Молдавський гусарський полк — військове кінне формування та адміністративно-територіальне утворення Російської імперії, що було створено на межі Єлисаветградської провінції й Землі Війська Запорозького.
Був утворений на початку російсько-турецької війни у 1769 році у складі 16 рот. Створений з західних поселень Новокозацького полку. За російським сценарієм полк мав бути сформований з османських підданих православного віросповідання (молдован і волохів), які перейшли на бік Російської імперії під час російсько-турецької війни 1768—1774 років. Проте основною складовою були українські козаки з Новокозацького полку. Центром полку став споруджений за наказом командувача 2-ю армією генерал-аншефа Петра Івановича Паніна Павлівський редут, що згодом називався посад Павлівськ, Ново-Павлівськ, — сучасна Новоукраїнка.
Увійшов до складу Єлисаветградської провінції. 1776 року більша частина увійшла до Катерининського повіту, а менша до Новопавлівського повіту.
Роти (шанці) полку 1-а рота — Павлівський шанець (згодом — посад Павлівськ, Ново-Павлівськ; сучасна Новоукраїнка) 2-а рота — Виська (Велика Виска) 3-я рота — Піщаний Брід 4-а рота — Чорний Ташлик 5-а рота — Тернівка 6-а рота — Інгульський шанець (Лемківська, містечко Інгульськ; сучасне) 7-а рота — Добрянка 8-а рота — Синюхин Брід 9-а рота — Липняжка (Красна Слобідка) 10-а рота — Плетений Ташлик 11-а рота — Лиса Гора 12-а рота — Сухий Ташлик (також — Глодоси) 13-а рота — Тишківка 14-а рота — Грузьке 15-а рота — Вільшанка, або Маслов 16-а рота — Катерининський шанець, або Мігійськ (сучасний Ольвіополь)
Командири 1759-1765 — полковник граф Подгорічані Іван Михайлович
Джерела К. В. Шляховий. Історія формування Кіровоградської області