Автомобілі Mercedes-Benz W124 (заводське позначення серії кузова) офіційно носили індекси від «200» до «500Е» — виготовлялись з 1984 року до 1997 року. Наступником W124 в 1995 році став більш сучасний Mercedes-Benz W210 з екстравагантним дизайном.

Історія

Історія створення

На початку 80-х прийшла пора готувати заміну одному з наймасовіших легкових автомобілів фірми Мерседес-Бенц — серії W123. Особливо це стало очевидним, коли став падати рівень продажів після виходу в світ Mercedes-Benz W201. Крім того, з появою нового автомобіля Audi 100 посилилася конкуренція в середньому класі. Рішення було цілком очевидним — створити в стислі терміни на базі технічних рішень і конструкторських і дизайнерських розробок новий автомобіль середнього класу.

Практично все, що було напрацьовано для компактної серії, перекочувало у середній клас. Були враховані і всі конструктивні недоліки, виявлені в процесі експлуатації W201 в перші роки. На нову серію було вирішено поставити практично всю гаму двигунів, що існувала в той час. Однак, посиленні норми викиду шкідливих речовин і посилені вимоги до динамічних характеристик, зажадали від конструкторів розробити нові більш потужні і економічні двигуни. Тому на додаток до порівняно малопотужних двигунів були розроблені нові рядні «шістки» — бензиновий серії M103 (він же став встановлюватися і на оновлений ряд моделей S-класу в кузові W126) і дизельний серії OM603.

Прем'єра нової серії відбулася у Севільї 5 листопада 1984 року. Машина була прийнята дуже добре. Свіжий дизайн і сучасна конструкція виграшно виглядали на тлі вже морально застарілого попередника. Добре прораховані зони деформації кузова, установка АБС і подушки безпеки для водія забезпечували високу активну і пасивну безпеку. Аеродинаміка була істотно (на третину!) поліпшена. І хоча на фоні уже звичного W201 новий автомобіль не здавався особливим, він був приречений на успіх.

Проте не обійшлося і без недоліків. Стислі терміни розробки та впровадження автомобіля позначилися на якості. У перші місяці власники скаржилися на проблеми з двигунами, що деренчить салон, дрібні проблеми з рульовим керуванням і ходової. Особливо гостро це відчули таксисти, тому що традиційно значна частина Мерседесів середнього класу використовувалася як таксі, готельні й орендовані автомобілі.

Автомобіль постійно оновлювався, для нього пропонувалося дедалі більше опцій. Поява купе й універсала було цілком очікуваною. Також традиційним був випуск подовжених седанів і кузовів для спецавтомобілів. Але приємною несподіванкою стала поява повнопривідної версії 4MATIC («фірматік»). Це стало відповіддю на зрослу з боку фірм Ауді та БМВ конкуренцію в середньому класі.

Серія W124 здобула заслужену повагу за високу надійність двигунів, добре продуману ергономіку просторого салону, відмінну якість складання і довговічність підвіски. Випущений тиражем понад 2,5 млн примірників, він став справді народним автомобілем і в 1995 році, після 11 років успішного виробництва, був замінений новою серією W210.

Історія випуску

5 листопада 1984 у Севільї були представлені перші седани серії W124 — моделі 200, 230E, 260E, 300E з бензиновими двигунами, а також 200D, 250D, 300D — з дизельними.

На міжнародному салоні у Франкфурті у вересні 1985 року фірма представила значне число нових моделей в усіх класах і передових технічних рішень, у тому числі нові двигуни для різних серій, а також системи ASD і ASR. У рамках W124 були представлені нові моделі: седан 200Е, універсали (T-Limousine) 200T, 230TE, 300TE, 200TD, 250TD. Також вперше були представлені повнопривідні варіанти седанів і універсалів під фірмовим найменуванням 4MATIC, однак перші продажі «фірматіків» почалися тільки в 86-87 роках. З вересня 1985 практично всі моделі (за винятком карбюраторною моделі 200) стали оснащуватися, за бажанням, трикомпонентним каталітичним нейтралізатором вихлопних газів (каталізатор).

У 1986 році каталізатор став пропонуватися і для моделей 200 і 200T. У цьому ж році з'явилася і модель 300D Turbo, яка пропонувалася тільки для ринку США.

На виставці в Женеві в березні 1987 року були представлені перші моделі купе — 200CE, 230CE і 300CE. До основних стилістичних особливостей купе можна віднести порівняно високу задню частину даху (що дозволяло комфортно відчувати себе заднім пасажирам) і широкі молдінги, забарвлені з контрастний основному колір. У вересні на франкфуртському автосалоні турбодизельні моделі 300D Turbo і 300D Turbo 4MATIC. Зовні модель з турбодизелем можна було відрізнити по ряду вузьких щілин на передньому правому крилі (для повітрозабірника).

Рік потому, в 1988, були представлені ще дві моделі — 200E і 250D Turbo. Дволітровий інжекторний двигун на 200E раніше вже встановлювався на аналогічній моделі серії W201 для італійського ринку, а турбодизельний варіант дійсно став новинкою. У цьому ж році, з вересня, АБС і обігрівач правого дзеркала зовнішнього виду переходять в розряд серійного обладнання. Серія також отримує таку ж, як на S-класі, систему омивання скла: підігрів бачка з рідиною і підігрів сопел розпилювачів.

У 1989 році вступила в дію програма «Дизель-89». У рамках цієї програми з лютого 89 року на всі дизельні моделі всіх серій стали встановлюватися значно доопрацьовані дизельні двигуни з новими предкамерами і поліпшеними ТНВД. Всі ці заходи дозволили знизити димність вихлопу на 40 % і випустити на ринок США (де діяли в той момент найсуворіші норми) двигуни без фільтрів сажі. Потужність і момент двигунів навіть злегка збільшився. Як додатковий засіб для зниження викиду шкідливих речовин дизельних двигунів з 1990 року став пропонуватися спеціально розроблений дуже ефективний каталізатор (Oxidationskatalysator).

У вересні 1989 року відбулася велика модернізація всієї серії. У першу чергу це торкнулося зовнішнього вигляду. Усі моделі отримали широкі молдінги (як раніше — купе), у верхньому краї яких з'явилися тонкі декоративні накладки полірованої сталі. Корпуси зовнішніх дзеркал стали забарвлюватися в колір кузова. Також з'явилися хромовані накладки на ручках дверей і на лобовому і задньому склі. Салон був також оновлено: з'явилися нові сидіння, більше дерев'яних деталей в обробці.

Усі моделі, за винятком «фірматіків», отримали Sportline-пакет як додаткову опцію. Він включав в себе жорсткішу «спортивну» пару амортизатор-пружин, широку низкопрофильную гуму 205/60 R15 на легкосплавних або сталевих дисках, нижчу посадку, кермо і ручку КПП з шкіряною обробкою і змінені сидіння спереду і ззаду.

Також був представлений новий 3-х літровий бензиновий двигун M104 з чотирма клапанами на циліндр. Раніше він був випробуваний на серії R129, а тепер пропонувався для всіх трьох основних типів кузовів в серії W124: 300E-24, 300CE-24 і 300TE-24. Купе з цим двигуном стало топ-моделлю і отримало як серійне обладнання електричні склопідйомники, кермо і ручку КПП зі шкіри, легкосплавні диски, дерев'яні вставки та панелі з кореня горіха і підсвічування дверей при їх відкритті.

До трьох типів кузовів додався четвертий — подовжений седан. Розроблений в тісній співпраці з фірмою Binz з Лорха, цей варіант кузова отримав збільшену на 800 мм базу. На автосалоні були представлені дві подовжених моделі — 260E Lang і 250D Lang. Вони мали шість дверей і додатковий повнорозмірний ряд сидінь, що дозволяло комфортно розмістити в салоні 8 осіб. Ці моделі призначалися, переважно, для роботи як готельні автомобілі і таксі і в серійному виробництві з'явилися з травня 1990 року. Крім цього обмеженими партіями випускалися кузови для спеціального призначення (катафалки, машини швидкої допомоги тощо) Вони також мали подовжені варіанти шасі.

Основною новинкою 1990 року стала модель 500E, оснащена V-подібною «вісімкою» з чотирма клапанами на циліндр, об'ємом 5,0 л і потужністю 326 к.с. Оснащена 4-ступінчастою АКПП, модель розвивала швидкість 250 км / год і розганялася від 0 до 100 км/год за 6,1 с. Нова модель базувалася на двигуні від моделі 500SL серії R129 і була значно доопрацьована. Для запобігання пробуксовування коліс стандартно встановлювалася система ASR, задня підвіска отримала гідропневматичне регулювання рівня, каталізатор був збільшений майже удвічі, а система упорскування KE-Jetronic була замінена на електронну систему LH-Jetronic.

Модель 500E була розроблена у співпраці з фірмою Порше. Автомобілі виготовлялися на заводах Порше в Цуффенхаузені, а потім доставлялися на заводи Мерседес-Бенц в Зіндельфінгені для фарбування і остаточної передпродажної підготовки. Таким чином, автомобіль вважався виробленим Мерседес-Бенц, мав всю символіку Мерседес-Бенц і «рідні» ідентифікаційні номери. Зовні цю модель можна було відрізнити за розширеними колісними арками, широким низькопрофільним шинам 255/55 ZR16 на легкосплавних дисках з вісьмома отворами («ромашка») і вбудованим в нижню частину переднього бампера додатковим протитуманним фарам.

У вересні 1991 року на автосалоні у Франкфурті був представлений п'ятий тип кузова серії W124 — кабріолет, модель 300CE-24. Двадцятирічна перерва у випуску чотиримісних кабріолетів лишилася в минулому.

У червні 1992 року був випущений 2-х мільйонний автомобіль серії W124, а у вересні відбулася практично повна зміна двигунів всіх моделей. Всі двигуни відтепер стали з чотирма клапанами на циліндр, старі системи інжекторів змінилися новими системами електронного уприскування. Нові двигуни відрізнялися підвищеною потужністю, максимальний обертовий момент також підвищився і змістився до нижчих обертів. Споживання палива знизилося. Штатна установка каталізатора сприяла зменшенню викидів шкідливих речовин в атмосферу. Зі старих двигунів на цей момент тільки 3-х літровий M103 залишився на відповідних моделях кабріолета і «фірматіка».

Крім цього, великий список опцій перейшов в розряд штатного обладнання: подушка безпеки, центральний замок, електрично регульовані дзеркала заднього виду ліворуч і праворуч, а також було скасовано націнка на п'ятиступінчасту ручну КПП для молодших моделей.

У цьому ж році з'явилася і нова модель 400E (яка, справедливості заради, випускалася вже рік для США і Японії). На ній був встановлений двигун 4,2 літра V8 від відповідної моделі S-класу 400SE серії W140. Модель ця не дотягувала, звичайно, до показників 500E, однак, володіла гарними характеристиками (279 к.с., 7,2 с до 100 км / год, 250 км / год максимальна швидкість з обмежувачем). Зовні модель ніяк не відрізнялася від інших, однак, передня частина була перероблена під такий великий двигун, а частина шасі і гальмівної системи перекочувала з R129. Каталізатор був узятий від моделі 500E. Модель пропонувалася за значно меншу суму — 85 тисяч марок проти 135 тисяч за 500E.

З кінця 1992 року до середини 1993 року були модернізовані і дизельні двигуни. П'яти-і шестициліндрові двигуни також перейшли на чотири клапани на циліндр, а чотирициліндрові і турбовані залишилися з двома клапанами на циліндр. У нових моделях повітрозабірники були розташовані у вигляді вузьких щілин на правому передньому крилі, як раніше на турбодизелях. Нові двигуни мали більший крутний момент і потужність, а споживання палива при повному навантаженні було скорочено на 8 %. Крім того, на 30 % був знижений рівень викиду шкідливих речовин. Для подальшого зниження рівня викидів на всі дизельні моделі стали встановлюватися каталізатори.

У 1993 році відбувається зміна позначень класів, вся серія W124 тепер відноситься до Е-класу. Позаяк карбюраторних двигунів більше не випускали, буква «Е», що позначала відміну інжекторних моделей, тепер скасовувалася. Усі моделі отримували тепер літеру «Е» (як ознака класу) на початку найменування моделі. Далі йшов звичний індекс обсягу двигуна. Від букв «С» і «Т» позначення типу кузова також вирішено відмовитися, а у дизельних моделей була скасована літера «D». Дизельні моделі отримали приставку «DIESEL» і «TURBODIESEL» на правій стороні кришки багажника. Втім, за бажанням, ці написи при замовленні автомобіля можна було і опустити, вибравши відповідну опцію.