П'єр Ренуа́р (; 21 березня 1885, Париж, Франція — 11 березня 1952, там само) — французький театральний та кіноактор. Син видатного французького художника Огюста РенуараJean-Claude Gélineau, Jeanne Tréhot, la fille cachée de Pierre Auguste Renoir .; старший брат кінорежисера Жана Ренуара. Був другом і близьким соратником актора Луї Жуве.
Біографія П'єр Ренуар народився в Парижі 21 березня 1885 року. Його батько — видатний французький художник Огюст Ренуар, мати — Аліна Шаріго. Старший брат П'єра — Жан (нар. 1904) став відомим французьким кінорежисером. П'єр Ренар навчався в Інституті Notre-Dame de Sainte-CroixBernard Pharisien, Pierre Renoir , éditions Némont, 2003 — ., але захопившись театром, у 1907 році поступив до Консерваторії драматичного мистецтва та почав виступати в бульварному театрах. П'єр Ренуар мало цікавився німим кіно, проте, у 1910-х роках зіграв кілька невеликих кіноролей, в тому числі у парі з акторкою Вірою Сержен, на якій він пізніше одружився. У 1913 році у пари народився син Клод, який в майбутньому став кінооператором.
Під час Першої світової війни брав участь у бойових діях, був поранений. Після одужання Ренуар відновив свою акторську кар'єру. У 1928 році він був прийнятий до престижної трупи Луї Жуве де зіграв низку ролей у п'єсах Жана Жироду.
Після розлучення з Вірою Сержен у 1925 роціCélia Bertin, Jean Renoir, Éditions du Rocher, 2005, П'єр Ренуар одружився з іншою акторкою, Марі-Луїзою Іріб, разом з якою він створив компанію з виробництва фільмів Les Artistes réunis. Після розлучення у 1933 році з Марі-Луїзою, Ренуар одружився втретє на акторці Елізі Руїс.
Наприкінці 1920-х років молодший брат П'єра Ренуара Жан Ренуар залучив його до роботи в кіно, і в 1932 році П'єр зіграв свою першу велику кінороль — комісара Мегре, — у фільмі брата «Ніч на перехресті». Крім того, Жан Ренуар знімав П'єра і в інших своїх кінороботах — «Донька води» (1924), «Мадам Боварі» (1934) і «Марсельєза» (1938, роль Людовик XVI). Визнання до П'єра Ренуара як актора прийшло після зіграної ним ролі капітана Веллера у фільмі Жульєна Дювів'є «Рота» (1935).
Під час окупації Франції в роки Другої світової війни П'єр Ренуар разом з Карлом Дулленом і Гастоном Батія очолював Асоціацію паризьких театральних режисерів, організацію, створену в жовтні 1940 року під німецьким керівництвом. Ренуар залишався там до листопада 1943 рокуSerge Added, Gaston Baty ou les ambiguïtés d'un combat artistique sous l'occupation, in : Théâtre et spectacles hier et aujourd'hui, Époque moderne et contemporaine, Actes du 115e congrès national des sociétés savantes (Avignon 1990), CTHS Paris 1991, p. 390—394, .
У 1951 році П'єр Ренуар зіграв свою останню роль в кіно разом зі своїм другом Луї Жуве у стрічці «Кнок» Гая Лефранка. Всього за час своєї акторської кар'єри П'єр Ренуар знявся у 65-ти фільмах.
Помер П'єр Ренуар у Парижі 11 березня 1952 року. Похований на цвинтарі в Ессуа (департамент Об), на батьківщині своєї матері, поряд зі своїм батьком, матір'ю та двома братами.
Фільмографія (вибіркова)
Примітки
Бібліографія Bernard Pharisien, Pierre Renoir, Némont éditeur, Bar-sur-Aube, 2003
Див. також П'єр-Огюст Ренуар Жан Ренуар Клод Ренуар (кінооператор)
Посилання