Готелі Львова — мережа готелів міста Львова.
Історія розвитку До приходу Австрії у Львів готелів у місті не існувало. Були заїжджі двори, що могли прийняти мандрівника на нічліг, але прирівнювати їх до готелів, навіть по мірках того часу безглуздо. Перший справжній готель у Львові з'явився у 1785 році.
1785 рік
Під римським цезарем — знаходився на вул. Кароля Людвіка 15 (сучасний пр. Свободи 15). Триповерхова будівля готелю була споруджена підприємцем Йоганном (Яном) Прешелем на місці де до того знаходився, так званий Альвертівський двір, який належав Юрію Потоцькому, в котрого Прешель і викупив цю ділянку. Для будівництва готелю використали цеглу розібраного шпиталю Святого Духа на теперішній площі Івана Підкови, що було звичайною практикою того часу. Готель зображено на літографії К. Ауера (дальня перспектива). Після смерті Прешеля будівлю готелю зайняла генеральна військова комендатура, яка розміщувалась в будівлі до 1839 року. Військові обнесли будинок готелю та залишки Альвертівського двору високою кам'яною стіною. У 1840 році підприємець Фелікс Лянг вирішив повернути будівлі її готельне призначення. Для цього в тому ж році архітектором Вільгельмом Шмідтом була проведена реконструкція споруди та розібрано мур, зведений військовими. Оскільки імперія Габсбургів на той час уже перестала зватися «Священно-Римською імперією», готель, до 1848 року, перейменовано на готель Англійський / Hotel Angielski, що мав сто умебльованих номерів. Після того як у 1848 році у Львівській ратуші виникла пожежа, в готелі Англійському деякий час розташовувався магістрат. Принаймні з 1875 року в готелі знаходився ресторан. До 1880 року власником готелю була родина Барончів. Щонайменше в 1875 році відносився до категорії другорядних готелів. Будівля готелю знесена до 1889 року. Сьогодні на місці готелю знаходиться Музей етнографії на проспекті Свободи. Слід зазначити, що наприкінці XIX століття (через знесення споруди) готель Англійський було перенесено на вул. Кароля Людвіка 25 (сучасний пр. Свободи), де до того часу діяв інший готель Під білим конем (готель Келлера). До 1935 року готель Англійський імовірно переносили ще один раз так як в тогочасних путівниках Львова він згадується за адресою вул. Камінського 3 (сучасна вул. Яна Жижки).
1793 рік В межах міста Львова (не беручи до уваги околиці), крім готелю Під римським цезарем працював щонайменше один заїзджий двір, а саме:
Заїжджий двір Під Трьома Гаками — імовірно діяв з 1793 року до часу знесення (до 1812 року). У 1812 році на цьому місці побудовано нову споруду, яку перейменовано на готель Російський / Hotel De Russie / Hotel Rosyjski (згодом, в жовтні 1862 році, вчергове перейменовано на готель Жорж Гоффман / Hotel George Hoffmann в честь свого власника з 1816 року, який ще пізніше, щонайменше з 1868 року, іменовано готель Жорж / Hotel George'a) — знаходився на пл. Марійській 1 (сучасна пл. Міцкевича 1) і діяв в старій будівлі до часу її знесення з метою спорудження нової споруди готелю (1899 рік). Починаючи від 1864 року перший поверх було зайнято різноманітними крамницями. У 1872 року проведено перепланування першого поверху, пов'язане зі створенням єдиного центрального входу. При цьому бокові заїзди було закладено і перетворено на торгові приміщення. 1874 року до готелю прибудовано довгий двоповерховий флігель із фасадом на південно-західній межі ділянки. Протягом 1881–1883 років прибудовано ще два флігелі (три- і чотириповерховий), внаслідок чого готель став великою замкнутою спорудою із внутрішнім двором. 1888 року проведено реконструкцію перекриття та даху головного (найстарішого) будинку. Принаймні з 1875 року в готелі знаходився ресторан. З 1876 до 1878 року в готелі діяла «Книгарня Владислава Белзи». Щонайменше з 1894 року відносився до категорії першорядних готелів. У 1901 році споруджено нову будівлю готелю Жорж. Готель працював станом на сьогодні. З 8 січня 1901 року (дата відкриття) номери коштували від 6 до 24 ринських. В 1906 р. архітектор Іван Левинський надбудував третій і четвертий поверхи над частиною будівлі з боку півдня. В цьому ж році інженер Володимир Підгородецький реконструював покриття над основною частиною будинку. Станом на 1914 рік вартість проживання становила від 3.00 крон. Принаймні з 1816 року і до початку XX століття власником знесених та новозбудованих готелів була родина Гоффманів. В львівських газетах повідомляли, що: «5 листопада 1919 р. знаний шахрай Маркус Фершейн видурив у гостя готелю Ромуальда Чайковського 200 корон завдатку за 150 кг білого цукру. Результат — ні „купця“, ні цукру, ані завдатку», а також, що: «13 вересня 1929 р. відбувся сенсаційний влам у готель Жорж. Вранці власник крамниці дамського одягу, що в готелі Жорж, Якоб Постамент виявив, що вкрадено йому багато дорогого вбрання, у тому числі хутра. Слідство виявило, що злодій дав себе замкнути в крамниці звечора і протягом ночі встиг розбити касу, в якій було 4100 румунських лей, поцупити діамантовий перстень, велику кількість бобрових шкурок, плащ на хутрі вартістю 1 500 000 марок та кілька дорогих дамських плащів. Загальна шкода виносить близько 10 мільйонів марок. За висновком поліції злодіїв було двоє. Спакувавши речі, вони розбили залізні двері з магазину до внутрішнього подвір'я і вибралися з готелю крізь лабіринт пивничних закамарків на вулицю». В 1927–1929 рр. переплановано внутрішні приміщення, надбудовано п'ятий поверх з боку півдня. Читальний зал та ресторан готелю 1932 р. перебудовано за проектом архітектора Тадея Врубеля. Реконструкції проводилися також в 1940–1950-ті рр. і в 1990-ті рр. В період радянської окупації 1940 р. готель одержав назву Львів, а в 1945 році знову перейменовано на Інтурист. З 1995 року — повернуто історичну назву готель Жорж. В готелі (як в попередньому, так і в існуючому будинку) зупинялося багато відомих особистостей, зокрема: Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, Етель Ліліан Войнич, Моріс Равель, Жан-Поль Сартр, Ян Кєпура, шах Ірану Музаффер ед-дін, Юзеф Пілсудський, Микита Хрущов, Олександр Корнійчук.
1858 рік
Готель Європейський / d'Europe / Hotel Europejski (попередня назва станом до 1875 року готель Дреснер / Hotel Dresner) — знаходився на пл. Марійській 4 (сучасна пл. Міцкевича 4). Щонайменше з 1875 року в готелі знаходився ресторан Альснера / Alsnera. Принаймні з 1894 року відносився до категорії першорядних готелів. Станом на 1911 рік рестораном управляв Хенрик Герлах (Henryk Gerlach), сніданок коштував 70 гелерів, обід — від 2.80 крон. Принаймні станом на 1911-1914 роки власником готелю був Альберт Шковронь (Albert Szkowron), а вартість проживання стабільно становила від 2.40 до 12 крон. 1920 готель придбав купець Антоній Увєра. Станом на 1934 рік вартість номера починалась від 4 польських злотих. У 1935 році архітектор Ф.Касслер розробив проект, було зроблено перепланування, укріплено фундаменти, надбудовано 5-й поверх. Докорінно перебудовано сходову клітку. Фасад обшито плитами зі штучного каменю, а вестибюль оздоблено алебастром. Фасад було повністю перероблено у стилі функціоналізму. В період радянської окупації (50-х — 80-х роках XX століття) перейменовано на готель Україна. Станом на сьогодні розміщується Львівська регіональна філія «Укрексімбанку». Готель Ланга / Hotel Langa — знаходився на пл. Марійській (сучасний пр. Свободи 6/8); Згодом у 1893 році перейменовано на готель Вікторія / Hotel Victoria — знаходився на вул. Гетьманській 8 (сучасний пр. Свободи 6/8). Станом на 1911 -1914 роки: в готелі знаходилась домашня кухня; власник готелю — Кароль Швідзіньскі (Karol Swidzinski); вартість проживання стабільно становила від 2.40 крон. Будівля готелю на сьогоднішній день знесена. Готель (в деяких джерелах — заїжджий двір) Кухна / Hotel Kuhna — знаходився на вул. Кароля Людвіка (сучасний пр. Свободи); Готель молдавський / Hotel moldawski; Готель Сливінського / Hotel Śliwińskiego; Готель подільський (в деяких джерелах — Подільський заїзджний двір) / Hotel podolski (Podolski zajazd) — знаходився на вул. Чарнецького (сучасна вул. Володимира Винниченка). Згодом, принаймні в 1935 році, в джерелах згадується робота Готелю подільський / Podolski, який знаходився за іншою адресою на вул. Городоцькій 91 (сучасна вул. Городоцька); Готель під білим конем / Hotel pod białym koniem (готель Келлера) — знаходився за адресою вул. Кароля Людвіка 25 (сучасний пр. Свободи). Наприкінці ХІХ ст. сюди перенесено готель Англійський; Готель під тигром / Hotel pod tygrysem, знаходився на пл. Марійській (сучасна пл. Міцкевича) навпроти готелю Жорж. При готелі працював ресторан, де зустрічалися львівські літератори. Був знесений до 1871 року (на його місці Будівничий банк спорудив дві кам'яниці); Готель Криницького / Hotel Krynickiego; Готель Міліковського / Hotel Milikowskiego; Під залізничною колією / Pod kolei żelazną; Під оленем / Pod jeleniem (в газетах 1864 року згадується назва Під золотим оленем / Pod zlotym jeleniem); Будинок (в деяких джерелах — Готель) Лещинського / Dom (Hotel) Leszczyńskiego; До Гросханда / do Groshanda; До Сусмана / do Süssmanna; До Ванка / do Wanka; До Маргошеса / do Margoszesa.
Також у той час у Львові приймали туристів заїзні будинки, зокрема: № 181 2/4, № 182 2/4, № 186 2/4, № 512 4/4, № 514 4/4, № 176 2/4.
Поряд з готелями та заїжджими будинками гостей в місті приймали для проживання в приватних помешканнях.
Список осіб які приїхали та від'їхали зі Львова систематично оприлюднювався в місцевій газеті «Газета Львівська» (Gazeta Lwowska).
1859 рік
В тогочасній газеті згадується також діяльність готелю Краківський / Krakowski — знаходився на розі вул. Пекарська 2 і пл. Бернардинська 8 (сучасна пл. Соборна). Готель мав три поверхи, в ньому знаходився ресторан, був заїзд для фур та екіпажів, вартість проживання становила від 1.60 до 6 крон. Згодом до 1911 року (в деяких джерелах — до 1914 року) будівля була розібрана разом з суміжним будинком Генерального військового командування Галичини (пл. Соборна 6) — і на місці двох триповерхових кам'яниць у стилі казенного австрійського класицизму звели новий готель Краківський / Hotel Krakowski, який вважали найбільш елегантним у місті. З того часу готелю присвоєно адресу пл. Бернардинська 7 (сучасна пл. Соборна 7). За часів радянської окупації і до сьогодні тут знаходиться апеляційний суд Львівської області.
Також у той час у Львові приймали туристів заїзні будинки, зокрема: № 179 2/4, і № 111 4/4.
1864 рік В тогочасній газеті згадується також діяльність готелю Манщ / Hotel Mansch.
Також у той час у Львові зокрема приймав туристів заїзний будинок № 672 2/4.
1868 рік
Готель Під чорним орлом / Pod czarnym orlem — знаходився за адресою вул. Кароля Людвіка 19 і 21 (сучасний пр. Свободи). В першій половині ХІХ ст. належав родині Барончів. В 1900 році перейменований на готель Брістоль / Hotel Bristol. Станом на 1900 -1939 роки власник був Зигмунт Ценгут (Zygmunt Zehngut). В той час готель обладнаний електричним освітленням, ліфтом, рекламував себе як «театр різноманітності впродовж 10 місяців на рік», вартість проживання становила від 2.40 (1911) або 2.46 (1914) до 10.00 крон. Після 1920 року ресторан носив назву — Палас де Данс Брістоль. У 1939 році готель та ресторан у ньому тимчасово припинили роботу. За часів радянської окупації готель з рестораном відновив свою роботу під назвою готель Першотравневий.
Також у той час у Львові зокрема приймали туристів заїзні будинки № 180 2/4, 509 4/4, 582 2/4.
1870 рік В тогочасних газетах згадується, що гостей приймає готель Варшавський / Warszawski (можливо заїзджий двір) — знаходився на вул. Чарнецького (сучасна вул. Володимира Винниченка). Згодом, щонайменше з 1894 року, в джерелах згадується про, можливо інший, готель Варшавський / Hotel Warszawski, що знаходився на пл. Бернардинській 5 (сучасна пл. Соборна 6), який принаймні з 1911 року був забезпечений заїздом для возів та екіпажів, а вартість проживання становила від 1.80 до 5.00 крон. Діяв принаймні до 1935 року.
1874 рік