Владімір Кеппен (; 8 жовтня 1846, Петербург, Російська імперія — 22 червня 1940, Грац, Австрія) — німецький метеоролог та кліматолог. Член-кореспондент Прусської (1922) та Геттінгенської академій наук (1925), дійсний член Німецької національної академії наук Леопольдина (1936).

Життєпис Народився у німецькій родині в Санкт-Петербурзі. Його батьком був вчений-географ Петер фон Кеппен.

Навчався у Петербурзькому університеті. У 1872—75 роках працював у Головній фізичній обсерваторії Петербурга. У 1875 р. він повернувся на свою історичну батьківщину до Німеччини, де очолив новостворену морську метеорологічну службу в Німецькій морській обсерваторії у місті Гамбурзі. Там він працював до 1919 року. 8 грудня 1906 року йому було присвоєно звання адміралтейського радника.

З 1919 року проживав у місті Ґрац.

У 1922 став членом-кореспондентом Прусської академії наук. У 1925 обраний членом-кореспондентом Геттінгенської академії наук.Holger Krahnke: Die Mitglieder der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen 1751—2001 (= Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Philologisch-Historische Klasse. Folge 3, Bd. 246 = Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. Folge 3, Bd. 50). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001, ISBN 3-525-82516-1, S. 135. У 1936 році він був обраний членом ЛеопольдиниЗапис про членство Кеппена в Німецькій національній академії наук Леопольдина, доступ 13 листопада 2015 р..

Кеппен був прихильником планової мови есперанто й публікував статті в есперантистських виданнях «Scienca Revuo» та «Germana Esperantisto»Enciklopedio de Esperanto, Budapest 1933..

Наукова діяльність Основні праці Кеппена присвячені питанням загальної та синоптичної метеорології та кліматології. Проводив перші аерологічні дослідження, вивчав кліматичні умови багатьох районів Землі. У 1900 році розробив класифікацію кліматів (з деякими подальшими, зробленими ним самим, змінами в 1918 та 1936).

Родина Його донька Ельза 1 лютого 1892 року народження в 1913 році стала дружиною німецького полярного дослідника Альфреда Вегенера.

Примітки

Література