Концентраційний табір Веббелін (), знаходився за декілька кілометрів від міста Людвіґслуст (у північній частині східної Німеччини), бувши додатковим табором концентраційного табору Ноєнґамме. СС заснувало Веббелін для розміщення в'язнів евакуйованих з інших таборів щоби запобігти їх визволення Союзними силами. Концтабір був розташований між селом Веббелін та м. Людвіґслуст та проіснував лише 10 тижнів — з 12 лютого до 2 травня 1945 року. У свій пік, у Веббеліні знаходилося 5 000 в'язнів, більшість яких страждало від голоду та хвороб. Табір було звільнено 2 травня 1945 року.
Історія
Невеликий табір званий «Чаплине гніздо» () було засновано у вересні 1944 року для американських військовополоненних у 500 метрах від пізнішого концтабору Веббелін. 12 лютого 1945 група в'язнів була перевезена для будівництва більшого табору, званого тепер Концентраційний табір Веббелін . СС лікар Альфред Тшебіньскі під час суду над ним повідомив, що до кінці березня 1945 року у Веббеліні утримувалось 648 осіб. У середині квітня сюди було перевезено 4 000 в'язнів зі зони винищувальних таборів в Равенсбрюку та Ноєнґамме.Link to Wöbbelin:
2 травня 1945 року, американські 8-а дивізія піхотинців та 82-а десантна дивізія вступили у Веббелін. Життєві умови в таборі, як було виявлено американцями, були плачевними. У таборі майже не було їжі чи води і деякі в'язні вдалися до людоїдства. На час прибуття союзних сил, в таборі було знайдено 1 000 трупів в'язнів. Згодом, американська армія наказала міським жителям Людвіґслюста відвідати табір і поховати мертвих.
7 травня, 1945 року 82-а американська десантна дивізія провела похорони та поховання 200 в'язнів у м. Людвіґслуст. У церемонії поховання брали участь громадяни Людвіґслуста, полоненні німецькі офіцери та декілька сотень американських солдат з десантної дивізії. Християнський капелан американської армії промовив панагерик говорячи наступне:
«Злочини вчинені тут у ім'я німецького народу та у його виправдання були незначними у порівнянні з тими виявленими у концентраційних таборах в інших частинах Німеччини. Тут не було газових камер чи крематорія; цим людям з Голландії, Росії (СРСР), Польщі, Чехословаччини та Франції було просто дозволено голодувати до смерті. На відстані 4 миль від ваших зручних квартир, 4 000 людей були змушені жити як тварини, позбавлені навіть їжі, щови б дали вашим псам. Протягом 3 тижнів, 1.000 цих людей були заморені голодом до смерті; 800 з них були поховані в ямах у навколишніх лісах. Ці 200, що лежать перед нами у цих могилах були віднайдені скиненими у купи висотою 4-5 футів у одній будівлі та лежачими поміж хворими та помираючими у інших будівлях.»
Згідно з указами генерала Дуайта Ейзенхауера, верховний командувач союзних сил — американської армії в Людвігслусті наказав щоби «усі жертви звірств були поховані у громадському місці» з хрестами поміщеними над могилами християн та зірками Давида над юдейськими могилами а також кам'яними монументами для вшанування пам'яті загиблих.
Галерея
Примітки
Посилання Американський меморіальний музей Голокосту — Веббелін Mahn und Gedenkstaetten Woebbelin — Музей та меморіал у Веббеліні, Німеччина
Див. також Сталаг