Сергі́й Миха́йлович Колтако́в (10 грудня 1955, Барнаул, РРФСР, СРСР — 7 вересня 2020, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно.

З життєпису Сергій Колтаков народився 10 грудня 1955 року у місті Барнаулі. Навчався на акторському факультеті Саратовського театрального училища імені І. А. Слонова (1974—1975).

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1979, майстерня А. Попова) у Москві.

У 1979—1980 рр. — актор Театру імені В. Маяковського.

У 1980—1981 рр. — актор Московського театру ім. Ленінського комсомолу; у 1982—1985 рр. — Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського.

З 1989 року грав у МХАТі імені Чехова.

У кіно дебютував в 1981 році роллю Павла у фільмі Гліба Панфілова «Валентина». Багато знімався в роки перебудови, граючи різнохарактерні ролі. Серед його робіт найбільш значні ролі в фільмах «Дзеркало для героя» (1987, Сергій Пшеничний; реж. В. Хотиненко), «Мистецтво жити в Одесі» (1989, Беня Крик; Одеська кіностудія), «Утамуй моя печалі» (1989, Борис), «Армавір» (1991, Герман Сьомін; реж. В. Абдрашитов).

7 вересня 2020 року, після тяжкої хвороби, помер на 65-му році життяНа 65-му році життя помер актор Сергій Колтаков .

Фільмографія

Сценарист «Страсний бульвар» (1999, реж. В. Хотиненко)

Акторські роботи Знявся у кінокартинах: «Валентина» (1981, Пашка) «Співучасники» (1983, Толя Трезубенко) «У глушині, що стріляє» (1986, Федір Крохов, червоноармієць) «Потрійний стрибок „Пантери“» (1986, Бабичев) «Двоє на острові сліз» (1986, Сєва) «Життя Клима Самгіна» (1986—1988, т/ф, 4 а; доктор Костянтин Макаров, друг Клима) «Дзеркало для героя» (1987, 2 с., Сергій Пшеничний; реж. В. Хотиненко) «Утамуй моя печалі» (1989, Борис) «Армавір» (1991, Герман Сьомін; реж. В. Абдрашитов) «Любов французька та російська» (1994, Федір) «Літні люди» (1995, інженер Суслов; реж. С. Урсуляк) «Мамо, не горюй» (1998, слідчий прокуратури) «Привіт від Чарлі-трубача» (1998, Фелікс; реж. В. Грамматіков) «Страсний бульвар» (1999, Андрій Соколов; реж. В. Хотиненко) «Чорна кімната» (2000, кіноальманах; серія «Квітка життя») «Діти Арбата» (2004, т/с; Сольц) «Мамо, не горюй 2» (2005, прокурор) «Підкидний» (2005, майор Георгій Вікторович Женін) «Убивча сила-6» (2005, т/с, серія «Цар звірів», Крутіков) «Ленінград» (2007, т/с; А. О. Жданов) «Нова Земля» (2008, Махов) «Стиляги» (2008, епізод) «Врятуйте наші душі» (2008, т/с; Борис Микитович Буртасов,, полковник, начальник крайового управління НКВС) «Брати Карамазови» (2008, т/с; Федір Карамазов; реж. Ю. Мороз) «Якраки»/ (2009, Андрій Васильєв) «Пелагія і білий бульдог» (2009, т/с; Кирило Ніфонтович Краснов, купець, сусід генеральші; реж. Ю. Мороз) «ПіраМММіда» (2011, прем'єр-міністр) «Літо вовків» / «Краплі крові на квітучому вересі» (2011, т/с; Денис Панкратович Семеренков, гончар) «Диригент» (2012, Євген Надєждін, тенор; реж. П. Лунгін) «Роман з кокаїном» (2012, адвокат Мінц) «Зворотний бік Місяця» (2012, т/с; актор Всеволод Уколов) «Виняток із правил» (2012, Василь Васильович Ломов) «Доктор Смерть» (2013, Антон Мец) «Зими не буде» (2014) «Зникаюча натура» (2014, кінорежисер Андрій Звонарьов) «П'яна фірма» (2016, т/с; Борис Єльцин) «Катерина. Зліт» (2016, т/с; граф Микита Панін) «Мішок без дна» (2017, Великий князь; реж. Р. Хамдамов) «Ікра» (2017, т/с; Вілен Антонович Бистрих, член Політбюро) «Легенда про Коловрата» (2017, Добромир, воєвода) «Ходіння по муках» (2017, т/с; Дмитро Булавін, доктор, батько Дар'ї і Катерини) «Операція „Сатана“» (2018, т/с; Анатолій Десницький, один з провідних конструкторів КБ «Північ» + Леонід Брежнєв (озвуування) «Світлана» (2018, т/с; Йосип Сталін) «Катерина. Самозванці» (2019, т/с; граф Микита Панін) «Союз порятунку» (2019, граф Микола Мордвинов) «Кінець сезону» (2019) «Диверсант. Крим» (2020, капітан 1-го рангу Іван Андрійович Александров) «Окаянні дні» (новела «Розіграш») (2020, т/с; батько Никодим) «Срібні ковзани» (2020, Дмитро Менделєєв) «Міністерство» (2020, у виробництві) та ін.

В українських стрічках: «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура. Фантазії на тему Марка Твена» (1988, 2 с., Хенк Морган; кіностудія ім. О. Довженка) «Мистецтво жити в Одесі» (1989, Беня Крик; Одеська кіностудія) тощо.

Примітки

Джерела Помер радянський актор Сергій Колтаков /Факти-ICTV, 9.09.2020/

Посилання та література Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 363. Кинословарь. — Т. 2. — СПб., 2001. — С. 70—71. Фільмографія на Кино-Театр. РУ