Олексій Васильович Кольцов ( , Воронеж — , Воронеж) — російський поет, купець. Вершиною художніх досягнень поета є його пісні. Декілька віршів написав українською мовою. Поривання до волі, туга за молодістю, селянська праця — ось головні його теми. Творчість письменника становить собою вдалий синтез елементів книжкової поезії і селянського фольклоруhttp://orthodoxy.org.ua/node/10740. Значна кількість його віршів покладена на музику.

Біографія Народився в сім'ї воронезького міщанина, торговця худобою. З дитячих років брав участь у справах батька — переганяв стада в степах, купував і продавав худобу на сільських базарах. Навчався в повітовому парафіяльному училищі менше півтора року. У 16 років почав писати вірші, наслідуючи популярних поетів того часу.

Першими наставниками Кольцова були книгар Дмитро Кашкін і семінарист Андрій Сребрянський.

Збереглося три вірші, написані Кольцовим українською мовою під загальною назвою «Опыт малоросийской поэзии».

1830 року Кольцов познайомився з Миколою Станкевичем, який приїхав до Воронежа. Той показав вірші невідомого юнака московським літераторам, зокрема Віссаріонові Бєлінському, який став для Кольцова другом та вчителем життя.

У 1835 році Станкевич і Бєлінський на кошти, зібрані за передплатою, видали першу книжку віршів поета. Талант поета-самоучки підтримали Пушкін, Крилов, Вяземський, Одоєвський. Сучасників зацікавила народність віршів Кольцова, що відрізняла їх від численних підробок під народну поезію. Кольцов оспівував працю людини на землі, злитість його з природою («Песня пахаря», «Урожай», «Косарь»). У деяких його віршах реалістичні картини поєднувалися з відомою ідеалізацією народного життя.

Бєлінський писав, що разом з напевно лірикою Кольцова в літературу «… сміливо увійшли і постоли, і рвані каптани, і кострубаті бороди, і старі онучі, — і весь цей бруд перетворився в нього в чисте золото поезії»Полн. собр. соч., т. 9, 1955, с. 534. Називаючи Кольцова «великим народним поетом», Микола Добролюбов зазначав, що його пісні «… склали у нас абсолютно особливий, новий рід поезії … Кольцов першим став представляти в своїх піснях цієї російської людини справжнє життя наших простих людей так, як воно є, нічого не вигадуючи»Собр. соч., т. 1, 1961, с. 440.

У Олексія Кольцова нерідко відбувалися сварки з батьком (особливо в останні роки життя); його батько негативно ставився до літературної творчості сина. Внаслідок депресії і тривалого туберкульозу Кольцов помер у віці тридцяти трьох років у 1842 році. Похований у Воронежі.

О. Кольцов і Україна О. Кольцов з дитинства ввібрав культуру не тільки російського, але й українського народу (недалеко від Воронежа, в південних районах — Острогозькому, Павловському, Богучарському, Бірючинському і Валуйському — переважало українське населення).

У справах свого батька він часто роз'їжджав по південних повітах Воронезької губернії, доводилося йому бувати і в Україні. Тут поет знайомився з життям українців, їхнім побутом, традиціями, піснями, переказами, збирав українські пісні та прислів'я.

Свій перший вірш українською мовою «Голубонько, доню!» А. Кольцов створив у ранній юності, потім ним було написано ще кілька творів («Відкіль запорожці, відкіль се ідуть?», «Друженьку! друженьку! Як я коли зайду», 1829).

У статті «Малорусскія стіхотворенія А. В. Кольцова» літературний критик М. Комаров у кінці XIX ст. цілком справедливо зазначив:

У багатьох інших його віршах звучать українські мотиви, виникають образи українців, зображених з великою повагою і симпатією («Ночівля чумаків» (1829, російською «Ночлег чумаков»), «До річки Гайдарі» (1830, російською «К реке Гайдари»), «Втеча» (1838, російською «Бегство»)).

Пам'ять

Могила О. В. Кольцова Могила О. В. Кольцова зберігається в Літературному некрополі недалеко від Воронезького цирку.

Пам'ятники У Воронежі є пам'ятники, що увіковічили пам'ять про поета. Один був встановлений у 1868 році (автор А. Тріскорні) в Кольцовському сквері. Інший, відкритий у 1976 році (автори П. Бондаренко та І. Савічев), на Радянській площі.

Топонімія та ергонімія Ім'я О. В. Кольцова мають вулиця, сквер, гімназія та бібліотека у Воронежі. Бульвар Кольцова в Києві. Вулиця Кольцова у Мінську.

У філателії, нумізматиці та ін. Поштові марки та монети

У 1959 році вийшов радянський історико-біографічний художній фільм «Пісня про Кольцова». У 1997 році на екрани вийшов фільм «На зорі туманної юності», присвячений Олексію Кольцову. Воронезька кондитерська фабрика випускає цукерки «Пісні Кольцова» з 1958 року. До 200-річчя від дня народження А. В. Кольцова Банк Росії випустив срібну монету номіналом 2 рублі. У 2011 році до 425-річчя Воронежа Пошта Росії випустила конверт із зображенням пам'ятника поетові в Кольцовському сквері.

Примітки

Література А. Юдин. Поэт Кольцов и его стихотворения. «Опыты в сочинениях студентов имп. Харьковского университета», т. I. Харьков, 1916, стр. 224. В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко. Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури Північної Слобожанщини. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — 280 с. Ласунская О. Г. Друзі мої — Кольцов і Нікітін: Із записок збирача / Олег Ласунской. — Воронеж; Київ, 2001. — 115 c. А. В. Кольцов і російська література: Зб. статей / Отв.ред. Н. В. Осьмаков. — М.: Наука, 1988. — 205 с. — ISBN 5-02-011349-2. А. В. Кольцов вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжвузівської наукової конференції: [збірник] / Воронеж. держ. ун-т, філол. фак., каф. рус. мови, каф. теорії літератури. та фольклору; [редкол.: О. Ю. Алейников та ін; отв. ред. В. М. Акаткін]. — Воронеж, 2009. — 175 с. А. В. Кольцов в печати (1835—2001): собр. О. Г. Ласунского в фондах Воронеж. обл. универс. науч. б-ки им. И. С. Никитина / сост. О. Б. Калинина ; предисл. А. М. Смирновой. — Воронеж: Центр духов. возрождения Чернозём. края, 2009. — 80 с. : цв. ил.

Посилання

Вірші Олексія Кольцова українською мовою Деякі переклади на сучасну українську мову. О. В. Кольцов у вікіджерелах Песни, пословицы и поговорки, собранные А. В. Кольцовым; Воронеж: Воронежский государственный университет, 2009—200 с.