Михайло Ілліч Шапсай (12 липня 1903, Вільнюс — 1971, Київ) — український режисер-документаліст, член Спілки кінематографістів України.
Біографія
Народився 12 липня 1903 року у місті Вільнюсі в родині слюсаря. Після розвалу Російської імперії родина повернулася в Україну. У 1922–1924 роках навчався на кінофакультеті при Харківському музичному драматичному інституті, був режисером у театральних колективах. З 1931 по 1941 роки — режисер Української студії кінохроніки в Харкові. В роки німецько-радянської війни працював в Алма-Аті на Центральній студії кінохроніки.
1944 року - повернувся до Києва.
Помер 1971 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 18).
Фільмографія Створив кінокартини: «Зугрес», «Наша столиця», «Чорне золото» (1931), «Армія Червона всіх міцніша» (1932), «За здорову зміну», «Наша гордість» (1934), «Рейд сталевих машин» (1935), «Жінки — командири», «На рубежі» (1936), «Школа талантів», «На кордоні Західному» (1937), «Всенародне свято» (1938), «На звільненій землі» (1939), «Перлина Карпат» (1940), «По Радянському Дунаю» (1941), «Свято словацьких партизан» (1945), «Першотравень на Україні» (1946), «Хліб» (1947), «Першотравень 1948 року» (1948), «Сталевари Азовсталі» (1949), «На Сумщині» (1950), «Золоті руки» (1952), «Університет на Буковині» (1953), «Економте нафтопродукти» (1954), «Розповідь про одну сім'ю», «Вас кличе промисловість» (1955), «У новаторів Азовсталі» (1956), «Ким бути», «Завжди готові» (1957), «Вони повернулись на Батьківщину» (1958), «Вітчизни доблесні сини», «За героїчну працю», «Орлине плем'я» (1959), «Я — робітник», «У синього моря» (1960), «До побачення, кораблі!» (1963).