Анрі́ Мішо́ (, 24 травня 1899, Намюр, Бельгія — 19 жовтня 1984, Париж) — французький поет і художник. Його твори часто асоціюють з сюрреалізмом, хоча він формально не належав до цієї течії.

Біографія

Анрі Мішо народився в родині ремісників. Батько його мав досить відому капелюшну майстерню. Дитинство Анрі Мішо пройшло в Брюсселі. Він навчався в пансіонаті в Анвері, потім перейшов у колеж Сен-Мішель. Під час навчання в ліцеї Мішо товаришував з майбутніми письменниками Ерманом Клосоном () та Камілем Ґемансом ().

Перші літературні проби Мішо позначені впливом Толстого й Достоєвського. Хоча Мішо багато читає, проте спершу планує обрати своїм фахом медицину, щоправда, швидко змінює своє ставлення до професії медика й наймається матросом далекого плавання. У 1920–1921 роках проводить у плаваннях. Відвідує Німеччину, Велику Британію, Південну й Північну Америку. Відкривши в цей час для себе Лотреамона, починає активно писати. У 1922 році виходить його перша збірка «Випадок циркулярного божевілля» (), в якій вже відчувається типовий стиль Мішо.

У 1920-х роках активно співпрацює з авангардистським часописом «Зелений диск», переїздить до Парижа, де знайомиться з поетом Жулем Сюперв'єлем, дружба з яким збережеться на все життя. У 1936 році вони разом відвідують Уругвай, звідки походить Сюперв'єль, а також беруть участь у міжнародному засіданні ПЕН-клубу в Буенос-Айресі. Під час цієї поїздки Мішо знайомиться з уругвайською поетесою Сусанною Сока, з якою мав близькі стосунки. Знайомиться і з Вікторією Окампо.

Окрім суто поетичних текстів Мішо пише реальні («Еквадор», «Варвар у Азії») й вигадані («Деінде») щоденники подорожей. Відомі його тексти, в яких відображений досвід Мішо з наркотиками, зокрема з мескаліном: «Жалюгідне чудо. Мескалін» (1956 р.) та «Пізнання прірви» (1961 р.). Хоча основним видавцем Мішо було видавництво «Ґаллімар», він публікує багато невеликих збірок з власним оформленням у маленьких видавництвах.

Паралельно з поезією Мішо цікавиться живописом починаючи з 1925 року, після відвідання виставки «сюрреалістів». Перша персональна виставка живопису відбулася в 1937 році. Часом малярство займає в нього більше часу, ніж література. Він залишив великий доробок малюнків, виконаних аквареллю, гуашшю, чорнилом, простим олівцем. Мішо також цікавиться східною каліграфією й використовує її в поєднанні з поетичними текстами.

Практика поєднання тексту й малюнка характерна для книжок Мішо, що постали внаслідок експериментів з мескаліном. Інтерес до наркотиків поєднується з інтересом до психіарії, Мішо неодноразово відвідує психіатричні лікарні, аби спостерігати за хворими з психічними розладами. Окрім мескаліну Мішо експериментував з ЛСД та деякими іншими галюциногенними речовинами.

Під кінець життя Мішо сторонився людей і вельми неохоче спілкувався з журналістами. У 1965 році він одержав Велику національну премію з літератури, прийняти яку відмовився. Помер від серцевої недостатньості у віці 85 років в Парижі.

Твори

Cas de folie circulaire, 1922 Les Rêves et les jambes, 1923 Fables des origines, Disque vert, Qui je fus, 1927 Mes Propriétés, 1929 Ecuador, 1929 Un barbare en Asie, 1933 La nuit remue, 1935 Voyage en Grande Garabagne, 1936 La Ralentie, Lointain intérieur, 1938 Plume, 1938 Peintures. GLM, Au pays de la Magie, 1941 Arbres des Tropiques, 1942 L'Espace du dedans, 1944 Épreuves, exorcismes, 1940–1944 Ici, Poddema, 1946 Peintures et dessins. Le point du jour, 1946 Meidosems. Le point du jour, . Ailleurs, 1948 Nous deux encore. Lambert, 1948 La Vie dans les plis, 1949 Poésie pour pouvoir. Drouin, 1949 Passages, 1950 Mouvements, 1952 Face aux verrous, 1954 L'Infini turbulent, 1957 Paix dans les brisements, 1959 Connaissance par les gouffres, 1961 Vents et poussières, 1962 Les Grandes Épreuves de l'esprit et les innombrables petites, 1966 Façons d'endormi, façons d'éveillé, 1969 Poteaux d'angle, 1971 Misérable miracle (La mescaline), 1972 En rêvant à partir de peintures énigmatiques, 1972 Émergences, résurgences, 1972 Moments, traversées du temps, 1973 Quand tombent les toits, 1973 Par la voie des rythmes, 1974 Idéogrammes en Chine, 1975 Coups d'arrêt, 1975 Face à ce qui se dérobe, 1976 Les Ravagés, 1976 Jours de silence, 1978 Saisir, 1979 Une voie pour l'insubordination, 1980 Affrontements, 1981 Chemins recherchés, chemins perdus, transgressions, 1982 Les Commencements, 1983 Le Jardin exalté, 1983 Par surprise, 1983 Par des traits, 1984 Déplacements, dégagements, 1985 (посмертно) Rencontres (avec Paolo Marinotti), 1991(посмертно) Jeux d'encre. Trajet Zao Wou-Ki, 1993 (посмертно) En songeant à l'avenir, 1994 (посмертно) J'excuserais une assemblée anonyme…, 1994 (посмертно) À distance, 1996 (посмертно)

Найбільш повно твори Мішо представлені в тритомному виданні Бібліотеки «Плеяди» () видавництва «Ґаллімар»: Henri Michaux, Oeuvres complètes, 3 v., Bibliothèque de la Pléiade, Gallimard, 1998–2004.

Література Bertelé R. Henri Michaux. Paris: Seghers, 1957. Bréchon R. Michaux. Paris: Gallimard, 1959. Jouffroy A. Henri Michaux. Paris: éd. Georges Fall, 1961. Bellour R. Henri Michaux ou Une mesure de l'être. Paris: Gallimard, 1965. Maulpoix J.M. Michaux, passager clandestin. Seyssel: Champ Vallon, 1984. Pacquement A. Henri Michaux: Peintures. P.: Gallimard, 1993. Schneider U. Der poetische Aphorismus bei Edmond Jabes, Henri Michaux und Rene Char: zu Grundfragen einer Poetik. Stuttgart: Steiner, 1998. Magazine littéraire, 1998, n°364 (спецвипуск присвячений творчості Мішо). Verger R. Onirocosmos: Henri Michaux et le reve. Paris: Presses Sorbonne nouvelle, 2004. Martin J.-P. Henri Michaux. Paris: Gallimard, 2004 (фундаментальна біографія). Margaret Rigaud-Drayton. Henri Michaux: Poetry, Painting, And The Universal Sign Oxford e.a. Oxford UP, 2005. Козовой В. Анри Мишо близкий и далекий// Мишо А. Поэзия. Живопись…, с.3-20. Великовский С. Между сумерками и канунами (Мишо. Шар. Френо. Гильвик)// Он же. Умозрение и словесность: Очерки французской культуры. Москва; Санкт-Петербург: Университетская книга, 1998, с.556-590. Попова А. Анри Мишо — вечно в скверном настроении?// Мишо А. Портрет А….с.373-404. Дюпен Ж. Созерцатель за работой (Анри Мишо)// Пространство другими словами…, с.257-268.

Українські переклади

Окремою збіркою твори Мішо українською були видані видавництвом «Юніверс» в 2001 році.

Див. Анрі Мішо, Внутрішній простір, упорядник Олег Жупанський, вид. Юніверс, Київ, 2001.

Більшу частину цієї збірки переклав Олег Жупанський.

Твори Анрі Мішо також перекладав Михайло Москаленко.

Див. Анрі Мішо. Спів у лабіринті, переклад Михайла Москаленка / Світовид. Літературно-мистецький журнал. Число IV (33), жовтень-грудень, 1998. — с. 28-40.

Примітки

Посилання

Міжнародний гурток друзів Анрі Мішо (фр.) Сайт про Анрі Мішо (фр.) Французькомовний сайт присвячений Анрі Мішо Мішо на сайті Жана-Мішеля Мопуа (фр.) Спогади Ромена Верже про Мішо (документальний фільм на 16 хвилин) (фр.) http://lib.i-lan.rdtc.ru/BORHES/s5.txt (Борхес про Мішо). http://www.artcyclopedia.com/artists/michaux_henri.html (картини й малюнки Мішо в музеях світу) https://web.archive.org/web/20060831053935/http://www.ville-ge.ch/musinfo/mahg/musee/presse/michaux/michaux.html