Євге́н Ти́мофійович У́дін (11 квітня 1937, Сталіно — 19 квітня 2026) — український графік, громадський діяч. Заслужений художник УРСР (1987). Член НСЖУ (1957) та НСХУ (1970). Брат Юрія Удіна, батько Олени Арутюнян, Вероніки Удіної.

Життєпис Навчався (1959—1960) у студії Івана Холоменюка в місті Чернівці (нині народний художник України).

Закінчив Львівський поліграфічний інститут (1966, спеціальність — книжкова графіка; нині Українська академія друкарства).

Від 1961 — в місті Тернопіль: працював у художньо-виробничих майстернях, згодом — у комбінаті (ТХВК) Художнього фонду України, 1976—1983 — голова бюро творчої групи ТХВК.

У 1983—1992 — голова Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України.

Член правління: Львівської організації СХУ (1977—1983), СХУ (1977—1989), Тернопільської обласної організації НСХУ (від 2001).

Доцент кафедри образотворчого мистецтва, викладач художньої графіки та технологій друкарства у Тернопільському національному педагогічному університеті.

Помер 19 квітня 2026 року у Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі.

Творчість Працює в друкованій, станковій, книжковій, газетно-журнальній, плакатній, прикладній графіці та екслібрисі.

Проілюстрував та оформив понад 120 книг для видавництв України і РФ, зокрема: «Між двома стенокардіями» Володимира Качалуби (1995), українські народні казки «Котик і Півник», «Рябеньке яєчко», «Про Ріпку» (2001—2002), «Наталка-нелегалка» Іларіона Пилипця (2004), «Проти течії» Богдана Мельничука (2006).

Творчість станкової графіки — серії:

«Моя Буковина» (1969-70, ліногравюра), «Чернівці» (1970, цинкографія), «Площа Ринок у Львові» (1977) Володимира Овсійчука, «Архітектурні пам'ятки Львова» (1978, кольорова автолітографія), «Пам'ятки України» (1970—1995), «Юліуш Словацький» (1989—2005), «Пам'ятки Тернопільщини» (1995—2005; всі — кольорова графіка).

Виставки Від 1961 року учасник художніх виставок в Україні й за кордоном: Болгарія, Канада, Польща, Румунія, Росія, Словаччина, США, Японія та інших країнах. Персональні виставки відбулися в містах Чернівцях у 1969 році (разом з Юрієм Джибраєвим), Вінниці у 1969—1970 роках, Тернополі, Кременці у 1975, 2001—2003, 2007 роках, Бережанах у 1980, 2001—2003 роках.

У 2002—2005 роках в рамках мистецьких акцій: виставка ілюстрацій до українських народних казок та серії «Костьоли Жешува» (грудень 2002 — березень 2003, ТОКМ; березень-травень 2003, Бережанський музей книги); 200] — експозиції, присвячені Рокові Польщі в Україні:

«Костьоли Жешува» (травень-липень, Бережанський музей книги; вересень, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка; листопад, ТАНГ); «Юліуш Словацький у графічних аркушах Євгена Удіна» (від вересня, Кременецький літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького); виставка книжкових ілюстрацій (жовтень 2003 — жовтень 2004, ТАНГ); виставка в Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі (лютий–березень 2016) // Телеканал ІНТБ, 16 лютого 2016..

Твори зберігаються у музеях, державних установах і приватних колекціях в Україні й за кордоном.

Премії та нагороди Відзнака Тернопільської міської ради — Почесний хрест «За заслуги перед містом Тернополем» (2001). Премія імені Іванни Блажкевич (2006). Премія імені братів Богдана і Левка Лепких (2010).

Примітки

Джерела

 — С. 596. Б. Мельничук, Л. Щербак. Удін Євген Тимофійович // Гусар Ю. Ілюстратор понад 120 книг в Україні і Росії: [11 квітня — 75 років від дня народження Євгена Тимофійовича Удіна] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 6 квітня (№ 14). — С. 4.

Посилання