Ан-4 — гідроплан авіаконструктора Олега Костянтиновича Антонова.
Створення Роботи зі створення літака на поплавковому шасі під назвою Ан-2В почалися ще в 1950 році. Перший виліт Ан-2В, за штурвалом якого перебував В. А. Діденко, зробив 31 липня 1951 року. У серпні 1951 року відбулися заводські випробування, а з жовтня по листопад літак пройшов держвипробування. Після успішних випробувань розгорнули серійне виробництво літака, вже під назвою: Ан-4. Будувався в СРСР і Польщі (під позначенням An-2M — morsky). У 1954–1955 роках почалася дослідна експлуатація Ан-4. Він став незамінний в Карелії, гирлі Печори, Іртиші та інших озерно-річкових районах, де протягом сотень кілометрів не було майданчиків для посадки літаків з колісним шасі. Мала посадка дозволяла експлуатувати його в прибережних районах озер і річок глибиною 0,8 — 1,2 м, що спрощувало швартування. Ан-4 мав гарну маневреність завдяки встановленню водного керма і реверсивного повітряного гвинта.
Літаки Ан-4 експлуатувалися у Архангельську, Нар'ян-Марі, Петрозаводську, Дудинці, Туруханську, Ігарці, Хатанзі, Турі, Іркутську, Салехарді, Сургуті, Тобольську, Карелії та інших місцях. Ці гідролітаки обслуговували експедиції, рибзаводи, перевозили пасажирів, пошту, продукти та інші вантажі. У 1983 році було прийнято рішення про призупинення експлуатації та ремонту Ан-4Куточок неба — Велика авіаційна енциклопедія .
Технічні характеристики
Посилання Фотоальбом про випробування Ан-2В на пластикових поплавцях Модифікації Ан-2
Примітки