Лео́н Стані́слав Нє́мчик (; 15 грудня 1923, Варшава — 29 листопада 2006, Лодзь) — один із найвидатніших польських акторів театру та кіно.

Українському глядачу відомий роллю у польсько-радянському фільмі «Академія пана Ляпки».

Біографія У часи Другої світової війни майбутній актор брав активну участь у діяльності Руху Опору. Служив у 444 батальйоні Третьої армії США генерала Джорджа Паттона. Після закінчення Другої світової війни він якийсь час служив в американському секторі окупованої Німеччини, потім повернувся до Польщі. При спробі утекти з країни його заарештували, потрапив у в'язницю. Нємчик був відомий як критик комуністичного режиму, що, на думку його колег, закрило йому дорогу до великих ролей.

У післявоєнний час працював у Пересувному театрі музичної комедії (Objazdowy Teatr Komedii Muzycznej) у Варшаві (1948). Акторську освіту здобув Державній вищій акторській школі (нині Театральна академія ім. Александра Зельверовича) у Варшаві, де у 1952-му році склав випускні іспити.

У послужному списку артиста гра у таких театрах: Театр «Узбережжя» (Teatr Wybrzeże) у Ґданську — 1949 р., з 1950-го три роки виступав у Театрі Поморської землі (Teatr Ziemi Pomorskiej) у Бидґощі та у період між 1953—1979 у Загальному театрі (Teatr Powszechny) Лодзя. З 1979 року зосередився більше на роботі у кіно.

Кінокар'єра Леон Нємчик був дуже продуктивним актором. За приблизно 50 років роботи у кіно зіграв більш ніж у 400 польських фільмах та 150 фільмах німецького, французького, чехословацького, югославського виробництва. Найвідомішими кінороботами актора є «Потяг (інша назва „Загадковий пасажир“)» режисера Єжи Кавалеровича, одна з головних ролей у номінованому на Оскар фільмі «Ніж у воді» Романа Полянського, досить відомий у радянські часи фільм «Хрестоносці» та «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Розглядав усі пропозиції на гру та не цурався навіть епізодичних ролей.

Леон Нємчик залишив помітний слід у німецькому кінематографі. Актор був тісно пов'язаний з кіностудією ДЕФА (Deutsche Film-Aktiengesellschaft) у НДР, зігравши у понад 100 фільмах.

У 1998 році актор удостоївся власної зірки на «Алеї зірок» у м. Лодзь.

Одна з останніх робіт Нємчика в кіно — епізод у фільмі «Внутрішня імперія» («Inland Empire») Девіда Лінча. Під час роботи над цією картиною актор дізнався про смертельний діагноз — рак легенів.

Сім'я Був братом Людвіга (солдат Армії Крайової) та Вацлава Нємчиків, дядьком краківського письменника і художника Кшиштофа Нємчика та акторки Моніки Нємчик. Двічі був одружений, від першого шлюбу є донька Моніка.

Фільмографія

Цікаві факти У деяких газетах та біографіях міститься неправдива інформація про нібито шість шлюбів актора. Полюбляв футбол та був уболівальником футбольного клубу «ЛКС Лодзь» (ŁKS Łódź).

Нагороди 1969 — Державна нагорода НДР за найкращу роль року у фільмі «Час кохати» (Zeit zu leben) 1999 — відзнака «Кавалер Ордену Відродження Польщі» (Krzyż Kawalerski Orderu Odrodzenia Polski) 2002 — нагорода «Золота Жаба» на 10 Міжнародному фестивалі кіноакторської майстерності у м. Лодзь 2004 — спеціальна телевізійна нагорода «Телекамера 2004» — «Złote Spinki» (Золоті Запонки) 2007 — Польська кінонагорода «Орел» в категорії «Найкраща головна чоловіча роль»

Примітки

Посилання

Filmweb.pl