Лазарев Олександр Сергійович (; 3 січня 1938 — 2 травня 2011) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1977). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Чоловік народної артистки Росії Світлани Немоляєвої, батько актора Олександра Олександровича Лазарева.
З життєпису Закінчив Школу-студію МХАТ (1959). Працював в Московському академічному театрі ім. В. Маяковського.
Популярний актор радянського кіно 60-80-х років («Ще раз про любов» (1968) та ін.). Знявся у низці картин українських кіностудій.
Фільмографія
«Вільний вітер» (1961, Янго) «Викликаємо вогонь на себе» (1964, Федір Семенович Данченко, командир партизанського загону) «Відплата» (1967, німецький військовий лікар) «Ще раз про любов» (1968, Електрон Євдокимов, фізик) «Портрет Доріана Грея» (1968, телеспектакль; Безіл Холлуорд) «Квіти запізнілі» (1970, лікар Микола Семенович Топорков) «Смертний ворог» (1971, Олександр Гнатович Ящуров, чоловік Анни) «Чорні сухарі» (1971, епізод) «Що робити?» (1971, автор) «Сімнадцятий трансатлантичний» (1972, Лухманов, капітан транспорту «Кузбас»; Кіностудія ім. О. Довженка, Одеська кіностудія) «За все у відповіді» (1972, Олександр Машков, фізик) «Дмитро Кантемір» (1973, Петро I) «За годину до світанку» (1973, Державін, командир бронепоїзда) «Зірка екрану» (1974, Ігор Греков, режисер картини) «Час її синів» (1974, Іван Трохимович Гуляєв, лікар-онколог, кандидат медичних наук, молодший із братів) «На ясний вогонь» (1975, підпільник) «Таке коротке довге життя» (1975, Костянтин Матвійович Калугін («Очікування», «Листи», «Вчитель») «Хлопчик зі шпагою» (1975, Анатолій Опанасович Артем'єв, директор школи) «Ходіння по муках» (1977, поручик Жадов) «Ризик — благородна справа» (1977, Лістов) «Власна думка» (1977, Константинов, секретар парткому) «Оксамитовий сезон» (1978, Анрі Ламер) «Де ти був, Одіссею?» (1978, граф фон Варбург Троттенвальц, бригадефюрер СС; Одеська кіностудія) «Вигідний контракт» (1979, генерал КДБ Олександр Трегубовч; Кіностудія ім. О. Довженка) «Крізь терни до зірок» (1980, Віктор Климов) «Вечірній лабіринт» (1980, начальник) «Казка, розказана вночі» (1981, розбійник, теж Петер Мунк) «Владивосток, рік 1918» (1982, Джоліон) «Інспектор Лосєв» (1982, Михайло Олександрович Зурих, організатор тіньових економічних структур; Кіностудія ім. О. Довженка) «Бережіть чоловіків!» (1982, Георгій Ілліч Граф, шанувальник Марфи) «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, доктор) «Демідови» (1983, Петро I) «Останній крок» (1984, Карцев) «Челюскінці» (1984, О. Ю. Шмідт, начальник експедиції) «Стрибок» (1985, Дмитро; Кіностудія ім. О. Довженка) «Діти сонця» (1985, Дмитро Вагін, художник) «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1985, Леньон) «Дайте нам мужчин!» (1985, ректор; Одеська кіностудія) «Таємний посол» (1986, Петро Перший) «Таємничий в'язень» (1986, імператор Олександр II) «По головній вулиці з оркестром» (1986, Валентин Романовський, завідувач кафедри) «У Криму не завжди літо» (1987, Микола Семашко; Одеська кіностудія) «Пригоди Квентіна Дорварда, стрілка королівської гвардії» (1988, Людовик XI) «Не зійшлися характерами» (1989, Роман, чоловік Наталії) «Арбатський мотив» (1990, Петро Валентинович, син Віри Василівни, вчений-марксист) «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991, лікар) «Veniks. Підлогові щітки» (1991, Клебер Карльє) «Дрібниці життя» (1992, т/с; Ігор Андрійович Шведов, модельєр) «За що?» (1995, губернатор Царіцина; Росія—Польща) «Бременські музиканти & Co» (2000, Старий Пес) «З новим щастям! 2. Поцілунок на морозі» (2001, т/с; професор Куропатов, дідусь Лєночки) «Наречена поштою» / Mail Order Bride (2003, картяр № 1; Росія—США) «Конвалія срібляста» (2004, Мансуров, народний артист СРСР) «Смерть Таїрова» (2004, Олександр Сергійович, старий директор / Челіонаті) «Карнавальна ніч 2» (2006, гравець на ложках № 1) «Тринадцять місяців» (2008, Микола Миколайович; Україна) «Енігма» (2010, Веніамін Карлович Петракович, професор) та ін.
Джерела Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. с.225; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.405; Дубровский В. Серебряный шнур: А. Лазарев, С. Немоляева, А. Лазарев-младший. М., 2001.
Посилання