Пам'ятники Чернівців

У місті Чернівці існують чимало пам'ятників, причому як українським діячам історії та культури, так і діячам інших народів, що залишили свій слід в історії міста. Так вже склалося історично, що у ХХ столітті в Чернівцях не раз зносили (переносили) одні пам'ятники, і подекуди на їхні ж місця ставили інші. {| class="wikitable sortable" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |- bgcolor="#EBE05F" |bgcolor="#CD5700"|Назва |bgcolor="#CD5700"|Рік встановлення |bgcolor="#CD5700"|Розташування |bgcolor="#CD5700"|Фото |bgcolor="#CD5700"|Короткі відомості |- |Воїнам-«афганцям» |2004

|Споруджений у 2004 році. |- |Героям Буковинського куреня | 1995 |у сквері на розі вулиць Руської й Садовського | |Споруджений у 1995 році. Автор — Іван Салевич. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї». |- |Сидору Воробкевичу | 2006 2023 |у сквері навпроти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | |Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з мідіБютівці оновлять пам'ятник Сидору Воробкевичу у Чернівцях // повідомлення за 10 травня 2006 ролку на buknews.cv.ua «Всі новини Буковини» . Автор — Микола Лисаківський. Після проведення архітектурного конкурсу Департаментом урбаністики та архітектури було встановлено новий пам'ятник Воробкевичу. Він був виготовлений за гроші меценатів. |- |Полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена | |на розі вулиць Головна та Героїв Майдану | |На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам'ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місцеЧернівці, липень 2004 та січень 2009 років на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка .На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина». |- |Гакману Євгену, митрополиту | 2006 |перед Святодухівським православним кафедральним собором | |Встановлено навесні 2006 року. |- |Главці Йозефу | |в дендропарку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | |Встановлено у 1937 році, скульптор А. Северін. |- |Емінеску Міхаю | 2000 |у скверику на вулиці Бандери | |Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року. |- |Пам'ятний знак жертвам Голодомору | 2018 | на розі вулиць Руської та Шевченка | | Пам'ятник складається з двох майданчиків, на яких розташовані три чорних гранітних куби, які викарбував скульптор Іван Салевич ще у 2005 році. На їхніх гранях викарбували роки голодомору, а також слова «Голодомор, геноцид, репресії». Куби оточують 14 шестиметрових вертикальних чавунних стовпів, на вершинах яких — стебла пшениці з достиглим колосом, яке пов'язується з сумнозвісним законом «трьох колосків». Хоч Буковина не була у складі СРСР у 1930-х роках, вона застала не менш жахливий Голодомор 1946—1947 років, який спричинив масову загибель людей через експорт-допомогу зерна СРСР повоєнним соціалістичним країнам Європи. |- |Ференцу Лісту|2015 |у сквері біля площі Філармонії | |Пам’ятний знак збудовано за проектом ужгородського скульптора Михайла Колодка. "Наверху рояля я помістив мініатюрну гротескну фігурку Ференца Ліста. Таким чином хотів показати вічність музики порівняно з людиною, навіть такою геніальною, — пояснив архітектор. — Позаду стели встановлений датчик руху. Якщо натиснути на клавішу, він спрацює і почне лунати 2-га угорська рапсодія — один із найвідоміших творів композитора. Вона навіть лунала у мультфільмі «Том і Джеррі». |- |Ользі Кобилянській| 1980 |перед будівлею Чернівецького музично-драматичного театру імені Кобилянської | |Встановлений у 2 серпня 1980 року. Автори — скульптори Анатолій Скиба, М. Мірошниченко; архітектор О. Таратута. |- |«Колиска миру», скульптурна композиція | 1992 |перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Героїв Майдану, 5 | |Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940—1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916—1989). Скульптор — Деніс Сміт (США). |- |Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства | 2004 |на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки | |Автор — Володимир Гамаль. |- |Осипу Маковею| |біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича

|Милосердю / «Харитська група»| 1910 |на території Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні № 1 по вул. Буковинська, 4 | |Встановлений 2 грудня 1910 року відомим австрійським скульптором Теодором Штундлем. Відновлений пам'ятник відкривав міський голова Микола Федорук на Миколая 2006 року (19 грудня)На Миколая у Чернівцях відкрили відновлений пам'ятник Милосердю — «Кариту» // інф. за 20 грудня 2006 року на zik.com.ua Західна інформаційна корпорація. Напис на пам'ятнику «Пам'яти своїх в Бозі спочилих батьків: Мозеса Фішера (1823—1902) та Хани Сари Фішер (1825—1902) присв'ятив цей символ людяності і любові до ближнього д-р Герман Фішер дворянин фон Мосара». |- |«Серце кохання», скульптурна композиція| 2006 |у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка | |Встановлено на День закоханих, 14 лютого) 2006 року. Автор — луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на місці з'єднання — гойдалка. Вгорі напис: „Я тебе кохаю“. На самому ж серці є табличка з написом „Це серце я присвятив коханій і всім закоханим світу“» (опис самого автора). Проєкт пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року. Нині є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодятами в день весілля. |- |«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція | 2008 |на фасаді адміністративного будинку за адресою: пл. Центральна, 10 | |На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008. |- |Юрію Федьковичу|1995 |у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича | |Напис на постаменті: «Я люблю мою Русь-Україну, я вірую в її будучину…». |- |Францу-Йосифу I| 2009 |у сквері на вулиці Марії Кордуби | |Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом лідера громадсько-політичної організації «Фронт Змін» уродженця Чернівців Арсенія Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова Микола Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськістьЯценюк за власні кошти збудував пам'ятник імператору Францу-Йосифу // повідомл. за 3 жовтня 2009 року від УНІАНБабця Австрія — дідусь Франц Йосиф. У Чернівцях відкрили пам'ятник останньому імператору Австро–Угорщини // «Україна Молода» № 184 за 6 жовтня 2009 року. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов. |- |Паулю Целану| 1992 |біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка на вул. Головній | |Встановлено у 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич. |- |«Цісарська скеля»| 1908 |у парку імені Юрія Федьковича | |Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа. |- |«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак | 2008 |у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста | |Встановлений 2008 року (з нагоди 600-річчя міста). Є подарунком місту відомого чернівчанина Я. П. Табачника. Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш). |- |Тарасові Шевченку| 1999 |у нижній частині Центральної площі | |Встановлений у травні 1999 року. Автор — Микола Лисаківський. |- |Тарасові Шевченку| |у парку імені Юрія Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Колишні пам'ятники НазваДата встановленняДата знесенняРозташуванняФотоКороткі відомостіТанк екіпажу гвардії-лейтенанта П. Ф. Нікітіна3 березня 2022вул. ВокзальнаТанк з екіпажем на чолі з гв. лейтенантом П. Ф. Нікітіним начебто першим з радянських танків заїхав у Чернівці 25 березня 1944 року. Демонтований 3 березня 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в УкраїнуУ Чернівцях демонтували монумент із радянським танком.«Перемога», обеліск 1946 2022на Соборному майдані перед скверомВстановлено 14 липня 1946 року на честь першої річниці перемоги над нацистською Німеччиною. На місці недобудованого румунського воєнного пам'ятника невідомому солдатуЛашкевич М. С., Бойко І. Д. Запрошуємо на екскурсію Чернівцями. Путівник. — Чернівці, 2008. — С. 156—157.. Демонтований у серпні-вересні 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в УкраїнуУ Чернівцях демонтують залишки монументу Перемоги

Примітки

Використані література і посилання

Прогулянка Чернівцями та Буковиною. Путівник. — К.: Балтія-Друк, 2008. — 268 с. — ISBN 966-8137-38-8. М. С. Лашкевич, І. Д. Бойко. Запрошуємо на екскурсію Чернівцями. Путівник. — Чернівці, 2008. — 175 с. Чернівці, липень 2004 та січень 2009 років на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка Фотогалерея Чернівців. Фотоальбом. // Пам'ятники Чернівців Політика пам'яті і пам'ятники: Львів — Чернівці // стаття-порівняльна характеристика пам'ятників у Львові та Чернівцях на сайті zaxid.net'', незалежне інформаційно-аналітичне інтернет-видання] Інформація про пам'ятники в Чернівцях на www.stejka.com

Пам'ятники Чернівців

Źródło i licencja