Олекса́ндр Іва́нович Фроло́в — радянський, український кінооператор і кінорежисер-документаліст. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1987).
Біографія Народився 11 жовтня 1944 р. в Вінниці. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1975).
Працює з 1968 р. на «Київнаукфільмі», де створив картини: «Подряпина на льоду» (1982), «Зірка Вавілова» (1984, оператор), «Вперед… до кам'яного століття» (1986), «Стінограма» (1987), «Разом з Макаренком» (1987, оператор), «Гра на випередження» (1987, оператор у співавт.; реж. Е. Даргольц), «Гніздо» (1991), «Любов та смерть поета Володимира Маяковського» (1991, режисер та оператор у співавт.), «Слов'янський детектив» (1992, у співавт. з І. Недужком), стрічки «Крах Тевтонського ордену. Фільм 28» (автор сценар. та режисер), «В унії та без неї. Фільм 30» (оператор та режисер), «Захищали, скільки могли. Фільм 36» (оператор та режисер) в документальному циклі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» (1993), «Газ України» (1996, авт. сцен.), «Оксана Петрусенко» з циклу «Обрані часом» (1996, у співавт. з Р. Плаховим-Модестовим) та ін., а також телестрічки: «Два життя Соломії» (1997, т/ф), «Честь і вдячність» (1999, т/ф, авт. сцен.), «Леонід Кравчук. Обрання долі.» (2003, у співавт.), «Червоний ренесанс» (2004, у співавт.), «Дисиденти» (2007, у співавт.), «Непрощені» (2007, у спіавт.).
Посилання Національна спілка кінематографістів України: Фролов Олександр
Джерела
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1441; .