«Марсіанські хроніки» — цикл пов'язаних фантастичних оповідань Рея Бредбері, які висвітлюють майбутню колонізацію Марса людьми, що прилетіли зі спустошеної Землі, а також боротьбу марсіанських аборигенів з колоністами. Видана у 1950 році.
Зміст книги — дещо середнє між збіркою коротких оповідань та епізодичних новел, включаючи вперше опубліковані у літературних журналах у другій половині 1940-х років оповідання Рея Бредбері. Оповідання були безсистемно об'єднані для публікації. До числа творів, що вплинули на структуру «Марсіанських хронік», Рей Бредбері вказує «Грона гніву» Джона Стейнбека, а також «Вайнсбурґ, Огайо» Шервуда Андерсона. Він назвав цей твір «кузеном роману» або «збіркою оповідань, яка вдає, ніби вона — роман». Насправді «Марсіанські хроніки» близькі за своєю структурою до збірки оповідань Бредбері «Ілюстрований чоловік», в якій також використовується рамкова композиція, щоб об'єднати зовні несхожі оповідання разом.
Сюжет Роман «Марсіанські хроніки» в літописній формі описує історію колонізації людьми Марса, протистояння аборигенів «непроханим гостям», а також оповідає про початок і наслідки Третьої світової війни на Землі.
Зміст
Український переклад Олександра Тереха та його пізніші перевидання спираються на первинну редакцію роману 1950 року, яка ще не містила оповідань «Вогненні кулі» та «Пустеля».
Оригінальне англомовне видання (1950)
Січень 1999. Ракетне літо (January 1999/2030. Rocket Summer) Вперше опубліковано в журналі Planet Stories, весна 1947.
Лютий 1999. Ілла (February 1999/2030. Ylla) Вперше опубліковано під назвою «I'll Not Ask for Wine» у журналі Maclean's, 1 січня 1950.
Серпень 1999. Літня ніч (August 1999/2030. The Summer Night) Вперше опубліковано під назвою «The Spring Night» у журналі , зима 1948.
Серпень 1999. Гості з Землі (August 1999/2030. The Earth Men) Вперше опубліковано в журналі Thrilling Wonder Stories, серпень 1948.
Березень 2000. Платник податків (March 2000/2031. The Taxpayer) Вперше з'явився в «Марсіанських хроніках».
Безіменний американець правдами й неправдами намагається пробратися в ракету, яка відлітає на Марс, мотивуючи свої домагання своєю законослухняністю, позитивними характеристиками, а, головне, вчасно сплаченими податками, за рахунок яких ведеться освоєння Марса.
Квітень 2000. Третя експедиція (April 2000/2031. The Third Expedition) Вперше опубліковано під назвою «Mars is Heaven!» у журналі Planet Stories, осінь 1948.
Червень 2001. «Не плеснуть весла в синій тиші…» (June 2001/2032. —And the Moon Be Still as Bright)У назві твору використано рядки з вірша англійського поета Дж. Г. Байрона «So we'll go no more a-roving» Вперше опубліковано в журналі Thrilling Wonder Stories, червень 1948.
На Марс прибуває четверта експедиція, завданням якої є, крім колонізації, встановлення причин загибелі попередніх космонавтів. Один зі вчених, Спендер, спостерігаючи поведінку своїх колег, починає здогадуватися, що трапилося з іншими космонавтами, а головне, що сталося з марсіанською цивілізацією внаслідок контакту з землянами. Коли один із космонавтів, Біггс, починає недбало ставитися до нового місця проживання, проявляючи людські вади, Спендер без дозволу залишає експедицію, щоб досліджувати марсіанські поселення. Він швидко вчиться читати марсіанські рукописи і знаходить особисте духовне втілення в марсіанській філософії, релігії, мистецтві та культурі. Спендер повертається в табір експедиції, оголошує себе «останнім марсіанином» і вбиває шістьох членів екіпажу, першим з яких став Біггс. Капітан Вайлдер змушений почати на нього полювання.
Серпень 2001. Поселенці (August 2001/2032. The Settlers) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Грудень 2001. Зелений ранок (December 2001/2032. The Green Morning) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Лютий 2002. Сарана (February 2002/2033. The Locusts) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Серпень 2002. Нічна зустріч (August 2002/2033. Night Meeting) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Жовтень 2002. Берег (October 2002/2033. The Shore) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Лютий 2003. Інтермедія (February 2003/2034. Interim) Вперше опубліковано в журналі Weird Tales, липень 1947.
Квітень 2003. Музики (April 2003/2034. The Musicians) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Діти земних колоністів розважаються, використовуючи знайдені в покинутих містах скелети марсіан як музичні інструменти.
Червень 2003. Дорогою вгору, в височінь (June 2003/2034. Way in the Middle of the Air) Вперше опубліковано в журналі , липень 1950.
Чорношкірі жителі землі масово емігрують на Марс. Власник залізного магазину Тіз, не бажаючи миритися з цим, відчайдушно намагається утримати на землі хоча б свого працівника Сіллі. (Долю чорношкірих описано в оповіданні «Око за око?», що не входить у цикл).
2004—2005. Як давали назви (2004—05/2035—36. The Naming of Names) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках». Не слід плутати з однойменним оповіданням «The Naming of Names», вперше опублікованим у журналі Thrilling Wonder Stories, серпень 1949, і згодом перейменованим на «Dark They Were, and Golden Eyed» («Були вони смагляві й золотоокі»).
Опинившись на Марсі, колоністи-земляни масово перейменовують марсіанські географічні об'єкти: гори, річки тощо.
Квітень 2005. Ашер II (April 2005/2036. Usher II)Назва і стилістика новели апелюють до новели американського письменника Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» Вперше опубліковано під назвою «Carnival of Madness» у журналі Thrilling Wonder Stories, квітень 1950.
Стендаль і його компаньйон Пайкс будують на Марсі справжній будинок Ашерів, де планують реконструювати події творів Едгара Аллана По («Вбивства на вулиці Морг», «Колодязь і маятник» тощо). Але, перш ніж будинок відкриє свої двері для гостей, туди прибуває цензурний чиновник Гаррет, який явно не в захваті від планів Стендаля і його захоплення забороненими на Землі книгами.
Серпень 2005. Старики (August 2005/2036. The Old Ones) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Вересень 2005. Марсіанин (September 2005/2036. The Martian) Вперше опубліковано в журналі , листопад 1949.
Літнє подружжя, переїхавши на Марс, одного разу зустрічають там свого сина, колись загиблого на Землі.
Листопад 2005. Крамниця дорожніх речей (November 2005/2036. The Luggage Store) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Листопад 2005. Мертвий сезон (November 2005/2036. The Off Season) Вперше опубліковано в журналі Thrilling Wonder Stories, грудень 1948.
Сем Паркгілл, колишній космонавт, учасник четвертої експедиції, відкрив сосискову, але справи йдуть погано через початок війни. Крім того, його почали переслідувати примари з минулого.
Листопад 2005. Спостерігачі (November 2005/2036. The Watchers) Вперше опубліковано в «Марсіанських хроніках».
Грудень 2005. Мовчазні міста (December 2005/2036. The Silent Towns) Вперше опубліковано в Charm, березень 1949.
Волтер Гріпп, один з небагатьох, що залишилися на Марсі, розважається в покинутому місті-колонії. Незабаром він починає відчувати самотність і шукати інших людей. І ось одного разу, навмання набравши телефонний номер, він зв'язався зі ще однією з тих, що залишилися, — жінкою на ім'я Женев'єва. На радощах він зразу ж вирушив до неї в інше місто, очікуючи на зустріч із принцесою, але…
Квітень 2026. Довгі роки (April 2026/2057. The Long Years ) Вперше опубліковано під назвою «Dwellers in Silence» у журналі Maclean's, 15 вересня 1948.
Доктор Гетевей разом зі своєю сім'єю залишився на Марсі, коли всі полетіли. Через довгі роки його старі товариші, повертаючись із далекої експедиції, здійснюють посадку на Марсі недалеко від його будинку. Космонавти летять на землю і хочуть забрати Гетевея і його сім'ю з собою, але тут один з них починає підозрювати, що з сім'єю доктора щось не так.
Серпень 2026. Дощі випадають (August 4, 2026/2057. There Will Come Soft Rains)Назва новели — це перший рядок однойменного вірша англійської поетеси Сари Тісдейл Вперше опубліковано в журналі , 6 травня 1950.
Атомна бійня на землі пройшла. Живих людей не залишилося, тільки кібернетичні механізми в одному з будинків продовжують свою роботу, служачи своїм давно загиблим господарям.
Жовтень 2026. Пікнік, що триватиме мільйон років (October 2026/2057. The Million-Year Picnic) Вперше опубліковано в журналі Planet Stories, осінь 1946.
Розширене англомовне видання (1963)
До розширеного видання були додані ще два оповідання.
Листопад 2002. Вогненні кулі (November 2002/2033. The Fire Balloons) Вперше опубліковано під назвою «… In This Sign» у журналі , Квітень 1951. Також увійшло до американської версії збірки «Ілюстрований чоловік».
Травень 2003. Пустеля (May 2003/2034. The Wilderness) Вперше опубліковано в журналі The Magazine of Fantasy and Science Fiction, листопад 1952.
Історія створення Ідея створення «марсіанського» циклу виникла в письменника ще в дитинстві. Як згадував сам Бредбері в одному зі своїх інтерв'ю: «У дванадцять років я не міг дозволити собі купити продовження „Марсіанського воїна“ Едгара Барроуза, адже ми були бідною родиною… і тоді написав свою власну версію».
В неопублікованому есе «Як я писав свою книгу», датованому 17 жовтня 1950 року Рей Бредбері писав:
1949 року Рей Бредбері, який вже писав, але ще не мав визнання, вирушив у Нью-Йорк. У великому місті він довго безуспішно «бігав по редакціях»Молитвин П. Рэй Брэдбери — грани творчества и легенда о жизни // Брэдбери Р. Тени грядущего зла: Роман, рассказы. — СПб., 1992. — С. 601., пропонуючи всім свої короткі науково-фантастичні оповідання. Дослідник Л. Бутяков невдачу Бредбері пояснює тим, що його проза не відповідала «літературній моді»: «Оповідання в ті роки не мали популярності, публіка хотіла коміксів і романів „з продовженням“»Бутяков Л. Марсианин из Лос-Анджелеса // Брэдбери Р. Здесь могут водиться тигры: Рассказы. — СПб., 2001. — С. 11, 12.. Долю письменника вирішило знайомство з його однофамільцем — досвідченим редактором видавничої фірми «Doubleday» Волтером БредберіЗгодом Рей Бредбері присвятить йому свою повість «Кульбабове вино»: «Волтеру А. Бредбері, не дядечку і не двоюрідному братові, але, поза всяким сумнівом, видавцеві та другу»., який вловив тематичну спільність в більшості оповідань про «Червону планету» (вони мали стати кістяком нової збірки) і запропонував автору аранжувати їх у якусь подобу романного оповідання, основним об'єктом якого став би таємничий і недосяжний для сучасного людства МарсПальцев Н. Радуга земного мифотворчества, или Колодец фантазии Рэя Брэдбери // Брэдбери Р. Чикагская бездна: Роман, новеллы. — М., 1993. — С. 17.. Рей Бредбері вирішив скористатись порадою, об'єднавши «марсіанські оповідання» в один твір. Він придумав нові назви, що дозволяють читачам вважати новели главами роману, ввів хронологію подій і назвав все це — «Марсіанські хроніки». Через рік твір опублікували і він приніс Бредбері спочатку національну, а потім і світову популярність.
Історія публікації Книга з такою назвою вперше була опублікована у твердій обкладинці в США у 1950 році видавництвом «Doubleday & Company, Inc». Це був передрук багатьох раніше опублікованих розділів, які помістили в одну книгу.Actual copy of the book.
Книга вперше була опублікована у Великій Британії за назвою «Срібна сарана» (1951) з дещо іншим змістом.
У деяких виданнях додано історію «Вогняні кулі», а «Ашер II» забрано. В іспаномовній версії на початку книги додано пролог Хорхе Луїса Борхеса.
У 1963 році книга була опублікована у «Time Inc.» зі вступом Фреда Гойлі та стала частиною програми «Time Reading Program». Вона містить текст видання «Doubleday» 1950 року та додані оповідання «Вогненні кулі» і «Пустеля».
У 1979 році «Bantam Books» опублікувало книгу в м'якій обкладинці з ілюстраціями Яна Міллера.
Спірні моменти
Жанрова приналежність