Ольденбурзький дім (, ) — династія німецького походження, гілки якої правили в різних країнах Європи, що походить від роду німецького графа Егільмара I із родовим замком в Ольденбурзі. Її представники перебували та перебувають на престолах в Данії (перший король з династії Ольденбургів — Кристіан I), Норвегії, Греції (в 1863—1974) та Швеції (в 1457—1523, з перервами), а також в Шлезвіг-Гольштейні (в 1460—1863).
Існує декілька гілок Ольденбурзької династії, серед яких Гольштейн-Готторпи та Глюксбурги.
Історія Графа Егільмара І вперше згадано 1091 року. Родовою домівкою династії є Ольденбурзький замок. У XII столітті монастир Растеде поблизу Ольденбурга став їхнім родинним монастирем, а надалі й до наших днів — їхнім сільським осередком. Шлюби середньовічних графів Ольденбурзьких проторували дорогу їхнім спадкоємцям до престолів кількох скандинавських королівств. Через шлюби зі спадкоємицями шведського короля Вальдемара I й данського короля Еріка IV претензії на шведський і данський престоли були пред'явлені ще 1350 року.
Тоді суперниками династії були спадкоємці Маргарити I Данської. У XV столітті ольденбурзький спадкоємець цієї претензії Дітріх одружився з Гельвіг Шауенбурзькою, нащадком онуки короля Магнуса III Євфимії Шведської й Норвезької, а також данських королів Еріка V і Абеля. Оскільки нащадки, що мали першість у лініях престолонаслідування, вимерли, син Дітріха й Гельвіг Кристіан став королем усіх трьох королівств Кальмарської унії. Мекленбурзький дім був головним суперником Ольденбурзького дому стосовно престолів північних країн; інші претенденти включали герцога Лауенбурзького. Різні гілки Ольденбурзької династії правили в кількох європейських країнах. Ольденбурзький дім недовго претендував на британський престол через шлюб королеви Анни і принца Георга Данського й Норвезького 1683 року, однак через передчасну смерть усіх їхніх дітей британська корона перейшла Ганноверській династії, і Ольденбурги повернули її тільки 2022 року зі сходженням короля Карла III.
Герб Герб Ольденбурзького дому: у золотому щиті дві червоні балки.
Титули Імператори Всеросійські імператори
Королі Королі Данії Королі Норвегії Королі Швеції Королі Греції Королі Ісландії
Герцоги Герцоги Ольденбургу Герцоги Саксен-Лауенбургу Герцоги Шлезвіг-Гольштейну
Графи Графи Ольденбурзькі Графи Дельменгорстські
Бічні гілки Гольштейн-Готторпи Гольштейн-Готторп-Романови Гольштейн-Готторпська династія (шведська лінія) Августенбурги Глюксбурги Віндзорська династія
Гольштейн-Готторпи Гольштейн-Готторпська гілка Ольденбурзької династії бере свій початок від герцога Гольштейн-Готторпського Адольфа, сина короля Данії Фредеріка І. Від Фрідріха IV та Христіана Августа Гольштейн-Готторпських (синів Крістіана Альбрехта Гольштейн-Готторпського) пішло дві гілки Гольштейн-Готторпів.
Нащадками Фрідріха IV, герцога Гольштейн-Готторпського, є російський імператор Петро III та всі наступні російські імператори. Нащадками Христіана Августа Гольштейн-Готторпського були королі Швеції. Адольф Фредерік (син Христіана Августа) успадкував шведський трон. Російська імператриця Катерина II приходилась Христіану Августу онукою через свою матір Йоганну Єлизавету.
Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги (Глюксбурги) Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги є молодшою гілкою Ольденбурзької династії і бере свій початок від Ганса (Іогана), першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзького, сина короля Данії Кристіана III. Від вказаної гілки походять декілька герцогських родин, серед яких рід герцогів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургів-Глюксбургів (Глюксбурги). У зв'язку з тим, що старша гілка Ольденбургів обірвалася на Фредерікові VII, престол перейшов до представника гілки Глюксбургів — Кристіана IX.
Представники цієї молодшої гілки Ольденбургів продовжують перебувати на престолах Данії та Норвегії, а в 1863—1974 роках — перебували на грецькому престолі. В Данії на даниний момент на престолі перебуває представниця роду Глюксбургів Маргрете II. В Норвегії на престолі перебуває Гаральд V — представник норвезьких Глюксбургів, які беруть свій початок від короля Норвегії Гокона VII, сина короля Данії Фредеріка VIII.
Від короля Греції Георга І (сина короля Данії Кристіана ІХ) походить грецька гілка Глюксбургів. Серед нащадків короля Георга І є принц Філіп, герцог Единбурзький (батько принца Філіпа — принц Андрій Грецький був сином короля Георга І), королева Іспанії Софія (дочка короля Греції Павла І) та її син — король Іспанії Філіп VI.
Зі вступом на британський престол принца Уельського Чарльза відбулася фактична зміна династії з Віндзорів на Глюксбурзьку гілку Ольденбургів, однак відповідно до прокламації 1952 року її представники будуть іменуватися Віндзорами.
Див. також Августенбурги Глюксбурги
Примітки
Джерела Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser, Band XVII, «Oldenburg». C.A. Starke Verlag, 2004. Burke's Royal Families of the World, p. 60. Ольденбургские, принцы // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915
Посилання
. Евгений ЕЛЬЯНОВ «Романовы и Ольденбурги»