Васи́ль Григо́рович Щура́т (, Вислобоки — 27 квітня 1948, Львів) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.

1895 року здійснив повний переклад «Пісні про Роланда» українською мовою. Автор найкращого до 1914 року віршового перекладу «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907). Батько вченого-літературознавця Степана Щурата.

Життєпис Родом із села Вислобоки на Львівщині. Студії зі слов'янської філології завершив у 1895 році у Львівському і Віденському (докторат у Ватрослава Яґіча) університетах, педагогічний іспит склав у Чернівецькому університеті в 1898 році.

У літературу, науку, громадянське і публіцистичне життя Львова і Відня Щурата впровадив Іван Франко, під впливом якого він залишився до 1896. Щурат виступав в австрійській, польській, чеській і західноукраїнській пресі зі статтями, поетичними перекладами та ориґінальними віршами, був співредактором газети «Буковина» в Чернівцях, редактором журналу «Молода Муза» (1906), «Сьвіт» і тижневика «Неділя» (1912). З політичних міркувань виступав на стороні «Діла».

У 1898—1934 учителював у державних гімназіях Перемишля, Бродів, Львова (з 1907). 1921-го не присягнув на вірність польській державі й став директором приватної жіночої гімназії сестер Василіянок у Львові (1921—1934).

1914 В. Щурат був обраний дійсним членом НТШ, а з 1915 по 1923 був його головою; брав активну участь у боротьбі за Український університет, а після неуспіху став ініціатором і першим ректором Львівського таємного університету (1921—1923). У 1930, у зв'язку з процесом СВУ і дальшими репресіями в Україні, зрікся гідности дійсного члена ВУАН, якою його наділено у червні 1929 разом з М. С. Возняком та Ф. М. Колессою за спеціальністю «мова та література» (відновлений дійсний член УАН після большевицької окупації Галичини у 1939). Останні роки життя працював директором Львівської бібліотеки АН УРСР і професором Львівського Університету.

Франко Іван склав поетичну відповідь — вірш «Декадент» — на закиди В. Щурата.Іван Франко. Гримить. — К.: Радянська школа, 1986. — 671 с., іл. — С. 133; 627

Помер 24 квітня 1948 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Творчість Літературознавча праця Щурата тематично різноманітна: від староукраїнської літератури («Слово Данила Заточника», 1896), до літератури 19 ст., зокрема праці про Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Пантелеймона Куліша, Івана Котляревського, Юрія Федьковича, Івана Франка, Василя Самійленка, Григорія Квітку-Основ'яненка та ін. («Літературні начерки», 1913).

Збірки поезій:

Lux in tenebris (1895), Мої листи (1898), Раз до мене молодість прийшла, На трембіті (1904), Історичні пісні (1907), Вибір пісень (1909), Поема «В суздальській тюрмі» (1916).

1898—1900 видав серію художніх творів «Артистично-літературні новини». 1900 і 1905 Щурат видав віршований молитовник «Із глибини воззвах» і 1902 поему «Зарваниця», що були зразком української релігійної поезії.

Крім того, багато перекладав: зі стародавніх поетів (Горацій), французьких («Пісня про Роланда»), німецьких (Гайне, Ґете), польських (Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Марія Конопніцька, Адам Асник, Ян Каспрович, Казімеж Пшерва-Тетмаер), російських, білоруських та інших. Багато уваги Щурат присвятив питанням українсько-польських відносин, зокрема літературі (студія «Шевченко і поляки», 1917; «Основи Шевченкових зв'язків з поляками», 1917; «Коліївщина в польській літературі до 1841», 1910).

Праці В. Щурата друкувалися переважно у «Записках НТШ».

Посмертні видання творів В. Щурата:

Поезії: Слово про похід Ігоря. Пісня про Роланда. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1957. — XLVIII, 235 с. Поезії. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1962. — 318 с. Вибрані праці з історії літератури / Упоряд., вступ. ст., прим. та комент. С. В. Щурата. — Київ: Наук. думка, 1963. — 436 с. (бібліографічний покажчик творів В. Щурата: с. 391–431).

Йому належить переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою (1907).

Автор історично-краєзнавчого допису «Церкви греко-католицької парохії в Бродах» (Сьвіт, 1907. — № 5. — С. 78–80).Іван Созанський. З минувшини міста Бродів.— Львів, 1911. — С. 52. Щурат В. Початки слави української народної пісні в Галичині / написав д-р Василь Щурат. — Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1927. — 16 с., включ. обкл. — (Видання товариства «Просвіта»).

Вшанування пам'яті 16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «24 серпня - 150 років із дня народження Василя Щурата (1871-1948), поета, літературознавця, перекладача»

Примітки

Джерела Кошелівець І. Щурат Василь // Автобіографія Василя Щурата // Архів Львівського національного університету імені Івана Франка. Щурат С. В. Іван Франко і Василь Щурат у літературних зв'язках та листуванні // Дослідження творчості Івана Франка. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — С. 205–248. Щурат С. В. Василь Щурат // Щурат В. Поезії: Слово про Ігорів похід. Пісня про Роланда. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1957. — С. III–XLVIII. Трофимук С. Василь Григорович Щурат // Жовтень. — 1961. — № 8. — С. 119–126. Трофимук С. Поетична творчість Василя Щурата // Щурат В. Поезії. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1962. — С. 3–20.

Література Галайчак Т. Щурат Василь Григорович // Франко 3. Т. Щурат Василь Григорович //  — С. 809.

Посилання

Щурат В. Початки слави української народної пісні в Галичині / написав д-р Василь Щурат. — Львів: Накладом Т-ва «Просвіта», 1927. — 16 с., включ. обкл. — (Видання товариства «Просвіта»). Щурат, В. Українські джерела до історії філософії: іст.-філософ. начерк / В. Щурат. — Львів: Накладом Мих. Петрицького, 1908. — 32 с. Щурат В. Поезія XIX віка. Ч. 1, вип. 1 / Василь Щурат. — Львів: Вид. К. Студинського, 1903. — 96 с. Святе письмо в шевченковій поезії, Василь Щурат, 1904. — 67 с.