День Колу́мба () — свято на честь річниці відкриття Христофором Колумбом Америки, яке сталось 12 жовтня 1492 року за юліанським календарем (21 жовтня 1492 року — за григоріанським). Цього дня експедиція Колумба досягла острова Сан-Сальвадор у Багамському архіпелазі, що прийнято вважати за офіційну дату відкриття Америки.
Святкування у США
1792 року Нью-Йорк та інші міста Америки святкували трьохсотріччя прибуття Христофора Колумба до Америки. Президент Бенджамін Гаррісон закликав громадян США відзначати День Колумба на чотирьохсотліття події. Учителі, проповідники, поети та політики використали свято, щоб повчити патріотизму. Ці патріотичні ритуали базувалися на таких темах як громадянство, важливість лояльності до нації, святкування соціального прогресуKubal, Timothy. 2008. Cultural Movements and Collective Memory: Christopher Columbus and the Rewriting of the National Origin Myth. New York: Palgrave Macmillan..
Багато італоамериканців вважають цей день святом своєї культури, вперше його було відзначено у Нью-Йорку 12 жовтня 1866 рокуCharles Speroni, "The Development of the Columbus Day Pageant of San Francisco", Western Folklore, Vol. 7, No. 4 (Oct. 1948), pp. 325—335. U.S. State Department, Bureau of International Information Programs.. День Колумба вперше юридично набув статусу свята у Денвері, це вдалося через лобіювання Анджело Ноче (), італійця за походженням. 1905 року його оголосив святом губернатор штату Колорадо Джессі Ф. Макдональд (). 1907 року воно стало державнимSale, Kirkpatrick, «The Conquest of Paradise», p359, ISBN 0-333-57479-6. У квітні 1934 року, внаслідок лобіювання Лицарів Колумба та Джеренозо Поуп (), нью-йоркського лідера італійців, Конгрес та Президента Франкліна Рузвельта оголосили 12 жовтня федеральним святом США.
З 1970 року свято відзначається другого понеділка жовтня; цього ж дня відзначається День подяки у Канаді з 1959 року. День Колумба є вихідним днем у більшості штатів США, окрім штатів Гаваї, Аляска, Орегон та Південна Дакота, де це свято не відзначається. Державні заклади та школи, як правило, зачинені, проте приватним компаніям дозволяють працювати. Над всіма державними будівлями піднімають національний прапор США. Частина фірм та бірж залишаються відкритими цього дня.
У деяких містах проходять спеціальні служби, святкові паради та масштабні урочисті заходи. Більшість святкувань зосереджено навколо американо-італійської спільноти. За традицією найяскравіше дійство на честь мореплавця Христофора Колумба відбувається у Нью-Йорку та Сан-Франциско. У Сан-Франциско відбувається щорічний парад до Дня Колумба, який було започатковано ще Нікола Ларко () в 1868 році, парад у Нью-Йорку вважається найбільшим.
В інших країнах
Венесуела У Венесуелі свято Día de la Raza почало відзначатися 1921 року, за президента Хуана Вісенте Гомеса. 2002 року назву змінили на «День опору корінних народів» (), щоб відзначити опір корінних народів колонізації європейців.
Іспанія В Іспанії цю подію відзначали як «День Іспанідаду» (), що стало державним святом 1981 року. З 1987 року Іспанія відзначає 12 жовтня, річницю прибуття до Америки, як «День нації» ().
Італія В Італії цей день () офіційно відзначається із 2004 року.
Карибські країни Частина карибських країн також дотримується традиції відзначати це свято. У Белізі святкують 12 жовтня як День Американців чи Всеамериканський день. На Багамах це свято було відоме як День відкриття, поки у 2001 році його не замінили Днем національних героїв.
Колумбія Колумбія святкує цей день () як «зустріч двох світів» і збагачення культур через метисацію.
Коста-Рика З 1994 року Коста-Рика змінила офіційну назву свята із Día de la Raza на Día de las Culturas (День культур), щоб відзначити суміш європейської, американської, африканської та азійської культур, які створили культуру Коста-Рика та Латинської Америки.
Критика свята
Протести проти святкування Дня Колумба простежуються принаймні з XIX століття, коли активісти хотіли скасувати святкування дня, який асоціюється з іммігрантами та Лицарями Колумба. Вони побоювалися, що це свято використовуватиметься для посилення впливу Римо-католицької церкви. Критика святкувань через ставлення самого Колумба та європейців до корінних народів Америки стала привертати до себе увагу тільки у другій половині XX століття. Спершу це питання піднімали представники корінних народів, але це набуло підтримки інших груп населення.
У критиці святкування Дня Колумба виділяються дві основні причини. Перша стосується демографічної катастрофи корінних народів та жорстокого ставлення до них протягом європейської колонізації, яка була наслідком відкриття Америки Колумбом. Правозахисна організація «Рух американських індіанців» вважає, що позитивні міфи про Колумба та святкування прикривають сучасні прояви геноциду проти корінних народів. Фізик-холіст Френсіс Девід Піт () стверджує, що багато культурних міфів Північної Америки виключають чи применшують культуру та міфи корінних американців, повторюючи ідеї Майкла Берлінера () з Інституту Айн Ренд, що західна цивілізація принесла «розум, науку, самодостатність, індивідуалізм, амбіцію та досягнення» людям, які жили у «примітивізмі, містицизмі та колективізмі», і землям, які були «негустонаселені, не використовувалися і були недорозвинені»Blackfoot Physics: A Journey Into The Native American Universe, by F. David Peat, Weiser, 2005, ISBN 1-57863-371-0, pg 310. Американський антрополог Джек Везерфорд () каже, що Днем Колумба американці відзначають найбільші хвилі геноциду індіанців в історіїJack Weatherford-'Examining the reputation of Christopher Columbus' . Ворд Черчилль (), лідер та активіст, вважає, що людям простіше уникати відповідальності за власні дії чи дії їхніх урядів щодо корінних народів Америки, через міфіологізацію та святкування європейської колонізації Америки Днем Колумба. Він закликав припинити відзначати це свято.
Друга причина фокусується на критиці святкування, що пов'язано із самим Христофором Колумбом. 2004 року Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі опублікував збірку документів часів Колумба. Джеффрі Сімкокс (), редактор проекту, зауважив:
Ці першопричини також можуть поєднуватися. Журналіст та медіакритик Норман Соломон () стверджує, що найважливішим документом-доказом є багатотомна «Історія Індій» (), написана католицьким священиком Бартоломе де Лас Касас. Останній описав іспанців, які «убивали, тероризували, принижували та піддавали тортурам корінних жителів», систематичні прояви насильства яких були направлені на те, щоб в «[американських] індіанців навіть думки не з'явилося, що вони теж є людьми». Він писав, що іспанці «не задумуючись різали [американських] індіанців десятками, відтинали їм частини тіла, щоб перевірити чи гострий клинок». Священник-сучасник тих подій писав: «Мої очі стали свідками цих вчинків, протиприродних людській натурі, і я тремчу, пишучи це».
Влітку 1990 року 350 представників груп американських індіанців з усієї півкулі зібралися у Кіто, Еквадор, на перше Міжконтинентальне зібрання корінних народів Америки, щоб мобілізувати зусилля проти відзначення п'ятисотріччя з дня відкриття Америки Колумбом. Наступного літа у місті Девіс, Каліфорнія, більше сотні корінних американців зібралося на зустріч за результатами конференції в Кіто. Вони проголосили, що 12 жовтня 1992 року є «Міжнародним днем солідарності із корінними народами». Найбільше екуменічне утворення США, Національна рада церков, закликала християн не святкувати п'ятсотліття, кажучиA Faithful Response to the 500th Anniversary of the Arrival of Christopher Columbus in A Resolution of the National Council of the Churches of Christ in the USA, paragraph 1.:
Примітки
Див. також День корінних американців День корінних народів Міжнародний день корінних народів світу
Посилання
У США відзначили День Колумба У США відзначають День Колумба Berkeley's Indigenous Peoples Day — History of the annual celebration, pow wow and Native American market Today in History: October 12 — An article about Columbus Day at The Library of Congress Transform Columbus Day Alliance — Denver-based organization with background on opposition to Columbus Day Columbus Day Celebrates Western Culture — Frontpagemag.com