Лі Сунсін (; 28 квітняЗа східним календарем: 8 число 3 місяця. (Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.) 1545 — 16 грудняЗа східним календарем: 19 число 11 місяця. (Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.) 1598) — корейський державний і військовий діяч династії Чосон XVI століття, командувач корейським флотом у Імджинській війні 1592–1598 років, в ході якої успішно використовував броненосці «кораблі-черепахи». Національний герой Кореї.
Біографія
Молоді роки Лі Сунсін народився 28 квітня 1545 року в корейській столиці Сеулі по вулиці КончондонТогочасне місто Хан'ян (). Сучасний сеульський район Чун, вулиця Інхьондон.. Був третім сином у родині Лі Чона. і його дружини ПьокМатір Лі Сун Сіна походила зі знатного збіднілого роду Пьон гілки Чхоге ().Лі Сунсін мав 3 братів: Хийсіна (), Йо Сіна () й У Сіна (). Усі брати були названі іменами легендарних китайських імператорів.. Майбутній полководець походив з роду Лі, нащадків корьоської військової знаті, які з XV століття служили цивільними чиновниками при дворі династії ЧосонЛі Сунсін належав до 12 коліна роду Лі гілки Токусу (). Патріархом-засновником цієї гілки був Лі Тонсу (), корьоський генерал, який у 1218 році брав участь у каральній експедиції проти киданів. Після постання держави династії Чосон, представники цього роду стали служити при дворі чосонських ванів як цивільні чиновники. До початку XV століття рід процвітав, давши Кореї понад сто літературознавців, конфуціанців, політиків, науковців і адміністраторів. Лі гілки Токусу належали до партії конфуціанців-реформаторів. (Товариство вшанування пращурів Лі Токсу , . Переглянуто: 2009-06-20.). Його дід Лі Пеннок. належав до придворної партії конфуціанців-реформаторів, але був репресований у 1519 році за фальшивими звинуваченнями у державній зрадіЛі гілки Токусу належали до партії конфуціанців-реформаторів, яка вела боротьбу за вплив при дворі з партією консерваторів. У 1519 році правлячі консерватори звинуватили опозиційних реформаторів та їхнього лідера Чо Кванджо () у підготовці заколоту проти вана Чжунджона і розгорнули репресії проти них. Провідні члени опозиції були скарані на горло, а більшість цивільних чиновників, які належали до неї, позбулися своїх посад і доходів. Ці події отримали назву «адміністративні репресії року Кімьо» (). Під час цих репресій був отруєний дід Лі Сунсіна, а рід Лі гілки Токсу повністю втратив вплив при чосонському дворі. (Лі Невон. Переосмислення адмірала Лі Сунсіна і японські вторгнення в Корею: Конфуціанський рід, мудрість і мужність // Washington Hangook Ilbo. 2003-04-29 , . Переглянуто: 2009-06-20; Адміністративні репресії року Кімьо // DAUM. Корейська Енциклопедія Британіка, . Переглянуто: 2009-06-20.). Влада вважала нащадків репресованих «неблагонадійними» і позбавила їх можливості поступити на державну службу. Через це сім'я Лі жила бідно, і батьки були змушені підробляти на різних непрестижних роботах, щоб прогодувати дітей.
У дитинстві Лі Сунсін товаришував із Ю Сонрьоном, майбутнім високопосадовцем, який посприяв його призначенню на посаду адмірала, та Вон Гюном, майбутнім військовим, разом з яким він здобув ряд великих перемог. У початковій школі хлопець не відзначався особливою старанністю, і більшу частину часу проводив надворі, граючись у військові ігри.
1555 рокуМожливо 1552 або 1556 рік. (Хронологічна таблиця // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-20.) столична поліція арештувала батька Лі Сунсіна за проведення поминальних церемоній в пам'ять репресованих вчителів і родичівВшанування репресованих у 1519 році вважалося злочином за тогочасним корейським законодавством.. Його було засуджено на 1 місяць арешту і покарано привселюдним побиттям. Життя у Сеулі стало нестерпним. Сусіди дивилися на родину Лі як на «державних злочинців», а малолітній Лі Сунсін був підданий остракізму у школі. Через несприятливі економічні умови та нездорову атмосферу у столиці, сім'я переїхала на південь, на батьківщину матері, до села Асан провінції ЧхунчхонАсан, «друга батьківщина» // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-20..
Попри те, що Лі Сунсін був новачком у Асанській школі, його радо прийняли місцеві діти. Вони часто обирали його ватажком у дворових іграх, у яких він навчав їх улюбленій стрільбі з лукаЮність // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-20.. В Асані Лі Сунсін став старанним і опанував конфуціанські науки. Він вивчив класичну китайську мову, якою міг вільно писати і читати, і навіть складав вірші.
1565 року 19-літній Лі Сунсін одружився з донькою корейського високопосадовця Пана Чіна, колишнього військового і голови повіту Посон. Походив зі знатного роду Пан гілки Санджу ()У цьому шлюбі майбутній полководець мав трьох синів: Хве (; 1567), Йоля (; 1571), Мьона (; 1577), і одну доньку (Походження і родина // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-20.).. Тесть виявив у зятя хист до військової справи і з 1566 року почав навчати його основам бойових мистецтв. Оскільки Лі Сунсін походив з політично «неблагонадійної» сім'ї, зайняти престижну посаду цивільного чиновника він не міг і тому обрав для себе шлях військового, які традиційно вважалися у Кореї держслужбовцями «другого сорту»Таке відношення до військових було характерним для всього традиційного Східноазійського регіону, за винятком Японії. У Китаї віддавна існувала приказка: «З гарного заліза не роблять цвяхів, а з гарних людей — солдат» ().. Цей шлях відкрився для нього у 1567 році після сходження на трон нового вана Сонджо, який реабілітував репресованих конфуціанців-реформаторів, до яких належала родина Лі, і дозволив їхнім нащадкам займати посади у війську. Лі Сунсін поступив до Військової академії, Тилльонджон у Сеулі, де навчався стрільбі з лука, фехтуванню, їзді на конях, тактиці бою та стратегії.
1572 року, після 8-літнього навчання, Лі Сунсін складав державні іспити при відомстві військової підготовки, Хунньонвон. Міністерства війни на посаду військового чиновника і офіцера. Він показав відмінні результати у стрільбі з лука стоячи, рукопашному бою і фехтуванні. Проте під час стрільби з лука верхи Лі Сунсін впав з коня і зламав собі праву ногу. Незважаючи на біль, він перев'язав рану вербовою корою, вдруге сів на коня і склав норматив. Через падіння іспит зараховано не було, але сила волі молодого курсанта вразила екзаменаторів.
Кар'єра військового
1576—1586
1576 року 32-літній Лі Сунсін успішно пересклав військовий іспит. Із 28 претендентів на офіцерські звання його здобули лише 4 особи. Лі отримав 9 ранг, найнижчий в корейській чиновницькій ієрархії, і призначення квангвоном (лейтенантом) до форту Тонгу. у північнокорейській провінції ХамгьонМісце служби: верхня течія річки Ялуцзян, повіт Самсу, Хамгьон-Намдо, Корейська Народна Демократична Республіка.. Він був найстаршим серед місцевих офіцерів. До його обов'язку входив захист корейських поселень на кордоні з Маньчжурією від нападів кочових племен чжурчженівХронологічна таблиця // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-23..
У лютому 1579 року, завдяки схвальним звітам інспектора провінції ХамгьонНим працював Лі Хупек (). Він відзначався суворістю і за найменші провини карав підлеглих публічним лупцюванням палицями. У провінції не було офіцера, який би не постраждав від інспектора. Виняток становив лише Лі Сунсін, який вразив його упорядкованістю форту Тонгубі, належним станом провізії та зброї, високим рівнем вишколу солдатів та особистою майстерністю стрільби з лука. (Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-23.), Лі Сунсіна підвищили до 8 рангу і призначили чиновником центральної державної установи — завідувачем кадрів Відомства військової підготовки, Хунньонвон-понса.. Він добре виконував свою роботу і відмовлявся брати хабарі, за допомогою яких вирішувалися кадрові справи у середньовічній Кореї. Через свою принциповість Лі Сунсін увійшов у конфлікт з секретарем Міністерства війни, Бьонджо-чваран. Со Іком, Бьонджо-соїн., який намагався працевлаштувати свого родича в обхід існуючого законодавства. Непоступливість майбутнього полководця коштувала йому посади і переведення зі столиці в провінцію: у листопаді Лі Сунсіна відрядили штабним офіцером, відповідальним за підготовку особового складу і коней兵馬節度使, 병마절도사, Пьонма-чольтоса., до армії провінції Чхунчхон в місцевості Хемі. Місце служби: сучасне місто Сосан (Чхунчхон-Намдо), Республіка Корея..
Через 7 місяців, у серпні 1580 року, Лі Сунсіна призначили темником Лівого флоту провінції Чолла, Чолла-Чвесуйон.. Він керував однією із баз у бухті Пальпхо. Місце служби: сучасне місто Кохин, Чолла-Намдо, Республіка Корея., де вперше набув досвід роботи у військово-морських силах. Проте стосунки Лі з флотським начальством були проблемними. На відміну від багатьох тогочасних корейських державних службовців, він виховувався на ідеалах конфуціанців-реформаторів і тому відкрито засуджував корупцію і хабарництво військової адміністрації. У результаті Лі Сунсіна зненавиділи інспектор провінції Сон Сін. та адмірал Лівого флоту Сон Пак., які наживалися за рахунок державного майна. За їхнього сприяння у 1581 році була проведена перевірка 5 баз флоту, яка виявила, що на базі опального темника не вистачало 3 матросів. Попри те, що половину особового складу інших баз складали мертві душі, підкуплені ревізори оцінили Пальпхо якнайнижче. Завдяки цьому у 1582 році керівництво флоту домоглося звільнення Лі Сунсіна з посади і позбавлення його звання темникаКар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан , . Переглянуто: 2009-06-23..
У червні 1582 року, після 4 безробітних місяців, Лі Сунсін поновився на столичній посаді завідувача кадрів Відомства військової підготовки. Цьому поновленню сприяло втручання Чо Хона, 1544–1592., губернатора провінції Чолла, Чолла-тоса., який довів фальсифікації перевірки 1581 року, та зміна голови Міністерства війни, яким став Лі Юльгук, далекий родич Лі Сунсіна. Новий міністр хотів зустрітися з останнім і запропонувати йому кращу посаду, але той відмовився.Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан . Переглянуто: 2009-06-23..
У листопаді 1583 року Лі Сунсін був призначений лейтенантом прикордонного форту Конво. у північнокорейській провінції ХамгьонМісце служби: повіт Себьоль, Хамгьон-Пукто, Корейська Народна Демократична Республіка.. На нього покладався захист місцевого населення від чжурчженів, які грабували корейські села і вивозили полонених на продаж в Китай. 17 грудня 1583 року, плануючи покінчити з кочовиками ватажка Ульчіне. У 1583–1587 роках Ульчіне був бейле (князем) маолянських чжурчженів (). У корейських джерелах їх називали «оранха» або «оранке» (), а у японських — «оранґай» (). Ці племена були складовою цзяньчжоуських чжурчженів і мешкали на території південно-східної Маньчжурії, на півдні річки Раздольна (китайською — Суйфен) і на північний захід від сучасного північнокорейського міста Хверьон. Ватажками цих чжурженів були нащадки бейле Ахацу (, ? — 1409 (1410)) з роду Хулігай ()., Лі Сунсін атакував його загони малим числом, заманив у засідку і розбив, здобувши голови двох знатних чжурчженів. За цю перемогу лейтенант сподівався на винагороду, але замість неї командир Північного округу, Пукпьонса. Кім Уса. видав йому догану за несанкціоновану військову операцію. Втім заслуги Лі Сунсіна оцінили у відомстві військової підготовки і підвищили до 7 чиновницького рангу.