Коркошко Світлана Іванівна (нар. 12 вересня 1943, Нижній Тагіл, Свердловська область Російської Федерації) — актриса, Народна артистка Росії (1988).

Життєпис Світлана Коркошко народилася 12 вересня 1943 року в місті Нижньому Тагілі, де її батьки потомствені селяни Іван Софронович і Парасковія Антонівна разом з дочками Катериною, Галиною і Лідою перебували в евакуації. Дитинство Світлани пройшло в селищі Кагановича на околиці Кривого Рогу, куди сім'я переїхала через пів року після її народження. Там же в 1949 році — на рік раніше своїх ровесниць — вона пішла до першого класу школи, де була відмінницею. З чотирьох сестер Коркошко лише наймолодша Світлана вирішила обрати творчу спеціальність.

У 1964 р. закінчила Харківський театральний інститут (курс Л. Сердюка). У дипломному спектаклі зіграла матір Раскольникова в інсценуванні роману Достоєвського «Злочин і покарання».

У 1964—1967 рр. працювала у Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка.

Від 1967 р. працювала у Московському художньому академічному театрі, від 2002 р. співпрацює із театром «Современник» (Москва).

Родина Першим чоловіком Світлани Коркошко був режисер і актор Юрій Борецький, з яким вона познайомилася на кінопробах до фільму «Загибель ескадри».

Другий чоловік — режисер Володимир Салюк. Син, Федір, закінчив філологічний факультет Московського університету.

Ролі

У театрі

Антігона (однойменна трагедія Софокла); Марина («Патетична соната» М. Куліша); Ніна Зарєчна, Ірина та Ольга Прозорови («Чайка», «Три сестри» А. Чехова); Маша («Кремлівські куранти» М. Погодіна); Варвара Михайлівна, Надія («Дачники», «Останні» М. Горького), Валентина Василівна («Її друзі» В. Розова), Тьотя Тася («Роки мандрувань» О. Арбузова), Марія («Свята святих» Й. Друце), Марія Стюарт (однойменна трагедія Ф. Шіллера), Пані Мюллер («Три товариші» Е.-М. Ремарка) та інші.

У кіно Оксана Матюшенко («Загибель ескадри», 1966, реж. В. Довгань) княжна Катерина Долгорукова («Софія Перовська», 1967, реж. Л. Арнштам) Еліс («Мертвий сезон», 1968, реж. С. Куліш); Катерина Іванівна («Брати Карамазови», 1968, реж. І. Пир'єв); Катя («На порозі», 1969, реж. М. Хробко); Шура Назарова («Руїни стріляють…», 1970, реж. В. Четвериков); Зінаїда Різберґ («Поштовий роман», 1970, реж. Є. Матвєєв); Маріка («Офіцер запасу», 1971, реж. Ю. Борецький);. Ольга («Коло», 1972, реж. Г. Раппапорт) Зоя Сергіївна Констянтинова («Приборкання вогню», 1972, реж. Д. Храбровицький). Доктор Едіт Марлок («Остання справа комісара Берлаха», 1972, реж. В. Левін, 2 серії, т/ф); Вікторія Анатоліївна («Дивна жінка», 1978, реж. Ю. Райзман); актриса МХАТу («Атланти і каріатиди», 1980, реж. О. Гуткович); Майя Барановська ("Пароль — «Готель Регіна», 1983, реж. Ю. Агзамов, З. Ройзман); Новикова («Незручна людина», 1985, реж. А. Ібрагімов); Ганна Галкіна («Оголошенню не підлягає», 1987, реж. Х. Бакаєв); мати Ігоря («Дорога до раю», 1993, В. Москаленко) Марія Федорівна Андрєєва («Під знаком Скорпіона», 1995, реж. Ю. Сорокін); Моллі («Вільна жінка-2», 2003, реж. В. Ахадов); Зінаїда Арістарховна Свєшнікова («Хіромант-2. Лінії долі», 2008, реж. Я. Мочалов).

Примітки

Джерела Актеры советского кино. Вьш. 8. Л., 1972; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С210.