Агорафо́бія ( — площа і — страх) — клас неврозів, що викликають панічний страх у ситуаціях, коли потерпілий сприймає простір як небезпечний або такий, з якого неможливо втекти;Сергій Терещенко. Засоби психодрами в романі Валерія Шевчука «Птахи з невидимого острова» / Науково-теоретичний журнал «Слово і Час» Національної академії наук України Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. — 2014. — №1 (637) Січень. ISSN 0236-1477 (print) ISSN 2707-0557 (online) (стор.: 51) Доступ різновид неврозу, що характеризується відчуттям страху перед відкритим простором тощо;Агорафобія // Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник . — X.: Прапор, 2007. — 640 с. ISBN 966-7880-85-0 (стор.: 9, 572). нав'язливий страх відкритого простору, площ та ін.,Екстремальна та кризова психологія: Термінологічний словник /За заг. ред. проф. О.В. Тімченка. — Х.: ХНАДУ, НУЦЗУ, 2010. — 291 с. ISBN 978-966-303-301-3 (стор.: 35) острах перед простором, один з нав'язливих станів. (стор.: 56) Доступ Це ірраціональний страх, спричинений страхом панічних атак і відсутності допомоги.Martin Seligman, Elaine Walker, David Rosenhan: Psychopatologia. Poznań: Zysk i S-ka, 2003, s. 182. ISBN 83-7298-441-7. Людина з агорафобією боїться панічної атаки, коли немає швидкого шляху втечі в безпеку (додому) або від інших людей. Агорафобія характеризується симптомами тривоги в ситуаціях, коли людина сприймає своє оточення як небезпечне, з якого немає легкого способу втекти. Це страх того, що може відбутися напад паніки, яка може статися в певному місці або ситуації (наприклад, у відкритому просторі). Тривога та уникнення пов'язані з місцями чи ситуаціями, де допомога недоступна і з яких вийти важко або соромно. Ці ситуації можуть включати відкриті простори, громадський транспорт, торговельні центри, натовпи та черги або просто перебування поза домом наодинці. Перебування в таких ситуаціях може призвести до нападу паніки. Людина настільки зациклена на тому, коли станеться наступний напад паніки, що уникає місць або діяльності, які можуть його спричинити.
Ті, хто постраждав, докладатимуть усіх зусиль, щоб уникнути таких ситуацій.American Psychiatric Association (2013), Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.), Arlington: American Psychiatric Publishing, pp. 217–221, 938, ISBN 978-0-89042-555-8 У важких випадках люди можуть повністю втратити можливість покинути свої домівки."Agoraphobia". PubMed Health. Retrieved 11 August 2016.
Найпоширенішими проявами фобій є наступні: 1) страх подорожувати на певну відстань від дому 2) натовпу, 3) великих відкритих просторів, 4) відчуття втрапляння в пастку чи зачинення в обмеженому просторі, 5) страх залишитися самому.Argyle N. The structure of phobias in panic disorder // British Medical Journal. — 1999. — Р. 159-172 (стор.: 379) Фобія має кілька стадій розвитку, останньою з яких є просторова невпевненість — страх відкритого простору та катастроф, а іноді навіть апокаліптичних візій. П. Шильдер зазначає, що простір завжди відіграє важливу роль при неврозах, і часто пацієнт відчуває себе обмеженим і залежним від місця проживання.Kerry R. Phobia of Outer Space // British Medical Journal. — 1960. — 106. — Р. 1383-1387 (стор.: 386, 1387)
Етимологія Термін «агорафобія» був введений німецькою мовою в 1871 році німецьким психологом Карлом Фрідріхом Отто Вестфалем (1833–1890) у його статті «Die Agoraphobie, eine neuropathische Erscheinung». Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Берлін, 1871–72; 3: 138–161. Слово має грецьке (див.: Агора) походження і означає «місце зібрання» або «ринок», і -φοβία , -phobía , що означає «страх».
На збіг агорафобії та панічних атак вперше звернув увагу Зигмунд Фрейд у 1885 році. Слово «паніка» походить від імені давньогрецького бога Пана, який, згідно з міфами, з'являвся випадково і наводив такий жах, що люди швидко тікали, не відчуваючи землі під ногами.
Ознаки та симптоми Агорафобія — це стан, при якому людина відчуває тривогу в незнайомому середовищі або коли вона відчуває, що вона погано контролює себе. Причинами (тригерами) цього занепокоєння можуть бути широкі відкриті простори, натовп (соціальна тривога) або подорожі (навіть на короткі відстані). Агорафобія часто, але не завжди, поєднується зі страхом соціального збентеження, оскільки агорафоби бояться нападу паніки і виглядати розгубленими на людях. Здебільшого вони уникають цих місць і залишаються в затишку свого притулку, зазвичай у своєму домі.
Агорафобія також визначається як «страх, іноді жахливий, у тих, хто пережив одну або кілька панічних атак». У цих випадках пацієнт боїться певного місця, тому що раніше у нього вже переживався напад паніки в цьому ж місці. Побоюючись початку наступної панічної атаки, пацієнт боїться або навіть уникає цього місця. Деякі відмовляються залишати свої домівки навіть у разі невідкладної медичної допомоги, тому що страх опинитися поза зоною комфорту занадто великий.
Людина з таким захворюванням може іноді докладати зусиль, щоб уникнути місць, де вона пережила панічну атаку. Агорафобія, описана таким чином, насправді є симптомом, який професіонали перевіряють при постановці діагнозу панічного розладу. Інші синдроми, такі як обсесивно-компульсивний розлад або посттравматичний стресовий розлад, також можуть викликати агорафобію. По суті, будь-який ірраціональний страх, який не дозволяє вийти на вулицю, може викликати синдром.
Люди з агорафобією можуть відчувати тимчасовий тривожний розлад розлуки (сепараційний розлад), коли деякі інші члени домогосподарства тимчасово залишають помешкання, наприклад, батьки чи дружина, або коли вони залишаються вдома самі. Такі тимчасові стани можуть призвести до посилення тривоги, панічної атаки або відчуття необхідності відокремитися від сім'ї чи, можливо, друзів.
Люди з агорафобією іноді бояться довго чекати на вулиці; цей симптом можна назвати «макрофобією».
Панічні атаки Пацієнти з агорафобією можуть відчувати раптові напади паніки під час подорожей у місця, де вони бояться втратити контроль над ситуацією, де їм буде важко отримати допомогу або де вони можуть опинитися в незручному становищі чи бути збентежені. Під час панічної атаки адреналін вивільняється у великих кількостях, викликаючи природну реакцію організму «бий або біжи». Панічна атака зазвичай починається раптово, досягаючи максимальної інтенсивності протягом 10-15 хвилин і рідко триває довше 30 хвилин.David Satcher; et al. (1999). "Chapter 4.2". Mental Health: A Report of the Surgeon General. Симптоми панічної атаки включають прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння, нудоту, блювоту, запаморочення, відчуття стиснення в горлі та задишку. Багато пацієнтів повідомляють про страх смерті, страх втрати контролю над емоціями або страх втрати контролю над поведінкою.
Причини агорафобії Розлад вважається як генетично обумовленим, так і зумовленим культурно — довкіллям. Вважається, що агорафобія зумовлена поєднанням генетичних факторів і факторів навколишнього середовища. Як правило, це стосується як біологічних умов, умов поведінки, так і умов, пов'язаних зі спадковістю та вихованням. Найчастіше агорафобія складається з панічного страху перед речами ірреального типу, ніж перед матеріально виявленими, конкретними речами. Саме тому психіатрія вважає цей тип фобій культурно зумовленим. Захворювання часто протікає в сім'ях, і стресові або травматичні події, такі як смерть батьків або напад, можуть бути тригером. У DSM-5 агорафобія класифікується як фобія разом із специфічними фобіями та соціальною фобією.Wyatt, Richard Jed; Chew, Robert H. (2008). Wyatt's Practical Psychiatric Practice: Forms and Protocols for Clinical Use. American Psychiatric Pub. pp. 90–91. ISBN 978-1-58562-687-8. Інші стани, які можуть викликати подібні симптоми, включають тривогу розлуки, посттравматичний стресовий розлад і великий депресивний розлад. Було показано, що діагноз агорафобії супроводжується депресією, зловживанням психоактивними речовинами та думками про самогубство.Shin, Jin; Park, Doo-Heum; Ryu, Seung-Ho; Ha, Jee Hyun; Kim, Seol Min; Jeon, Hong Jun (2020-07-24). "Clinical implications of agoraphobia in patients with panic disorder". Medicine. 99 (30): e21414. doi:10.1097/MD.0000000000021414. ISSN 0025-7974. PMC 7387026. PMID 32791758.Teismann, Tobias; Lukaschek, Karoline; Hiller, Thomas S.; Breitbart, Jörg; Brettschneider, Christian; Schumacher, Ulrike; Margraf, Jürgen; Gensichen, Jochen; Jena Paradies Study Group (2018-09-24). "Suicidal ideation in primary care patients suffering from panic disorder with or without agoraphobia". BMC Psychiatry. 18 (1): 305. doi:10.1186/s12888-018-1894-5. ISSN 1471-244X. PMC 6154913. PMID 30249220 Порушення слуху у людей сприяє розвитку агорафобії.Беляева Е. Тревожные расстройства в общеврачебной практике / Е.Беляева, М. Билецкая. — СПб.: ЭЛБИ-СПб,2010. — 192 с. Близько третини хворих на панічний розлад потерпає від агорафобії. Агорафобією страждає приблизно 1,7% дорослих. Жінки хворіють приблизно вдвічі частіше, ніж чоловіки. Захворювання рідко зустрічається у дітей, часто починається в ранньому дорослому віці та стає менш поширеним у літньому віці. Без лікування агорафобія часто стає хронічною, хоча симптоми можуть зменшуватися на певний час — навіть без лікування.Breds Geoffroy, Marianne. "Angstforeningen - Agorafobi". angstforeningen.dk Без лікування агорафобія рідко зникає.
Ряд фахівців вважають, що причиною агорафобії є початкова панічна атака, яка потім переростає в тривожний розлад.Голощапов А. Тревога, страх и панические атаки / А. Голощапов. – "Весь", 2016. – 176 с.
Агорафобія зазвичай розвивається внаслідок панічного розладу, неврозу, хоча дуже рідко трапляються випадки, коли індивід, не хворий на панічний розлад, потерпає від агорафобії. Депресія, нав'язливі ідеї та соціальна фобія також є поширеними супутніми симптомами розладу.
Дослідження виявили зв'язок між агорафобією та труднощами з просторовою орієнтацією.Yardley L, Britton J, Lear S, Bird J, Luxon LM (May 1995). "Relationship between balance system function and agoraphobic avoidance". Behav Res Ther. 33 (4): 435–9. doi:10.1016/0005-7967(94)00060-W. PMID 7755529.acob RG, Furman JM, Durrant JD, Turner SM (1996). "Panic, agoraphobia, and vestibular dysfunction". Am J Psychiatry. 153 (4): 503–512. doi:10.1176/ajp.153.4.503. PMID 8599398 Люди без агорафобії здатні підтримувати рівновагу, поєднуючи інформацію від вестибулярного апарату, зорової системи та пропріоцептивних відчуттів. Непропорційно велика кількість хворих на агорафобію мають слабку вестибулярну функцію і, як наслідок, більше покладаються на візуальні або тактильні сигнали. Вони можуть дезорієнтуватися, коли візуальні сигнали є рідкісними (наприклад, як у широко відкритому просторі) або переважними (наприклад, як у натовпі).Jacob RG, Furman JM, Durrant JD, Turner SM (1997). "Surface dependence: a balance control strategy in panic disorder with agoraphobia". Psychosom Med. 59 (3): 323–30. doi:10.1097/00006842-199705000-00016. PMID 9178344. S2CID 9789982 Так само їх можуть збивати з пантелику похилі або нерівні поверхні. У дослідженні віртуальної реальності агорафоби продемонстрували погіршену обробку мінливих аудіовізуальних даних у порівнянні з суб'єктами без агорафобії.Viaud-Delmon I, Warusfel O, Seguelas A, Rio E, Jouvent R (October 2006). "High sensitivity to multisensory conflicts in agoraphobia exhibited by virtual reality" (PDF). Eur. Psychiatry. 21 (7): 501–8. doi:10.1016/j.eurpsy.2004.10.004. PMID 17055951. S2CID 6932961
Генетичні чинники.