Анто́н Гна́тович Ште́па (22 листопада 1903, Сваричівка — 20 квітня 2005) — майстер дерев'яної скульптури, член Спілки художників України (1971), лауреат Премії імені Катерини Білокур (1992) та Літературно-мистецької премії імені Олекси Стороженка , кавалер Ордену «За заслуги» ІІІ ступеняЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ, ВИДАТНИЙ РІЗЬБЯР АНТОН ШТЕПА ВІДЗНАЧИВ 100-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ.
Життєпис Штепа Антон Гнатович родом з с. Сваричівки на ЧернігівщиніАнтон Штепа Художнє різьблення. З ранніх років виявив неабиякий хист до майстрування. Батько вчив його грамоти і Антон у 9 років пішов до школи. У 16 років вже був гарним кравцем, ремонтував годинники, швейні машинки, виготовляв із монет обручки, у фотоапарат заглядав і у радіо. Сам добре грав на багатьох музичних інструментах і навчав приятелів. Далі почав сам виготовляти інструменти: скрипки, балалайки, мандоліни, контрабас, барабан, ліриНародний майстер Антон ШТЕПА: «Кажуть, немає вічних двигунів. А я не вірю!». У 1926 сконструював першу в селі функціональну модель парової машини. Почав займатися різьбою, вирізьбив кілька сюжетів до творів Т.Шевченка та його портрет, а також інші роботи.
Самотужки освоїв гру на лірі. І часто виступав граючи на лірі, скрипці, гармошці. Згодом його твори поповнили музеї Чернігова, Канева, Києва, Ічні, Батурина, Качанівки.
Штепа Антон Гнатович автор дерев'яних скульптурних композицій і барельєфів з життя українського народу: «Ішов кобзар до Києва та й сів спочивати» (1966), «Наймичка», «Лірник», «Тарас Бульба», «Жнива», «Молотьба», «Випив чарочку, не більше», портрет І. Котляревського тощо.
Дві роботи А.Штепи увійшли до унікального видання початку 1970-х років — книги «Народні перлини». Важливою подією в житті митця став вихід у світ альбому «Антон Штепа» (видавництво «Мистецтво», 1986) за упорядкуванням і з передмовою М. Я. Куницької. До 85-літнього ювілею А. Г. Штепі присвоєно звання заслуженого художника України, а до 90-ліття — народного художника України. Ічнянською кіностудією «Сівач» про нього відзнято два фільми («Чародій» (1972) та «Людина і дерево» (1980), режисер Станіслав Маринчик). Його образ увічнено скульптором Оленою Молдаван та художником Петром Ганжею.
1983 у Чернігівському історичному музеї були виставлені його твори, зібрані з різних музеїв України.
Багато творів, як народний митець-різьбяр та художник, присвятив лірникам та кобзарям.
23 листопада 2003 в будинку ветеранів сцени в Києві відзначено 100-річний ювілей народного умільця, лірника, музики Антона Штепи. Про цікаве повне пригод прожите життя і творчість А.Штепи маємо багато публікацій в окремих виданнях (книгах) — понад 20, в часописах, газетах — близько 30, в журналах — близько 20, а також в 15 каталогах. Він вів щоденник і опублікував кілька своїх дописів в часописах.
22 листопада 2013 року, з нагоди 110-річчя від дня народження Антона Штепи, було відкрито меморіальну дошку на будинку різьбяра у с. Сваричівка .
Твори Штепа А. Про голодомор. // Зірка. — 1993, 8 жовтня. — С.1; Штепа А. На благо Вітчизни (Про передачу місячної пенсії в фонд миру). // Трудова Слава. — 1984. — 17 січня, — С.4; Штепа А. Мене вбивали серед білого дня… // Гарт. No16, 1995, 14 квітня. С.1.
Відгуки «Антон Штепа та його дружина Маруся були найкращими людьми у моєму житті. Вони вміли любити по-справжньому. Також їх син Анатолій /на фото, де коза танцює/. З великою тугою за ними» — Олеся Штепа.
Література
Нещасний щасливець. Спомини. — Роздуми. (100 літтю А. Штепи присвячується), К.: 2005, Вид. Укр. центр нар. культури, «Музей І. Гончара», Фонд І. Гончара, ПП Верещинські.
Примітки
Посилання
композиція «Йшов кобзар до Києва…» Духовні скарби. АНТОН ШТЕПА Штепа Антон Гнатович на сайті Національної Спілки Художників України Антон Штепа. Різьбярство. Каталог. Київ, 1976.