Д-р Рома́н Гна́тович Яросе́вич (19 травня 1862, с. Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область — 28 травня 1934, Станиславів, нині Івано-Франківськ) — український галицький лікар, педагог, громадсько-політичний діяч, дипломат. Депутат австрійського парламенту (1897-1900 рр.). Доктор філософії (1885, Відень), доктор медицини (1894, Краків). Член Українського лікарського товариства (1910 р.).

Життєпис Народився 19 травня 1862 р.Franz Adlgasser. Kurzbiografie Jarossewytsch (Jarosevyč), Roman Dr. phil. Dr. med. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918. в селі Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область (тоді Косівський повіт, Коломийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Батько — о. Гнат Яросевич († 1877). Дитячі роки пройшли у Бедриківцях, нині Чортківського району Тернопільської області)Горбоватий В., Гуцал П., Чубата Д. Яросевич Роман Гнатович // .

Закінчив Коломийську гімназію в 1880 р., студіював теологію і філософію у Львівському (1881—1883), Віденському (1883—1885) університетах. Доктор філософії (1885, Відень). Викладав у гімназіях Коломиї (грецьку, латину, українську мови; вчитель Василя Стефаника), Кракова. В 1887—1894 рр. навчався на медичному факультеті Краківського (Ягеллонського) університету. Один із діячів «Академічної громади» українських студентів Краківського університету. Доктор медицини Краківського університету (1894 р.).

Після закінчення медичних студій працював лікарем у Борщеві (1894; або (1895—1905 р.Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 272—273.). Посол Райхсрату Австро-Угорщини від 14 округу Борщів — Мельниця — Заліщики — Товсте — Чортків — Буданів — Гусятин — Копичинці — Теребовля — Гримайлів — Скалат — Підволочиськ у 1897—1900 рр. Під час селянського страйку 1900 р. прибув сюди, підтримав страйкарів. У Відні на зустрічі з прем'єром висунув вимогу вивести з повіту війська; з парламентської трибуни виступив на захист 22 засуджених селян.

З 1905 проживав у Станиславові, де був контрактовим лікарем-стоматологом при Дирекції залізниць (мав лікарську практику від 1908 р.). Звільнений з роботи польською владою. Член Станиславівської повітової «Просвіти». Належав до Українського лікарського товариства (з 1910). За участь у визволенні зі станиславівської в'язниці Мирослава Січинського у 1910 (1911) р. заарештований, за браком доказів випущений на волю.

У 1907 р. невдало кандидував на виборах до Райхсрату Австро-Угорщини в окрузі Бучач — Снятин.

У 1914—1917 р. проживав у Відні. Учасник Акту Злуки ЗУНР та УНР, делегат Трудового конгресу України в Києві (член комісії закордонних справ). Учасник державної наради керівництва УНР у Вінниці (лютий 1919 р.).

Член Української радикальної партії (співзасновник і провідний діяч РУРП (1890—1899 р.). Голова української фракції австрійського парламенту від радикальної партії (1897—1900 рр.). У 1898 р. разом з іншими послами австрійського парламенту підписав звернення від українського народу до цісаря (до 50-річчя вступу на престол цісаря Франца Йозефа та 50-річчя ліквідації панщини), домагаючись національної автономії та поділу Галичини на польську та українську частини з центрами у Кракові та Львові. У травні 1899 р. вийшов із складу Радикальної партії, став засновником Української соціал-демократичної партії (УСДП, від 1899 р.). Підтримував контакти з Іваном Франком, фінансував видання його творів.

Після Визвольних змагань відійшов від політики. Зі встановленням польської влади у Галичині обраний головою об'єднання лікарів Станиславівського відділу державних залізниць.

Помер в Станиславові унаслідок важкої хвороби 28 травня 1934 року. Водночас в окремих джерелах побутує версія, що Роман Яросевич покінчив життя самогубством. Початково був похований на міському цвинтарі Станиславова (нині Меморіальний сквер). На початку 1980-х під час руйнування кладовища радянською владою могила увійшла до переліку поховань, які підлягали знищенню. Натомість Івано-Франківський міськвиконком дав дозвіл родичам Романа Яросевича на перепоховання його останків на сільському цвинтарі в Микитинцях, неподалік котрих покійний певний час мешкав.

Вшанування пам'яті Згідно до ухвали Івано-Франківського міськвиконкому від 10 лютого 1993 року на честь Романа Яросевича в місті було перейменовано вулицю Миколи Баумана.

Праці Автор статей про українські справи у віденських часописах «Arbeiter Zeitung» та «Die Zeit». Автор статей громадсько-політичної тематики в австрійських, українських часописах. Jarosiewicz R. Über das Euchologium SinaiticumÜber das Euchologium Sinaiticum (Bericht des Real-gymn. in Kolomyja) / Roman Jarosiewicz. Kolomea 1888. Oblak V. Dr. Roman Jarosiewicz, Über das Euchologium Sinaiticum. Kolomea 1888. 8о, 40. Prokop Lang, Jazykovmeckij rozbor Euchologia Sinajskeho. V Pribrami 1888. 8о, 53. / Vatroslav Oblak // Ljubljanski zvon. 1889. Št. 2. Str. 114-118. = Oblak V. Euchologium Sinaiticum, von Dr. Roman Jarosiewicz undProkop Lang / Archiv für slavische philologie. 1888. Vol. 14. S.590-592.

Примітки

Джерела Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 442-443. Горбоватий В., Гуцал П., Чубата Д. Яросевич Роман Гнатович // Довгошия П. Увійти в таємниці духу. — Тернопіль: «Астон», 2012.

Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 272–273. — ISBN 978-966-457-087-6. Яковлєв Ю. "Роман Яросевич — провідний діяч РУРП у першій половині 1890-х рр. // Вісник Прикарпатського університету. Серія Історія. — Івано-Франківськ, 2013. — С. 333–343. Franz Adlgasser. Kurzbiografie Jarossewytsch (Jarosevyč), Roman Dr. phil. Dr. med. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.

Посилання Інститут історії України НАН України. Яросевич Роман Івано-Франківськ. Історія назв вулиць Івано-Франківська