Оксана Олегівна Фандера (; 7 листопада 1967, Одеса, Українська РСР) — радянська і російська акторка театру та кіно. У кіно знімається з дитячого віку; серед її відомих робіт — фільми Статський радник, Салют-7, Вогні притону, Вічне життя Олександра Христофорова, а також ролі у картинах режисера Пилипа Янковського.

Фігурантка бази даних центру «Миротворець». У базі центру вказано звинувачення у порушенні державного кордону України через участь у кінозйомках в анексованому Росією Криму.

Життєпис

Оксана Фандера народилася 7 листопада 1967 року в Одесі. Її батько — Олег Якович Фандера, радянський і російський актор театру та кіно.

У дитинстві Фандера знялася в епізоді телевізійного фільму Пригоди Електроніка, створеного на Одеській кіностудії. Пізніше переїхала до Москви. У 1988 році взяла участь у першому в СРСР конкурсі краси «Московська красуня» і стала однією з призерок конкурсу.

У 1993 році закінчила РАТІ — ГІТІС, де навчалася у майстерні Анатолія Васильєва.

Кар'єра

Після перших епізодичних появ у кіно Фандера знялася в українській кінокартині Ранкове шосе (1988), а також у фільмах Корабель, Зима у раю, Сталінград і Дурні вмирають по п'ятницях.

У 1990-х і 2000-х роках Фандера працювала в кіно і театральних антрепризах. За даними Кино-Театр.Ру, вона грала у виставах О мышах и людях, Лунный свет, медовый месяц і Свадебное путешествие. Сайт «Смотрим» також подає ці постановки серед її театральних робіт.

Помітний етап її кінокар'єри пов'язаний із фільмами режисера Пилипа Янковського. Фандера зіграла у його картинах У русі (2002), Статський радник (2005) і Кам'яна довбешка (2008). У Статському раднику вона виконала роль графині Ольги Добринської, відомої під підпільним ім'ям «Ігла».

У 2011 році Фандера виконала головну жіночу роль у фільмі Олександра Гордона Вогні притону, де зіграла маму Любу, господиню одеського борделю. За цю роботу вона отримала фестивальні відзнаки і номінації на російські кінопремії.

У 2017 році Фандера знялася у фільмі Салют-7, де виконала роль космонавтки Світлани Лазаревої.

У 2018 році вийшов фільм Вічне життя Олександра Христофорова, у якому Фандера зіграла психологиню Маргариту. У матеріалах про фільм зазначалося, що образ психологині Марго писався спеціально під Фандеру.

Родина

Батько — Олег Фандера (1934—2002), актор театру і кіно.

Чоловік — Пилип Янковський ( 1968), актор і кінорежисер, син актора Олега Янковського. Оксана Фандера і Пилип Янковський одружилися у 1990 році.

Діти:

Іван Янковський ( 1990) — російський актор; Єлизавета Янковська ( 1995) — акторка.

Нагороди та номінації

2006 — номінації на премію MTV Russia Movie Awards у категоріях «Найкраща жіноча роль» і «Найкращий поцілунок» за фільм Статський радник. 2011 — номінація на премію «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за головну жіночу роль у фільмі Вогні притону. 2012 — приз за найкраще виконання жіночої ролі на V Чебоксарському міжнародному кінофестивалі за фільм Вогні притону.

Вибрана фільмографія

Пригоди Електроніка (1979) — школярка. Корабель (1988) — Юшка. Ранкове шосе (1988) — Наташа. Зима у раю (1989) — Катя. Сталінград (1989) — Наташа. Дурні вмирають по п'ятницях (1990) — Яна. На розі, у Патріарших... (1995) — Наташа Румянцева. Дрянь гарна, дрянь погана (1998). Чорна кімната (2000—2001) — кіноальманах. У русі (2002) — Віра. Самотність крові (2002) — Грета. Шатун (2002) — Ірина Гончарова. Третій варіант (2003) — Серафима. Конвалія срібляста 2 (2004) — Жанна. Казароза (2005) — Зінаїда Казароза. Статський радник (2005) — графиня Ольга Добринська, «Ігла». Червона перлина кохання (2007) — Марія. Кам'яна довбешка (2008) — Таня. Про любоff (2010) — Лада. Вогні притону (2011) — мама Люба. Долина троянд (2011) — Софія. Соловей-Розбійник (2012) — Ізабелла Юріївна Папаяні. Поки ніч не розлучить (2012) — відвідувачка ресторану. Міські шпигуни (2013) — Катя Ракітіна. Брут (2013) — короткометражний фільм. Чудотворець (2014) — Віра Чернишова. Новорічний рейс (2015) — Віра Павлівна. Салют-7 (2017) — Світлана Лазарева. Скрипка / Violin (2017) — Розанна. Вічне життя Олександра Христофорова (2018) — Маргарита. Невловимі (2020).

Примітки

Література

Семь дней. — Москва, 2000. — № 47. — С. 10—12.

Посилання Оксана Фандера — біографія // Кино-Театр. Ру. Оксана Фандера — фільмографія // Кино-Театр. Ру. Оксана Фандера // Кинопоиск. Оксана Фандера // Афиша. Фандера Оксана Олеговна // Центр «Миротворець».