Соло́кія Шараневичъ І. 1861 Стародавный Львόвъ от року 1250-1350, Львόвъ: Тип. Инст. Ставропиг. -С.10 (англ.Solokiia, нім.Solokija, пол.Sołokija) — річка в Україні, та Польщі. Ліва притока Західного Бугу.
Опис Довжина Солокії 88 км (за іншими даними — 71 км), площа басейну 939 км². У межах України долина річки широка (до 2,5—3 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, вкрита лучною рослинністю. Річище помірно звивисте; його ширина до м. Белза 12—15 м, глибина до 2,5 м, нижче Солокія розширяється до 30—35 м, глибина сягає 3,5—4 м. Похил річки 0,9 м/км. Воду використовують для наповнення штучних водойм, технічного водопостачання та меліорації. Річище Солокії здебільшого відрегульоване, на окремих ділянках обваловане.
Розташування Протікає вздовж північно-східних схилів Розточчя і в межах Надбужанської котловини. Витоки розташовані на північний захід від міста Томашова (Польща), польсько-український кордон перетинає на захід від села Піддубного (біля міста Угнева), впадає в Західний Буг при південно-східній околиці міста Шептицький. На території Польщі Солокія тече з північного заходу на південний схід, біля кордону повертає під прямим кутом на північний схід. Перетнувши кордон, річка повертає на схід.
Основна притока: Річиця
Над річкою розташовані міста: Угнів, Белз, Шептицький.
Цікаві факти Солокія — колись мальовнича річка з надзвичайно чистою водою та мальовничими звивистими берегами. Відома як чудове місце відпочинку та мисливства. Значними були й запаси риби. В період полювання на пернатих, Угнів ставав «меккою» мисливців. Річка Солокія, так само як і річка Сян, котра протікає через місто Перемишль, відноситься до басейну Балтійського моря. На Солокії в Угневі зберігся водяний млин з пристроєм для водяного приводу. За часів Радянського Союзу була проведена меліорація та випрямлення русла. Після того річка перетворилась фактично в магістральний меліоративний канал. Осушені угіддя не виправдали сподівань щодо використання у сільському господарстві — їхня продуктивність є вкрай низькою. Річка Солокія в давнину називалась так само, як і саме місто - Белз. А ще в 1960 роках річку зробили прямою бульдозерами щоб вона не затоплювала прилеглі міста (так само це зробили із річкою Річицею)
Примітки
Джерела
Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.