Кінг-Вільям (також Кінг-Уїльям, острів Короля Вільяма; ; ; раніше: Земля короля Вільгельма (); ) — острів у Північному Льодовитому океані в складі Канадського Арктичного архіпелагу. П'ятнадцятий за розмірами острів у Канаді і шістдесят дев'ятий у світі. Має площу 31042 км², і належить території Канади Нунавут.
Етимологія У 1830 на острів прибув англієць Джеймс Кларк Росс: він став першим європейцем-дослідником, що висадився на острів Короля Вільяма, який був названий на честь короля Вільяма IV правлячого монарха Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії; тоді Росс вважав, що це півострівKing William Island at Encyclopædia BritannicaRoss, Sir James Clark at the Dictionary of Canadian Biography. Деякі джерела приписують назву землі його дядькові Джону РоссуKing William Island at The Canadian Encyclopedia. У 1834 Джордж Бак, ще один дослідник Арктики, спостерігав за її південним узбережжям із і зрештою визнав її островом.
Природа
Острів Кінг-Вільям розташований у південно-центральній частині Канадського Арктичного архіпелагу. Геологічно острів є пласким вапняковим плато із дуже низьким рельєфом: більша частина території не перевищує 100 м над рівнем моря. Поверхня острова буквально засіяна тисячами дрібних мілководних озер, струмків та заболочених низовин, утворених після відступу останнього зледеніння.
Завдяки південнішому розташуванню клімат тут дещо м'якший, ніж на північних островах архіпелагу, але перебуває під постійним впливом холодних арктичних повітряних мас. У літні місяці розлогі вапнякові низовини прогріваються, перетворюючись на вологу тундру. Тут формуються луки з осоки, пухівки, верби арктичної та дріади восьмипелюсткової.
Острів Кінг-Вільям має багаті озерні та прибережні екосистеми. Суходіл є домівкою для стад карібу (популяція Долфін-енд-Юніон), які мігрують через прохідні протоки, а також для песців, лемінгів та арктичних зайців. Численні озера та болота створюють ідеальні умови для гніздування водоплавних птахів: качок-морянок, гагари білошийної, журавлів канадських та різних видів куликів. У навколишніх водах поширені нерпи кільчасті, які є головною здобиччю для білих ведмедів.
Див. також Вікторія (протока)
Примітки
Література Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Fraser, J. Keith. Notes on the Glaciation of King William Island and Adelaide Peninsula, N.W.T. Ottawa: Geographical Branch, Dept. of Mines and Technical Surveys, 1959. Taylor, J. Garth. Netsilik Eskimo Material Culture. The Roald Amundsen Collection from King William Island. Oslo: Universitetsforlaget, 1974. ISBN 8200089452 Woodworth-Lynas, C. M. T. Surveying and Trenching an Iceberg Scour, King William Island, Arctic Canada. St. John's: Memorial University of Newfoundland, Centre for Cold Ocean Resources Engineering, 1985.
Посилання Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021 Encyclopædia Britannica — King William Island The Canadian Encyclopedia — King William Island Nunavut Parks and Special Places