Протонема — (, множ. protonemata) — одна з життєвих форм мохоподібних рослин, поряд з гаметофітом і спорофітом.
Розрізняють первинну і вторинну протонему. Первинна протонема належить до гаметофітного (статевого, гаплоїдного) покоління, вона присутня у всіх моховидних; вторинна (диплоїдна) утворюється в окремих випадках з частин спорофіта.
Первинна протонема утворюється при проростанні спори та у переважної більшості видів є нетривалою ювенільною формою, після розвитку гаметофорів (окремих рослин гаметофітного покоління) вона відмирає. У печіночників протонема сильно редукована, часто представлена невеликим числом клітин; у андреєвих (Andreaeopsida) і сфагнових (Sphagnopsida) мохів має вигляд пластинчастого талому; у зелених мохів за формою нагадує розгалужену нитчасту зелену водорость. Після розростання по субстрату протонема утворює бруньки, з яких розвиваються дорослі гаметофіти, а потім відмирає, і таким чином вона служить для вегетативного розмноження мохів.
Нечисленні види мають довгоживучу протонему, яка може виконувати спеціальні функції, або навіть бути основною життєвою формою. У буксбаумії безлистої (Buxbaumia aphylla) розвинена нитчаста протонема утворює редуковані чоловічі гаметофори, що складаються з одного листа, який прикриває антеридій, і дрібні жіночі гаметофори з безбарвними листям, які живляться повністю коштом протонеми. Схістостега периста (Schistostega pennata), «самосвітний» мох, що живе в печерах і ущелинах скель, має тривалу протонему, пристосовану для фотосинтезу в умовах слабкого освітлення. Вона утворює пластинки, що складаються з одного шару лінзоподібних клітин, які фокусують світло на хлоропласти, що лежать на їхньому дні. Відбитий світ виходить паралельним пучком, що створює враження світіння.
Література
Бойко М.Ф. Ботаніка. Систематика несудинних рослин. Навч. посібник - Київ: Видавництво Ліра-К, 2013.- С.163-250.- ISBN 978-966-2609-39-4