 1936 р.) — вчений, доктор технічних наук, професор, співробітник Інституту електродинаміки НАН України. Онука — Ганна Липківська (1967 — 2021) — українська театрознавиця, кандидатка мистецтвознавства, доцент

Пішла з життя 16 листопада 1997 року у Києві. Похована разом з чоловіком на Байковому кладовищі.

Ролі в театрі Леся («Фея гіркого мигдалю» І. Кочерги) Ліна («Рожеве павутиння» Я. Мамонтова) Іва («Яблуневий полон» І. Дніпровського) Есмеральда («Собор Паризької богоматері» В. Гюго) Юлія Булатович («Кадри» І. Микитенка) Ліда («Платон Кречет» О. Корнійчука) Маша («Дівчата нашої країни» І. Микитенка) Наташа («Чудесний сплав») Вірочка («Останні» М. Горького) Марія Антонівна («Ревізор» М. Гоголя) Софія («Безталанна» І. Карпенка-Карого) Геро («Багато галасу даремно») Віола («Дванадцята ніч») Маруся Барильченко («Житейське море» І. Карпенка-Карого) Анна («Украдене щастя» І. Франка)

Фільмографія  — «Перекоп»  — «Прометей» 1936 — «Наталка Полтавка» — Наталка  — «Нескорені» — Валя 1945 — «Українські мелодії» — Соломія

Нагороди та визнання 1940 — Заслужена артистка Української РСР Заслужена артистка Узбецької РСР 1951 — Народна артистка Української РСР

Примітки

Література Гайдабура В. Сучасниці: Поліна Нятко та Катерина Осмяловська // Український театр. 1994. № 6; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.453—454. З «Гайдамаками» — через усе життя!m.day.kyiv.ua Осмяловська Катерина Олександрівнаhistpol.pl.ua

Посилання