Аліса Зіновіївна Розенбаум, відома як Айн Ренд (, , , Санкт-Петербург — , Нью-Йорк) — американська письменниця, драматург, сценарист й філософ російсько-єврейського походження. Авторка бестселерів,В наступних джерелах інформації Ренд називається філософом:

засновниця філософської системи об'єктивізму.

Біографія

Аліса Розенбаум народилась у Санкт-Петербурзі 2 лютого 1905 року. Після революції 1917 року сім'я переїхала до Криму, школу Аліса закінчила в Євпаторії.

У 1921 році вступила в Петроградський університет на спеціальність «соціальна педагогіка». Як і більшість інших «буржуазних» студентів, відрахована з університету незадовго до закінчення. Тим не менше, після скарг від групи зарубіжних вчених багатьом з відрахованих студентів було дозволено завершити навчання. Аліса закінчила університет у жовтні 1924 року.

Емігрувала до США у 1926 році, де працювала помічницею режисера в Голлівуді та була авторкою драми, що ставилася на сцені на Бродвеї в 1935—1936 роках. Потім переїхала до Нью-Йорка, щоб присвятити себе філософії та літературній творчості. Стала відомою як авторка «The Fountainhead» (1943) та найвідомішої праці — філософського роману «Атлант розправив плечі» (), надрукованого 1957 року. Померла в Нью-Йорку 6 березня 1982 року. Похована на Кенсіконському кладовищі біля свого чоловіка Френка О'Конора (помер у 1979 році).

Спадкоємцем філософських напрацювань Айн Ренд є Леонард Пейкоф, який останні 30 років життя Ренд був її учнем, соратником та другом. Наразі він вважається головним авторитетом її філософії об'єктивізму.

Погляди Айн Ренд є основоположницею філософії раціонального індивідуалізму, що протистоїть колективізму. Свої філософські погляди Ренд висловила через ідеал людини-творця, що живе виключно за рахунок своїх творчих здібностей та таланту.

У політиці Айн Ренд була прибічницею необмеженого капіталізму та мінімальної держави, вважала єдиною законною функцією держави захист прав людини (зокрема права власності). Політичні погляди Ренд знайшли відображення в її художніх творах та теоретичних працях, у яких наголошується на особистих правах (разом із приватною власністю) та вільному капіталізмі, що підтримуються конституційно обмеженою державою. Ренд була затятою противницею колективізму та етатизму разом з фашизмом, комунізмом та соціальною державою. Вона була атеїсткою та підтримувала етичний егоїзм (який вона називала «раціональним інтересом до себе») і так само була проти альтруїзму (який називала «моральним канібалізмом»)The moral cannibalism of all hedonist and altruist doctrines lies in the premise that the happiness of one man necessitates the injury of another. — Ayn Rand.

20 жовтня 1947 року Ренд свідчила в Комісії з розслідування антиамериканської діяльності у зв'язку з фільмом «Пісня про Росію». У своїх свідченнях Ренд оцінила цей фільм як комуністичну пропаганду. У цілому вона вважала, що переслідування у зв'язку з виявом комуністичних поглядів суперечить свободі слова, але при цьому вважала, що держава має право знати, хто є членом партії, що пропагує насильство для досягнення політичних цілей. При цьому вона підтримувала приватні заходи для скорочення проникнення комуністичної ідеології в кіно:

«Принцип свободи слова вимагає … щоб ми не приймали законів, які забороняють [комуністам] висловлювати свої переконання.Однак, принцип свободи слова не передбачає … що ми зобов'язані давати їм роботу і підтримувати наше власне знищення за наш рахунок.»

Об'єктивізм Ренд глибоко вплинув на лібертаріанський рух. , один з основоположників Лібертаріанської партії, заявив, що «без Айн Ренд лібертаріанського руху не існувало б».

Сама Ренд ніколи не вважала себе лібертаріанкою і доволі негативно відгукнулася про цей політичний рух у 1976 році після лекції в Бостоні, відповідаючи на запитання про зайняте положення в Лібертаріанській партії:

«Я не хочу витрачати на це свій час, це дешева спроба отримати популярність. Вони крадуть мої ідеї, змішують їх з цілковитою протилежністю — релігійним фанатизмом, анархізмом та іншими інтелектуальними нісенітницями, які можуть знайти, а потім називають себе лібералістами і претендують на президентське крісло. Це найгірша наруга над ідеями та філософією взагалі.» — Бостон, Форум Форд-Голлу, 1976

Зв'язуючи лібертаріанство з анархізмом, Ренд не визнавала, що її цілі та погляди збігаються з цілями лібертаріанців, і не шукала з ними союзу:

«Будь ласка, не кажіть, що вони наслідують мої цілі. Я не прошу і не приймаю допомогу від інтелектуальних виродків. Мені потрібні люди філософськи освічені — люди, які розуміють мої ідеї, розумно відносяться до них і правильно їх перекладають … Я відкидаю жалюгідний лозунг „Ціль виправдовує засоби“ … Ціль не виправдовує засоби — не можна досягти хорошого дурними засобами. Нарешті, лібертаріанці не заслуговують назви „засоби“ для будь-якої цілі, і тим більше цілей розповсюдження об'єктивізму.» — Бостон, Форум Форд-Голлу, 1981

Magnum opus всієї наукової та художньої творчості Айн Ренд є художній фантастичний філософсько-політичний роман у трьох томах «Атлант розправив плечі». Згідно з даними опитування 1991 року, проведеного Бібліотекою Конгресу США та «Клубом книги місяця», «Атлант розправив плечі» був другою після Біблії книгою, яка призвела до найбільших змін у житті американських читачівMichael Shermer. The Mind of the Market. (2008). Times Books. ISBN 0-8050-7832-0, p. XX. У результаті тримісячного онлайн опитування «100 найкращих книг 20 століття» видавництвом Сучасна Бібліотека в 1998 роціSubject of article: Headlam, Bruce. «Forget Joyce; Bring on Ayn Rand .» The New York Times July 30 1998, G4 (Late Edition, East Coast).Subject of article: Yardley, Jonathan. «The Voice of the People Speaks. Too Bad It Doesn't Have Much to Say.» The Washington Post August 10 1998, D2 (Final Edition). Retrieved from ProQuest Historical Newspapers. роман опинився на першому місці, хоча не був обраний до переліку кандидатів радою авторів та дослідників видавництва«100 Best Novels ». RandomHouse.com. Retrieved June 20 2006.. Результати підбивались на основі 217 520 голосів«100 Best ».

Бібліографія Айн Ренд написала, зокрема, такі книжки:

Художні твори

Романи «Атлант розправив плечі» (Atlas Shrugged, 1957) — Київ: Наш Формат, 2015. — 456 c. — ISBN 978-617-7279-067 «Чоловік, якого я купила» («The Husband I Bought», 1926) — Харків: Фоліо, 2015. — 480 c. — ISBN 978-966-03-7155-2 «Джерело» (The Fountainhead, 1943) — Київ: Наш Формат, 2016. — 752 c. «Ми, живі» (We the Living, 1936) — Київ: Наш Формат, 2021. — 504 c. — ISBN 978-617-7863-51-8

Інше «Вночі 16 січня» (Night of January 16th,1934) «Гімн» (Anthem, 1938)

Публіцистичні твори «Для нового інтелектуалу»; For the New Intellectual (1961) «Чеснота егоїзму»; The Virtue of Selfishness (1964) «Капіталізм: Невідомий ідеал»; Capitalism: The Unknown Ideal (1966) «Романтичний маніфест»; The Romantic Manifesto (1969) «Нові ліві: контрпромислова революція»; The New Left: The Anti-Industrial Revolution (1971) «Вступ до об'єктивістської епістемології»; Introduction to Objectivist Epistemology (1979) «Філософія: Кому вона потрібна»; Philosophy: Who Needs It (1982)

Переклади українською

Айн Ренд. «Атлант розправив плечі» у 3 частинах. Переклад з англійської: Артур Переверзєв, Вікторія Стах, Софія Андрухович. Київ: Наш Формат. 2015 Айн Ренд. Атлант розправив плечі (1 частина): Несуперечність. Переклад з англійської: Артур Переверзєв, Вікторія Стах. Київ: Наш Формат, квітень 2015. 456 стор. ISBN 9786177279067 Айн Ренд. Атлант розправив плечі (2 частина): Або — Або. Переклад з англійської: Софія Андрухович. Київ: Наш Формат, липень 2015. 472 стор. ISBN 9786177279159. Айн Ренд. Атлант розправив плечі (3 частина): А є А. Переклад з англійської: Софія Андрухович. Київ: Наш Формат, вересень 2015. 480 стор. ISBN 9786177279166. Айн Ренд. Чоловік, якого я купила. З ранніх творів. Переклад з англійської: Володимир Горбатько. Харків: Фоліо, 2015. 480 стор. ISBN 978-966-03-7155-2 Айн Ренд. Джерело. Переклад з англійської: Олена Замойська. Київ: Наш Формат, 2016. 753 стор. ISBN 978-617-7279-55-5

Див. також Атлант розправив плечі Ніч 16 січня 10895 Айнренд — астероїд, названий на честь письменниці.

Примітки

Література

Wolfram Eilenberger: Feuer der Freiheit: Die Rettung der Philosophie in finsteren Zeiten (1933—1943). Klett-Cotta, 2020, ISBN 978-3-608-96460-8.

http://www.sf-encyclopedia.com/entry/rand_ayn

Посилання

Джонатан Чейт. На сторожі достатку // Спільне. — 20.05.2010. Ayn Rand Biographical FAQ на сайті Objectivism Research Center Frequently Asked Questions About Ayn Rand на сайті Ayn Rand Institute Ayn Rand Lexicon http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?2878